Постанова

від 21.11.2017 по справі 909/780/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа № 909/780/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НІКО-Чернівці» , м.Чернівці №558 від 30.10.2017

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017

у справі № 909/780/17

за позовом Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НІКО-Чернівці»

про стягнення пені в сумі 68 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3-представник;

від відповідача ОСОБА_4-представник;

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.81 1 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі № 909/780/17 (суддя Миронюк С.О.) позов задоволено, стягнено з ТОВ "НІКО-Чернівці", м. Чернівці пеню в сумі 68 000,00 грн. на користь держави (за кодом 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» , МФО 856135 в ГУДКСУ Чернівецької області, рахунок № 31111106700002, одержувач ГУДКСУ у м. Чернівці, ОКПО - 37978173); стягнено з ТОВ "НІКО-Чернівці", м. Чернівці на користь Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (р/р 35215027006513 в Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код 20548378) судовий збір у сумі 1600,00 грн.

ТОВ «НІКО-Чернівці» подано апеляційну скаргу №558 від 30.10.2017, в якій просить рішення суду скасувати повністю, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що при прийнятті рішення судом не взято до уваги, що строки та порядок нарахування пені, що регулюються Господарським кодексом України не стосуються строків позовної давності про стягнення пені, що регулюються Цивільним кодексом України.

Як зазначає скаржник, матеріалами справи підтверджується, що кінцевий термін добровільної сплати штрафу та термін, з якого починається нарахування пені настав 08.08.2016. Отже строк позовної давності про стягнення пені закінчився 07.08.2017. Позовна заява за №03.1-06/10 про стягнення пені датована 10.08.2017 і була подана пізніше встановленого законодавством строку, оскільки провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Чернівецької області 22.08.2017.

Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що суперечать нормам права та обставинам справи, рішення суду прийнято з повним з ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 12 від 24.05.2016 у справі № 11/II-2016: визнано дії ТОВ "НІКО-Чернівці", м. Чернівці, вул. Головна, 265 Н, ідент. Код - 33395205 та ТОВ «Ніко-Запоріжжя» м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36 ідент. Код - 36836338, які полягали в узгодженні поведінки під час підготовки та участі в конкурсних торгах на закупівлю автомобіля з дизельним або напівдизельним двигуном з об'ємом циліндра двигуна не більше ніж 1500 см. куб., (FIAT DOBLO COMBI - автомобіль для сімейного лікаря), оголошення про проведення процедури закупівлі № 214195, опубліковане у ВДЗ № 358 від 16.10.2015 р., замовниками якої був комунальний заклад Городенківської райради «Городенківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» вул. А. Шептицького, 24-Е м. Городенка, Івано-Франківська обл., порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинене порушення на ТОВ «Ніко-Чернівці» , 58032, м. Чернівці, вул. Головна, 265 Н, ідентифікаційний код - 33395205 накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копію рішення №12 від 24.05.2016 адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із супровідним листом Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.06.2016 № 04-07/214 ТОВ «Ніко-Чернівці» отримало 08.06.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5803201897096.

Територіальним відділенням повідомлено товариство , що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що відповідно до частини 7 статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Кінцевий термін для добровільної сплати штрафу сплив 08.08.2016.

Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу становить 153 дні, від так, розмір пені за прострочення сплати штрафу згідно розрахунку станом на 27.02.2017 становить 156 060,00 грн.

Проте, згідно ч. 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, пеня за прострочення штрафу становить 68 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що при прийнятті рішення судом не взято до уваги доводи відповідача, пов язані із застосуванням строків позовної давності щодо стягнення пені передбаченої ст.258 ЦК України, судова колегія зазначає наступне.

Оскільки відносини сторін у цій справі не є цивільно-правовими у розумінні ст. 1 Цивільного кодексу України, а тому й позовна давність, як інститут саме цивільного права до цих відносин не застосовується. Підстави та умови нарахування пені визначаються ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції , яка встановлює як обов язковість пені у разі несплати штрафу і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Так само не застосовуються до згаданих правовідносин строки визначені ст. 250 ГК України, оскільки Законами України «Про захист економічної конкуренції» і «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлено особливі (спеціальні) строки давності для притягнення до відповідальності за порушення конкурентного законодавства.

Відповідно до п.2 оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/418/2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов язаних із застосуванням конкурентного законодавства у випадку порушення законодавства про захист економічної конкуренції пеня, передбачена статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), не лише має безальтернативний характер, але й не потребує прийняття уповноваженим органом рішення про її застосування, внаслідок чого не підпадає під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238 - 239, 249 - 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст.32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Сукупності встановлених по справі обставин суд першої інстанції надав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", взявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення АМК України відповідачем, правомірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення 68 000,00грн. пені.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі № 909/780/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.