Рішення

від 20.11.2017 по справі 635/2948/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/2948/17

Провадження № 2/635/2145/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Васильченко Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, ДСП Оберіг , з кадастровим номером № 6325158800:03:001:0003 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2614га.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказана земельна ділянка належала на праві приватної власності матері його покійної дружини, ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ХР № 102390 від 27.06.2003р., виданого на підставі розпорядження Голови Харківської райдержадміністрації від 04.04.2003р. № 136, цій земельній ділянці привласнено кадастровий номер, було зареєстровано право власності. Після смерті ОСОБА_4, яка померла 02.02.2009р., його дружина - ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї матері в першій Державній нотаріальній конторі Харківського району, однак через хворобу не зареєструвала право власності на земельну ділянку, які знаходяться на території Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, ДСП Оберіг , з кадастровим номером № 6325158800:03:001:0003 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2614 га. У зв'язку з такою обставиною, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та змушений звернутися до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилися, але надав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги Позивач підтримує в повному обсязі (а.с.53).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, але надали до суду заяви, згідно якої просили справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги визнали (а.с.33, 34).

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Вимогами ст. 61 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебував з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 1979 року, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу від 28.04.1979р., виданого Мереф'янською міською радою народних депутатів, серії ІІ-ВЛ № 258852 (а.с.9).

27 січня 2015 року померла ОСОБА_5, актовий запис про смерть № 35, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 487521 (а.с.10).

На підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ХР № 102390 від 27.06.2003р., виданого на підставі розпорядження Голови Харківської райдержадміністрації від 04.04.2003р. № 136, ОСОБА_4 була власницею земельної ділянки, яка знаходяться на території Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, ДСП Оберіг , з кадастровим номером № 6325158800:03:001:0003 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2614 га. (а.с.18).

На ім'я ОСОБА_5 18.12.2009р., державним нотаріусом Першої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 02.02.2009р. на земельну ділянку, яка знаходяться на території Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, ДСП Оберіг , з кадастровим номером № 6325158800:03:001:0003 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2614 га. (а.с.16).

Згідно відповіді Першої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області від 08.11.2016р. № 3547/02.14 позивачу відмовлено в оформленні спадщини після смерті дружини, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянка на ім'я ОСОБА_5, запропоновано з цим питанням звернутись до суду (а.с.19).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За статтею 328 та статтею 373 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Положеннями ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, а саме: державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

На підставі Наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013р. № 537, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2013 року за N 1637/24169, яким визнано такими, що втратили чинність, накази Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року N 325 Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06 серпня 2009 року за N 735/16751, та від 30 серпня 2010 року N 631 Про затвердження Змін до Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N 1012/18307, з початку 2013 року видача Державних актів на право власності на землю не здійснюється, а право власності на земельні ділянки реєструються у новоствореному Реєстрі прав на нерухоме майно. На зміну Державним актам з 01 січня 2013 року видавалися Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витяги з Державного реєстру прав. А з 01 січня 2016 фактично підтвердженням реєстрації прав власності на земельну ділянку є електронна форма.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі ж порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки спірні правовідносини щодо спадкування після смерті спадкодавця виникли в 2014 році, то вони регулюються відповідно до норм Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, яке діяло на час їх виникнення.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадку входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадок виникає в день відкриття спадку відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 (чоловік спадкодавця), ОСОБА_2 (донька спадкодавця) та ОСОБА_3 (син спадкодавця), що підтверджено Свідоцтвами про народження серії ІІ-ВЛ № 447352 і ІV-ВЛ № 341138 (а.с.11-12).

Згідно відповіді Державного нотаріуса першої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_6 від 09.11.2017 р. № 3947/02.14, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся чоловік померлої ОСОБА_1 Діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про відмову від прийняття спадщини на користь свого батька ОСОБА_1 Заповіти від імені ОСОБА_5 нотаріально не посвідчувалися, свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця держнотконтора не видавала (а.с.49).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, за необхідне визнати за Позивачем право власності в порядку спадкування за законом, оскільки право на спірну земельну ділянку перейшло до померлої дружин в порядку спадкування після смерті її матері, входить до спадкової маси і позивачем були виконані всі вимоги закону щодо прийняття спадщини.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 256 ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1218, 1220, 1222, 1261, 1269-1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, ДСП Оберіг , з кадастровим номером № 6325158800:03:001:0003 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2614 га., в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5, померлої 27 січня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Токарєва