Ухвала

від 23.11.2017 по справі 761/41198/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41198/17

Провадження № 1-кс/761/26262/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю особи, яка подала клопотання адвоката ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», про скасування арешту земельних ділянок, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 15 вересня 2017 року, по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 4201711000000270

В С Т А Н О В И В:

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло вищезазначене клопотання.

В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що СУ ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42017110000000270від 03 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

При цьому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 р. було задоволено клопотанняслідчогота накладено арешт на зазначене у клопотанні майно, належнеТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», а саме на саме земельні ділянки, розташовані на території Яблунівської та Пилипчанської сільських рад Білоцерківського району Київської області за переліком відповідно до клопотання.

Як підставу для скасування арешту майна представник власника майна посилається на те, що арешт на вказане у клопотанні майно накладено безпідставно та з порушнням прав та законних інтересів ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», оскільки слідчим суддею при накладенні арешту не було враховано законність набуття Товариством вказаного нерухомого майна, а саме Товариство не є фігурантом кримінального провадження і будь-якому з посадових осіб Товариства не було пред*явлено повідомлення про підозру або пред*явлено цивільний позов. При цьому, при накладенні арешту на майно слідчим суддею не було з*ясовано статус володільця майна у кримінальному провадженні, а саме по собі нерухоме майно, належне ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ» не відповідає критеріям, визначеним ст.ст. 98, 170 КПК України.

Представник заявника адвокат ОСОБА_2 , у судовому засіданні клопотання підтримав та просив про його задоволення.

Слідчий, за клопотанням якого накладено арешт, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши на те, що вказане у клопотанні нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та арештоване з метою забезпечення його збереження, окрім того, законність накладення арешту підтверджено рішенням Апеляційного суду м.Києва.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, заслухавши представника особи, в інтересах якої подано клопотання та слідчого, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000270від 03 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України

При цьому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 15 вересня 2017 р. було накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ» (код 41009701), ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» (код 41009366), а саме земельні ділянки, розташовані на території Яблунівської та Пилипчанської сільських рад Білоцерківського району Київської області з відповідними кадастровими номерами

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, щоарешт вищезазначеного майна, належного у тому числі і ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», було накладено з метою забезпечення не допущення передачі та відчуження речових доказів в кримінальному провадженні, на підставі п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України, оскільки вищевказані земельні ділянки, кадастрові номери, яких зазначені слідчим в клопотанні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

При цьому у подальшому, ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 09 листопада 2017 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ» (код 41009701), ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» (код 41009366), а саме земельні ділянки. Розташовані на території Яблунівської та Пилипчанської сільських рад Білоцерківського району Київської області, - залишено без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», ТОВ «РЕСІЛІЕНТ БІЛОЦЕРКІВСЬКА» - адвоката ОСОБА_2 без задоволення.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Доводи сторони заявника, що на зазначене нерухоме майно накладено арешт не обгрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та жодними доказами, долученими до матеріалів клопотання, підтверджені також не були, в той же час останні спростовуються рішенням суду апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ», про скасування арешту земельних ділянок, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 15 вересня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя :