Рішення

від 27.11.2017 по справі 522/7664/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/7664/17

Провадження № 2/522/7139/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Марлін Травел про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 24.04.2017 року звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Марлін Травел , за яким просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду згідно п.5.4 Договору у розмірі 160 300 грн.; пеню згідно ч.5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у розмірі 81 753, 00 грн., судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що 17 червня 2015 року вона звернулась до тур фірми ТОВ Блю Марлін Травел з метою придбання туристичних послуг - з організації проведення відпочинку у Туреччині (м. Анталія) в п'ятизірковому готелі Club Calimera Senna Palace . Туристичні послуги повинні були відбутися у період з 08.07.2015 року по 15.07.2015 року, про що з відповідачем було укладено відповідний договір від 17.06.2015 року. Зазначені туристичні послуги оплачені нею 17.06.2015 року у розмірі 91 080 грн. Однак, станом на 08.07.2015 року з вини відповідачів вона не отримала замовлених та оплачених туристичних послуг, кошти їй повернуті не були. У зв'язку з чим звернулась до суду з дійсним позовом.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 (по довіреності від 18.10.2017 року) позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Просив стягнути кошти на суму 160 300 грн. (80 150 грн. х 2), оскільки п.5.4 договору було передбачено відповідальність туристичної фірми у розмірі подвійної оплати вартості туристичного продукту. Просив стягнути пеню згідно положень ч.5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів . Вказав, що ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ за вказаними правовідносинами виступав як тур оператор, відсутня трьох стороння угода між позивачкою та відповідачем та іншими операторами, вважає що саме відповідач був зобов'язаний надати вказаний продукт. Зазначені обставини були визначені в ухвалі ВССУ від 15.03.2017 року. Пояснив, що було ухвалено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2015 року по справі 522/16519/15-ц, яким з ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ на користь ОСОБА_1 стягнуто лише суму агентської винагороди в розмірі 10 930,0 гривень. Вказане рішення суду до теперішнього часу не виконане.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Марлін Травел у судове засідання не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином. У минулих судових засіданнях представник відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності 18.10.2017 року) позовні вимоги не визнала та просила відмовити. Вказувала, що при укладенні договору вони діяли на підставі субагентського договору № 000116 від 1 вересня 2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРЕЖА АГЕНЦІЙ ГАРЯЧІ ТУРИ ( м. Київ), та частина коштів у сумі 34 931 грн., сплачених позивачкою, була перерахована на користь ТОВ МЕРЕЖА АГЕНЦІЙ ГАРЯЧІ ТУРИ , а інша частина коштів була перерахована на тимчасове збереження до ТОВ ТТВК , які були туроператорами.

Суд з урахуванням вимог ч.2 ст. 169 ЦПК України, за згодою представника позивача, ухвалив слухати справу за відсутності представника відповідача, сповіщеного належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи оглянувши матеріали цивільної справи №522/7664/17, прийшов до висновку про часткове задоволення позов.

Суд вбачає, що на розгляді Приморського районного суду м. Одеси перебував позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ , Товариства з обмеженою відповідальністю ТТВК , Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРЕЖА АГЕНЦІЙ ГАРЯЧІ ТУРИ про захист прав споживача, стягнення суми агентської винагороди, відшкодування майнової шкоди та стягнення суми пені, відшкодування моральної шкоди (справа 522/7664/17).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси 10.11.2015 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково:

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ (ідентифікаційний код 38573975) на користь ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1) суму агентської винагороди в розмірі 10 930,0 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТТВК (ідентифікаційний код 36285831) на користь ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1) на відшкодування майнової шкоди суму в розмірі 160 300,0 гривень, суму пені в розмірі 81 753,0 гривень, а також на відшкодування завданої моральної шкоди суму в розмірі 5 000,0 гривень, що разом складає 247 053,0 гривні.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТТВК (ідентифікаційний код 36285831) в дохід держави суму судового збору в розмірі 2 420,53 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТТВК (ідентифікаційний код 36285831) на користь ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1) на відшкодування сплаченої суми судового збору 243,60 гривні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2015 року в частині задоволення позовних ОСОБА_1 до ТОВ ТТВК про стягнення матеріальної шкоди, пені, моральної шкоди та судових витрат було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 09.03.2016 року та в скасованій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ ТТВК було відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою ВССУ від 15.03.2017 року рішення апеляційного суду Одеської області від 09 березня 2016 року залишене без змін.

Судами трьох інстанцій встановлені наступні обставини, які згідно ст.. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 17 червня 2015 року між позивачкою і ТОВ Блю Марлін Тревел (м. Одеса) був укладений договір на туристичне обслуговування та оформлено замовлення на бронювання туристичних послуг на здійснення двох турів до Туреччини у термін з 08 до 15 липня 2015 року у п'ятизірковому готелі Club Calimera Senna Раlасе : на своє ім'я - 2 особи, на ім'я ОСОБА_4 - 3 особи.

Зазначені туристичні послуги оплачені позивачкою 17 червня 2015 року у розмірі 91 080 грн. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 17 червня 2015 року № 4.

При укладанні зазначеного договору на туристичне обслуговування ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ діяло на підставі субагентського договору № 000116 від 1 вересня 2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРЕЖА АГЕНЦІЙ ГАРЯЧІ ТУРИ (м. Київ).

