Рішення

від 20.11.2017 по справі 127/10293/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/10293/17

Провадження № 2/127/3683/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

20 листопада 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

секретаря Лисої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Приватного підприємства Вінниця - Універсал - Сервіс до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участі органу, якому за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб: Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

ПП Вінниця - Універсал - Сервіс , в особі керівника ОСОБА_3, звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_1, неповнолітньої ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.

Свої вимоги мотивувало тим, що позивачем 17 серпня 2015 року на прилюдних торгах придбана квартира АДРЕСА_1. Зазначена квартира раніш належала відповідачу ОСОБА_1, яку остання передала в іпотеку. Відповідач разом із малолітньою донькою ОСОБА_2 зняті з реєстрації по вищезазначеній адресі, натомість залишились там проживати і звільняти житлове приміщення відмовляються. Такі дії відповідачів створюють власникові перешкоди у здійсненні права власності, адже відповідач не має можливості користуватись квартирою. За наведеного просить усунути позивачеві перешкоди у користуванні власністю, шляхом виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення та стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилась, натомість 20 листопада 2017 року подала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести за відсутністю представника позивача, позовні вимоги зазначені в позовній заяві підтримала, просила їх задовольнити та не заперечувала щодо заочного розгляду справи. Крім того, просила стягнути судові витрати понесені позивачем за надання оголошення у пресі про виклик відповідачів до судового засідання.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, через оголошення у пресі, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради - ОСОБА_5 в одному з судових засідань при розгляді позовної заяви при вирішенні спору поклалась на думку суду, при цьому просила врахувати права неповнолітньої ОСОБА_2

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено наступні фактичні обставини у справі.

27 березня 2008 року між АКБ Укрсоцбанк (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту від 27 березня 2008 року, передає в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва, від 07 жовтня 2015 року зареєстрованим в реєстрі за № 1-1844, державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори посвідчено, що приватному підприємству Вінниця - Універсал - Сервіс на підставі акту про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, що раніш належала ОСОБА_1 (а. с. 6).

Відповідно до листа Управління ДМС України у Вінницькій області від 12 листопада 2015 року №16-П, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 листопада 2015 року знято з реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю підстав на право користування вказаною квартирою (а. с. 8).

З наведеного вбачається, що позивач є власником житлової квартири АДРЕСА_1 з 2015 року, яка в свою чергу раніш належала відповідачці ОСОБА_1

Відповідно до актів № 124 та № 353 від 17 травня 2016 року та від 12 вересня 2017 року відповідно, складені МКП ЖЕК №5 , в АДРЕСА_2 тимчасово без реєстрації перебуває ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_2 за зазначеною адресою не проживає (а. с. 9, 61).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про іпотеку , після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

З наведеного вбачається, що відповідачка по справі ОСОБА_1 після реалізації з прилюдних торгів раніш належного її іпотечного майна та зняття її з реєстрації за адресою АДРЕСА_3, продовжує проживати у зазначеній квартирі, чим порушує право власності позивача, зокрема і щодо користування та розпоряджання своїм майном, а тому порушені права позивача підлягають захисту. Враховуючи, що квартира АДРЕСА_4 була придбана ОСОБА_1 за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою зазначеного жилого приміщення, захист права власності позивача слід здійснити, шляхом виселення відповідача ОСОБА_1 без надання іншого жилого приміщення.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/6 частки квартири у м. Вінниця по вул. Л. Ратушної, 130а/7, що підтверджується Інформаційним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 листопада 2017 року № 104382488, тобто таке виселення без надання іншого житлового приміщення не призведе до порушення житлових прав ОСОБА_1

Позивачем, крім вимоги про виселення з квартири АДРЕСА_5 О.А., заявлено і позовну вимогу про виселення із вищезазначеної квартири і неповнолітньої ОСОБА_2 Із зазначеного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалось вище, неповнолітня ОСОБА_2 з 12 листопада 2015 року знята з реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю підстав на право користування вказаною квартирою. Крім того, відповідно до акту № 353 від 12 вересня 2017 року ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_6 не проживає (а.с. 61). Інших доказів позивачем не надано. З наведеного вбачається, що позивачем не доведено обставини про чинення неповнолітньою ОСОБА_2 перешкод у реалізації позивачеві свого права власності на вищезазначену квартиру, зокрема користуванні та розпорядженні останньою, а тому у зазначеній частині позову слід відмовити за не доведеністю.

До початку розгляду справи по сутті представником Служби у справах дітей Вінницької міської ради було надано висновок Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26 жовтня 2017 року № 01-00-011-46053 про недоцільність усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом виселення без надання іншого житла дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 (а.с. 86).

Судом не може бути взято до уваги вказаний вище висновок, оскільки останній не містить мотивів, з яких Виконавчий комітет ВМР виходив, дійшовши саме до такого висновку, а відтак є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема і витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Позивачем заявлено вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири без надання іншого житлового приміщення. За подання до суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, позивачем, як юридичною особою сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23 травня 2017 року № 3098 та від 06 червня 2017 року № 3104 (а. с. 1, 2). Крім того, позивачем понесено витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів до суду в розмірі 420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06 листопада 2017 року № 3269.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, лише в частині до відповідачки ОСОБА_1, з останньої, на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1010,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 391 ЦК України, ст. ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Усунути перешкоди приватному підприємству Вінниця-Універсал-Сервіс (21050, АДРЕСА_8, ідентифікаційний код 36365199) у користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з квартири АДРЕСА_9 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства Вінниця-Універсал- Сервіс судові витрати в розмірі 1 010 (одна тисяча десять гривень 00 копійок) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_6