Постанова

від 23.11.2017 по справі 825/1694/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року Чернігів Справа № 825/1694/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Д'якова В.І.,

суддів: - Баргаміної Н.М., Клопота С.Л.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представників позивача - Туки С.М., Замай С.В.,

представника ДФС України - Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укравтозапчастини" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Укравтозапчастини" (далі - ПП "Укравтозапчастини", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8, зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.08.2017 № 7 та № 8.

Свої вимоги мотивує тим, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8, прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Також, позивач зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги. Натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Вважаючи оскаржувані рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити та зазначив, що ПП "Укравтозапчастини" було призупинено в автоматичному режимі реєстрацію податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8 по операціях з контрагентами: ТОВ АВТО СОЮЗ 88 та ТОВ Укравтозапчастина . У свою чергу, оскільки платником податку не було надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації, згідно з пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, прийнято оскаржувані рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "Укравтозапчастини" (код 34338886) зареєстровано в якості юридичної особи 23.05.2006 за номером запису в ЄДР 1 064 102 0000 003958, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18-24) та з 26.05.2006 перебуває на обліку у Чернігівській обєднаній ДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, з 01.01.2013 є платником податку на додану вартість (а.с. 25).

Основними видами економічної діяльності ПП "Укравтозапчастини" згідно КВЕД 2010: 29.32 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31); роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.32); оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (КВЕД 46.74), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18-24).

03.04.2017 між ПП "Укравтозапчастини" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина (Покупець) був укладений договір на поставку товару № 03/04 на умовах відстрочення оплати, предметом якого являлась передача у власність покупця товару, визначеного договором (а.с. 36-40).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем були поставлені ТОВ Укравтозапчастина автомобільні запчастини за видатковою накладною від 22.08.2017 № ПК-0000003 на суму 47050, 00 грн. (з ПДВ) (а.с. 41).

Оплата поставленого товару ТОВ Укравтозапчастина здійснювалась безготівковим шляхом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 87-90).

11.05.2017 між ПП "Укравтозапчастини" (Продавець) та ТОВ "АВТО-СОЮЗ 88" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 09/01, предметом якого є передача у власність Покупця товару, визначеного Договором (а.с. 59-60).

Так, на виконання умов вищевказаного Договору, ПП "Укравтозапчастини" були передані у власність ТОВ "АВТО-СОЮЗ 88" автомобільні запчастини за видатковою накладною від 22.08.2017 № ПК-0000004 на суму 244375, 20 грн. (з ПДВ) (а.с. 61).

Оплата товару ТОВ "АВТО-СОЮЗ 88", здійснювалась безготівковим шляхом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 87).

Перевезення вантажу підтверджується декларацією про прийняття вантажу від 18.08.2017 № 2501017289, одержувач ТОВ АВТО-СОЮЗ 88 (а.с. 128).

Відповідно до вимог п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України ПП "Укравтозапчастини" було складено податкові накладні від 22.08.2017 № 7 та № 8 та направлено 30.08.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 34, 57).

30.08.2017 документи доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України (а.с. 34, 57).

Згідно отриманих квитанцій від 30.08.2017 податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

ПП "Укравтозапчастини" були направлені на адресу ДФС України повідомлення від 12.09.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 22.08.2017 № 7 та № 8, до яких додавалися копія договору на поставку товару від 03.04.2017 № 03/04, видаткова накладна від 22.08.2017 № ПК-0000003 на суму 47050, 00 грн., банківські виписки, копія договору купівлі-продажу від 11.05.2017 № 09/01, видаткова накладна від 22.08.2017 № ПК-0000004 на суму 244375, 20 грн. (з ПДВ), банківські виписки.

Цього ж дня, за допомогою програми електронного документообігу "М.Е.Doc", позивачем отримано квитанції, в яких зазначено, що документи не прийнято, у зв'язку із виявленням помилки: "квитанції про наявність у Повідомленнях від 12.09.2017 відмовлених ПН/РК від 22.08.2017 № 7 та № 8, що знаходиться на розгляді або по яким прийнято Рішення".

Рішеннями комісії ДФС України від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886, які були отримані позивачем, було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8 у зв'язку з наданням платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с. 35, 58).

25.09.2017 позивач звернувся до ДФС України зі скаргою на рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8 (а.с. 91-95), до якої було додано документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 22.08.2017 № 7 та № 8, а також, оборотно -сальдові відомості ПП "Укравтозапчастини" за серпень 2017 року, фінансовий звіт, копію договору суборенди нерухомого індивідуально визначеного майна від 01.05.2011 № 13 з актом прийому-передачі, документи щодо купівлі матеріалів та комплектуючих для виготовлення вузлів та деталей у ТОВ АВ метал груп , ПП СТВ та ТОВ НВП Техноком Плюс , докази підтвердження здійснення оплати за поставлений товар ТОВ АВ метал груп , ПП СТВ , ТОВ НВП Техноком Плюс .

Однак, рішеннями комісії з питань розгляду скарг від 03.10.2017 № 11120/34338886 та № 11121/34338886 скарги позивача залишено без задоволення та рішення комісії ДФС України від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 без змін (а.с. 96, 97).

Вважаючи оскаржувані рішення комісії ДФС України від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп."а", "б" п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України). Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України).

Так, у відповідності до п.74.2. ст.74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3. ст.74 Податкового кодексу України).

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у пп.201.16.1 п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Водночас, у квитанції фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Тобто, фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, не вказано у Квитанції № 1 конкретного виду критерію.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Критерії оцінки), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, містить у собі п. 4, згідно якого зобов'язано Державну фіскальну службу України до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

В свою чергу, Критерії оцінки містять п.4, у якому вказано: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Разом з тим, вичерпний перелік документів наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 взагалі не містить пункту 4. Тобто, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків документів, які підтверджуються наявність у нього сільськогосподарських угідь, засіяних соняшником, йому необхідно б було чітко їх зазначити. До такого висновку суд дійшов, зважаючи на наступне.

Так, п. 6 Критеріїв оцінки містить в собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

- Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у1,5 разів більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, подані на реєстрацію в Реєстрі.

Визначення фіскальним органом у Квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567:

- для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, у квитанціях фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом № 567 (п.1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п."в" пп.201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК). Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп.201.16.3. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2. Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Укравтозапчастини" у порядку, визначеному пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, надіслано до відповідача повідомлення від 12.09.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 22.08.2017 № 7 та № 8.

Позивачем за допомогою програми електронного документообігу отримано квитанції, в яких зазначено, що документи не прийнято, у зв'язку із виявленням помилки: "квитанції про наявність у Повідомленнях від 12.09.2017 відмовлених ПН/РК від 22.08.2017 № 7 та № 8, що знаходиться на розгляді або по яким прийнято Рішення".

У свою чергу, суд вважає, що відповідачем протиправно не прийнято повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, оскільки чинне законодавство України не містить заборони щодо направлення контролюючому органу потворного (уточнюючого) повідомлення з відповідними документами.

Разом з тим, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення ПП "Укравтозапчастини" та додані до них документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленнях, прийняті оскаржувані рішення від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 про відмову в реєстрації податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з квитанцій, останні не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною прийняття рішення є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в квитанціях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп."в" пп. 201.16.1. п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16. ст.201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до п."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Як вбачається з матеріалів справи, рішення комісії ДФС України від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8.

До того ж, в матеріалах справи наявна податкова накладна від 02.11.2017 № 19 (а.с. 129) по відносинам між позивачем та ТОВ АВТО-СОЮЗ 88 , з аналогічним предметом господарських правовідносин у межах договору купівлі - продажу від 11.05.2017 № 09/01, яку було зареєстровано одразу, що підтверджується квитанцією № 1 про прийняття документу (а.с. 130).

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДФС України від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 є необґрунтованим, оскільки платником податків надавалися всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними від 22.08.2017 № 7 та № 8, у реєстрації яких було відмовлено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

А отже, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ АВТО-СОЮЗ 88 , ТОВ Укравтозапчастини , та на те, що пояснення позивача та документи подавалися ПП "Укравтозапчастини" контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8.

Підсумовуючи викладене, суд також звертає увагу на те, що наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 19 вказаного Порядку визначено, що розгляд питань на засіданні Комісії включає в себе такі етапи, як: доповідь секретаря Комісії; доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою Комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

Особи, які не є членами Комісії, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів Комісії, внесенні пропозицій членами Комісії, обговоренні та голосуванні.

З аналізу вищевикладеного положення Порядку вбачається, що складання протоколу засідання комісії, як один із етапів розгляду питань, віднесених до компетенції Комісії, є підтвердженням її правомочності, оскільки фіксує, в тому числі, кількість членів комісії, що приймали участь у засіданні.

Так, п.15 Порядку визначено, що засідання Комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

Суд наголошує на неможливості надання оцінки безпосередньо протоколів засідання комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886, оскільки копії останніх в матеріалах справи відсутні та на виконання вимоги ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 до суду відповідачем надані не були.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.09.2017 № 165701/34338886 та № 165699/34338886 щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 22.08.2017 № 7 та № 8 та задоволення позовних вимог ПП "Укравтозапчастини" у цій частині.

Щодо позовної вимоги ПП "Укравтозапчастини" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ПП "Укравтозапчастини" податкові накладні від 22.08.2017 № 7 та № 8, суд зазначає наступне.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абз.3 п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п.2 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами п. 2 ч. 2 ст. 62 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги ПП "Укравтозапчастини" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ПП "Укравтозапчастини" податкові накладні від 22.08.2017 № 7 та № 8, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати подані ПП "Укравтозапчастини" податкові накладні від 22.08.2017 № 7 та № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних та задоволення позовних вимог ПП "Укравтозапчастини" у цій частині.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Приватного підприємства "Укравтозапчастини" повністю.

Згідно з частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Укравтозапчастини" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 18.09.2017 № 165701/34338886 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 22.08.2017 № 7 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 18.09.2017 № 165699/34338886 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 22.08.2017 № 8 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.08.2017 № 7 та № 8, подані Приватним підприємством "Укравтозапчастини".

Присудити на користь Приватного підприємства "Укравтозапчастини" (вул. Борисенка, б. 45, кім. 1, м. Чернігів, 14037, код 34338886) понесені судові витрати згідно платіжного доручення від 23.10.2017 № 1057 в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, код 39292197).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя В.І. Д'яков

Судді Н.М. Баргаміна

С.Л. Клопот