Також, з рішенням апеляційного суду Одеської області встановлено, що відповідно до п.1 зазначеного договору ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ і ТОВ Мережа агенцій Гарячі Тури виступають у якості посередників щодо реалізації туристичного продукту туроператора - ТОВ ТТВК . Однак це ствердження є безпідставним, оскільки в цьому договорі туроператор ТОВ ТТВК - не зазначений.

Відповідно до п.4.6 субагентського договору кошти, що були надані позивачем ТОВ Блю Марлін Тревел і частину з яких були у подальшому перераховано до ТОВ Мережа агенцій Гарячі Тури у розмірі 34531 грн. згідно з платіжним дорученням № 286, а 45619 грн. шляхом перерахування готівкою від імені ОСОБА_4 - не є власністю ні турагентства, ні субагента, а є транзитними коштами і ввірені на тимчасове зберігання до здійснення розрахунків з туроператором, яким є ТОВ ТТВК , за винятком агентської винагороди субагента, які є власністю субагента.

18.06.2015 року ТОВ ТТВК підтвердив отримання заявки ОСОБА_1 на туристичні послуги, які були замовлені у ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ , надіславши відповідні письмові підтвердження за №№ 565611\01, 565608\01 ТОВ Мережа агенцій Гарячі Тури .

30.06.2015 року ТОВ ТТВК підтвердив про анулювання заявки на туристичні послуги, які були замовлені позивачкою у ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ , надіславши відповідні письмові підтвердження за №№ 565611/03, 565608\02, копія яких наявна в матеріалах справи.

Станом на 08.07.2015 року ОСОБА_1 замовлених та оплачених туристичних послуг не отримала.

Зазначивши наведені обставини у справі, Приморський районний суд м. Одеси задовольнив вимоги ОСОБА_1 до ТОВ БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ у розмірі 10930 грн., тобто вартості агентської винагороди.

Згідно з п.1.1 договору на туристичне обслуговування від 17.06.2015 року турфірма зобов'язується забезпечити надання туристу комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується на умовах цього договору прийняти та оплатити ці послуги.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України Про туризм учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України Про туризм суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно з ч.1.ч.2 ст.20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

За правилом ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про туризм порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно із ч. 10 ст. 20 вказаного Закону якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Так, ч. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ч.1 ст. 30 Закону України Про туризм , порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Також ч. 1 ст. 33 Закону України Про туризм встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Отже, позивачкою обґрунтовано було пред'явлено вимоги до ТОВ Блю Марлін Травел .

Згідно із ч. 13 ст. 20 Закону України Про туризм права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1, 2 ст. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у випадку невиконання умов цього договору з боку турфірми турист має право вимагати повернення оплачених коштів за ненадані послуги.

У договорі, в п. 5.4 безпідставно було вказано про те, що у випадку невиконання з вини тур фірми своїх зобов'язань, передбачених договором, відповідальність турфірми перед туристом за цим договором обмежується розміром подвійної плати вартості туристичного продукту (туристичних послуг).

Проте, апеляційний суд Одеської області у рішенні від 09.03.2016 року встановив (ст.. 61 ЦПК України) , що положення вказаного пункту були передбачені ст. 20 Закону України Про туризм в редакції до 9 лютого 2012 року, яка передбачала право туроператора (турагента) обмежувати свою відповідальність подвійної платної вартості туристичного продукту, та яка була змінена Законом № 4385-У1 від 09.02.2012 року.

Отже, підстав для стягнення шкоди у відповідності до п.5.4 договору судом не встановлено.

Положення ст. 32 Закону України Про туризм передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. З огляду на це інші обставини або міркування суду, не пов'язані з обраною позивачем підставою позову, не можуть слугувати для його задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

За ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Суд вбачає, що позивачка сплатила відповідачу кошти на суму 91080 грн.. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2015 року, залишеним без змін рішенням апеляційного суду Одеської області від 09.03.2016 року, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БЛЮ МАРЛІН ТРЕВЕЛ на користь ОСОБА_1 суму агентської винагороди в розмірі 10 930,0 гривень.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки грошові кошти на суму 80 150 грн.. (91 080, 00 грн. - 10 930, 00 грн.).

В частині вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені згідно ч.5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у розмірі 81 753, 00 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність. Згідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Суд вбачає, що позивачка була обізнана про порушення своїх прав з 08.07.2015 року, коли нею не було отримано відповідних туристичних послуг (позивачка не поїхала у тур). Між тим з такими вимогами до відповідача звернулась до суду лише 24.04.2017 року, тобто з пропущенням строків позовної давності.

Отже, з урахуванням викладеного, суд відмовляє у стягнення з відповідача на користь позивачки пені у зв'язку з пропущенням строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням викладеного, суд також присуджує стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до заявлених вимог у сумі 801, 50 грн..

На підставі викладеного та керуючись с ст.ст.. 1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 169, 208-209, 212-215, 218, ЦПК України; ст.. 15, 16, 207, 520, 610, 901,902, ЦК України, ст..22,23,30 ,32 Закону України Про захист прав споживачів , закон України Про туризм суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Марлін Травел про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Марлін Травел (код 38573975 ) на користь ОСОБА_1 80 150 (вісімдесят тисяч сто п'ятдесят) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Марлін Травел (код 38573975 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 801(вісімсот одна) грн.50 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л. В.