Постанова

від 27.11.2017 по справі 807/1402/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2017 рокум. Ужгород№ 807/1402/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

сторони в судове засідання не з'явилися,

розглянувши в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду в залі судових засідань адміністративну справу за позовною заявою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Спортивного клубу Бум-2000 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 27 листопада 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 29 листопада 2017 року.

07 листопада 2017 року, Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суд із позовною заявою до Спортивного клубу Бум-2000 (далі - відповідач), якою просить суд: відкрити провадження в адміністративній справі та стягнути з відповідача - Спортивного клубу Бум-2000 на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до нього фінансових санкцій в загальній сумі 3454,59 грн. (а.с.3-6).

Свої вимоги позивач мотивує наступним. Відповідач відповідно до вимог статті 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон України № 1058-IV) набув статусу страхувальника, а також сам є застрахованою особою та зобов'язаний сплачувати страхових внесків і в силу пункту 6 частини 2 статті 17 вказаного закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 3454,59 грн.. Отже, позивач просить стягнути дану суму боргу в примусовому порядку.

13 листопада 2017 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовну заяву повністю (а.с.24).

Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до відомостей з реєстру страхувальників відповідач зареєстрований за адресою: 88000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - 25443615 (а.с.8).

У відповідності до п.6 ч.2 ст.17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Прикінцевими положеннями Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до 01 січня 2011 року передбачалось, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування для відповідних платників збору.

В умовах дії вказаного вище Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування об'єктом оподаткування для відповідача в першому випадку, тобто коли він є страхувальником для його працівників, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці , а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Частиною 6 статті 19 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року визначалось, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

З дотриманням Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за № 21-1 (далі - Інструкція 21-1), відповідач самостійно обчислив та нарахував страхові внески за базові звітні періоди (за липень-вересень 2006 року) в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітності), що подавались ним до управління ПФУ в м. Ужгороді (а.с.10-12).

Загальна суму нарахованих страхових внесків до Пенсійного фонду за спірний період становить 1612,83 грн., в тому числі за липень 2006 року нараховано 524,09 грн., за серпень-вересень 2006 року по 544,37 грн..

У відповідності з частиною другою ст.106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою.

В рахунок сплати нарахованих внесків за вказаний вище період розрахунки з бюджетом Пенсійного фонду проведено не в повному обсязі і станом на день звернення з цим позовом до суду недоїмка по вказаним платежам становить 1611,14 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку вказаного страхувальника (а.с.14-17).

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 17 Закону 1058-ІV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 10 статті 20 Закону 1058-ІV визначено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують нараховані страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, відповідальність страхувальників за невиконання покладених на них обов'язків по вчасним розрахункам з Пенсійним фондом передбачалась статтею 106 Закону 1058-ІV. Згідно з частиною другою цієї статті, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі від 10 до 50 відсотків своєчасно не сплачених сум залежно від строку затримки платежу (п.2 ч.9 ст.106 Закону 1058-ІV).

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За порушення, передбачене пунктом другим частини 9 статті 106 Закону 1058-ІV, у зв'язку з несплатою (неперерахуванням) страхових внесків управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді до боржника були застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 1505,89 грн. та пені у розмірі 337,56 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку вказаного страхувальника (а.с.14-17).

Частиною 13 статті 106 Закону 1058-ІV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Таким чином, станом на день подання даного позову, заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до відповідача фінансових санкцій складає 3454,59 грн.

Відповідно до п.8 Інструкції 21-1 встановлено, що якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, борги зі сплати фінансових санкцій і штрафів) та пені, орган Пенсійного фонду надсилає вимогу про сплату боргу.

На підставі вищенаведеної норми, управлінням сформовано Вимогу про сплату боргу № Ю-308у від 25 жовтня 2013 року, в яку було включено заборгованість зі сплати недоїмки, фінансових санкцій та пені в сумі 3454,59 грн. (а.с.13).

Наведені Рішення та Вимога страхувальником також не оскаржувалось ні в судовому, ні в адміністративному порядках.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, керуючись пунктом 8.2. Інструкції 21-1, вживало заходи досудового врегулювання спору, в тому числі шляхом направлення виконавчих документів спочатку страхувальнику, а потім і до органів Державної виконавчої служби для подальшого примусового виконання, однак, як вже відмічалось, суми заборгованості до Пенсійного фонду станом на день розгляду справи є непогашеною.

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Відповідно до вимог частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року за № 1055 ОСОБА_2 питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України та наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05 січня 2016 року за № 3 Про затвердження голів комісій з припинення юридичних осіб проведено реорганізацію шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області й управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області та утворення Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області.

Крім того, Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 1 статті 69 КАС України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства щодо захисту інтересів осіб від порушень з боку органів державної влади та з огляду на положення статей 71, 72 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на позивача. Ужгородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області доведено та матеріалами справи підтверджується заборгованість в сумі 3454,59 грн..

Судові витрати по справі згідно статті 94 частини 4 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Спортивного клубу Бум-2000 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Спортивного клубу Бум-2000 (88000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - 25443615) на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 2, код ЄДРПОУ - 40384233) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до нього фінансових санкцій в сумі 3454,59 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні 59 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

СуддяОСОБА_2