Вирок

від 24.11.2017 по справі 538/172/17

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/172/17

Провадження № 1-кп/546/63/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2017 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складе:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Решетилівка матеріали кримінального провадження за № 12016170230000265 від 06 квітня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олійники Корюківського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 і ч.4 ст.358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням міського голови Лохвицької міської ради № 1-В від 18 лютого 2015 року директором комунального підприємства «Лохвиця» призначено ОСОБА_6 і з цього ж дня з ним підписано контракт, терміном дії до 31 грудня 2018 року включно.

Однак, у зв`язку з систематичним невиконанням обов`язків, визначених контрактом, розпорядженням міського голови Лохвицької міської ради № 3-О від 11 січня 2016 року ОСОБА_6 було звільнено з посади директора вказаного підприємства на підставі ч.ч.2,3 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Вказані розпорядження видані відповідно до п.п. 10,4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до вказаної норми Закону міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності і відповідних територіальних громад.

З розпорядження № 3-О від 11 січня 2016 року ОСОБА_6 ознайомився цього ж дня, однак відмовився ставити підпис про ознайомлення, про що було складено відповідний акт від 11 січня 2016 року.

Незважаючи на це, ОСОБА_6 дав вказівку інспектору відділу кадрів КП «Лохвиця» ОСОБА_7 виготовити наказ по КП «Лохвиця» №2/К-004 від 11 січня 2016 року про своє звільнення з посади директора вказаного підприємства згідно з п.1 ст.36 КЗпП України, тобто за згодою сторін, який підписав особисто, а також дав вказівку про внесення аналогічних відомостей у свою трудову книжку.

У подальшому, 18 січня 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Лохвицького районного центру зайнятості із заявами про надання йому статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, надавши для підтвердження свого статусу власну трудову книжку з відміткою про підстави звільнення, які не відповідали дійсності.

Працівниками Лохвицького районного центру зайнятості 18 січня 2016 року ОСОБА_6 під підпис був ознайомлений про відповідальність за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення надання соціальних послуг, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Незважаючи на викладене, ОСОБА_6 власним підписом підтвердив достовірність відомостей, що не відповідали дійсності про звільнення його з посади директора КП «Лохвиця» на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, внесені 18 січня 2016 року до його персональної картки № 16121601180000 у Лохвицькому центрі зайнятості.

Лохвицьким районним центром зайнятості 18 січня 2016 року ОСОБА_6 надано статус безробітного, відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Перебуваючи на обліку у Лохвицькому районному центрі зайнятості з 18 січня 2016 року по 21 липня 2016 року на умовах, передбачених ст.ст.22.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (як звільнений згідно п.1 ст.36 КЗпП України), ОСОБА_6 незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 24970 грн. 56 коп., шляхом зарахування їх на власний рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк».

Таким чином, ОСОБА_6 використав завідомо підроблений документ власну трудову книжку з внесеними до неї недостовірними відомостями та заволодів грошовими коштами Лохвицького районного центру зайнятості в сумі 24970 грн.56 коп. шляхом обману.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінуємих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив факт їх скоєння за обставин викладених вище.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, вирішив відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України обмежитися допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу, не досліджуючи докази відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 1901 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, а також за ст. 358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, обравши покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1 і ст. 358 ч.4 КК України та призначити йому покарання

за ст. 190 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 30 ( тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ст. 358 ч. 4 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн.

Запобіжний захід не застосовувався.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Решетилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя