Постанова

від 05.06.2007 по справі 9-17-16/150-05-3005

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9-17-16/150-05-3005

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" червня 2007 р. Справа № 9-17-16/150-05-3005

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.

                                 Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Леусенко І.В. –по довіреності;

від відповідача –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства „Санаторій „Україна”; Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2007р.

по справі № 9-17-16/150-05-3005

за позовом Закритого акціонерного товариства „Санаторій „Україна”

до Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення неустойки в сумі 15530,40грн

(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

У судовому засіданні 05.06.2007р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У березні 2005р. ЗАТ „Санаторій „Україна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” у вигляді ТОВ, вимагаючи стягнення з останнього заборгованості по орендній платі в розмірі 276,67грн., 9706,50грн. неустойки, виселення відповідача з об'єкту оренди та  передачі  об'єкту оренди ЗАТ „Санаторій „Україна” по акту приймання-передачі.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, збільшивши суму заявленої до стягнення неустойки з 9706,50грн. до 13371,04грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2005 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду  від 09.06.2005р. рішення суду першої інстанції від 12.05.2005р. по справі №16/150-05-3005 скасовано, у задоволенні позову ЗАТ „Санаторій „Україна" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2005р. рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2005 р. в частині стягнення неустойки в сумі 13371,04грн. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2005р. в частині відмови у позові в сумі 13371грн. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2006р. по справі №17-16/150-05-3005, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 04.07.2006р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 1440,31грн. неустойки, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2006р. в частині стягнення неустойки в сумі 11930грн. та постанову Одеського апеляційного господарського суду  від 06.09.2006р. в частині відмови у позові в сумі 11930грн. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В решті рішення та постанову залишено без змін.

При новому розгляді справи №9-17-16/150-05-3005 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 15530,40грн. на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2007р. (суддя  Бакланова Н.В.) позов ЗАТ  „Санаторій „Україна” задоволено частково, стягнуто зі Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” на користь позивача 7765,20грн., в решті позову відмовлено.

Рішення суду від 19.04.2007р. мотивоване посиланнями на ст.ст.526, 610, 614, 629, 785, 795 ЦК України, п.п.4.9., 6.6. договору оренди та наступним:

-          обидві сторони договору оренди спірного приміщення неналежно виконували умови договору щодо складання акту приймання-передачі майна: жодна зі сторін договору оренди не складала та не направляла цей акт іншій стороні; інвентаризація майна, що повинна була передувати складенню акту, проведена не була;

-          факт знаходження чи незнаходження відповідача в орендованому приміщенні не може підтвердити жодна із сторін;

-          з акту державного виконавця Кузнецової В.С. від 30.06.2005р. вбачається, що орендовані відповідачем приміщення були відкриті, порожні, майно боржника в них не знаходилось, що фактично підтверджує доводи відповідача стосовно можливості ЗАТ  „Санаторій „Україна” використовувати зазначене приміщення після виселення 01.11.2004р. Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк”;

-          за наявності неналежного виконання обома сторонами умов договору оренди, суд вважає за можливе застосувати положення п.3 ст.83 ГПК України щодо зменшення у виняткових випадках розміру неустойки зі сторони, що порушила зобов'язання, та стягнути з відповідача 7765,2грн. –половину від нарахованої неустойки.

Не погодившись з судовим рішенням як незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права, ЗАТ  „Санаторій „Україна” звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 19.04.2007р. в частині відмови позивачу в позові про стягнення неустойки в розмірі 7765,20грн. та прийняти нове рішення (в частині відмови у позові), яким стягнути з відповідача 7765,20грн. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ЗАТ  „Санаторій „Україна” послалось на наступне:

-          висновок суду стосовно неналежного виконання умов договору оренди позивачем незаконний та необґрунтований, оскільки відповідно до звичаїв ділового обороту, п.6.6 Договору оренди акт приймання-передачі складає сторона, яка передає відповідне майно; зобов'язання позивача щодо передачі орендованого приміщення та складання акту приймання-передачі були ним виконані в момент укладення договору оренди; згідно приписів ст.614 ЦК України саме відповідач повинен довести обставину своєчасного повернення орендованого майна позивачу; судом не встановлено причини невжиття Спільним Українсько-Американським підприємством „Еллайд Глобал Інк” всіх залежних від останнього заходів щодо належного виконання зобов'язання;

-          не можна погодитись з висновком суду, зробленим на підставі акту державного виконавця Кузнецової В.С. від 30.06.2005р., про невикористання з 01.11.2004р. відповідачем  орендованого приміщення; судом не надано оцінки Договору №10974 від 30.06.2005р. про надання послуг,  укладеного між позивачем та ПП „Лист”, згідно якого останнє виконало роботи з проникнення у спірне приміщення, що підтверджує невиконання Спільним Українсько-Американським підприємством „Еллайд Глобал Інк” зобов'язання з передачі орендованого майна;

-          лист ЗАТ  „Санаторій „Україна” від 27.10.2004р. №127/1 спростовує висновок суду про те, що позивач не складав та не направляв на адресу відповідача вимоги про оформлення акту приймання-передачі;

-          оскільки вина позивача в даній ситуації повністю відсутня, господарським судом Одеської області неправильно застосовано п.3 ст.83 ГПК України; саме відповідач не виконав зобов'язання зі звільнення орендованого приміщення та його передачі за актом приймання-передачі позивачу; суд першої інстанції не мав виняткових підстав, за наявності котрих застосовується п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Спільне Українсько-Американське підприємство „Еллайд Глобал Інк” також не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати повністю, мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги наступним:

-          судом не надано оцінку ухиленню ЗАТ  „Санаторій „Україна” від прийому приміщень за актом приймання-передачі, що призвело до невиконання відповідачем обов'язку по передачі орендованих приміщень орендодавцю за актом приймання-передачі;

-          акт приймання-передачі повинен складатися стороною яка здійснює приймання майна; це підтверджується п.4.9 договору оренди стосовно повернення майна згідно з даними інвентаризації; остання повинна проводитися власником майна або уповноваженими на це органами, тобто у даному випадку позивачем, а не орендарем;

-          всупереч ст.538 ЦК України позивач не виконав свого обов'язку направити свого уповноваженого представника для прийому орендованих приміщень, акт про відмову відповідача від повернення приміщень складено не було; доказів відсутності своєї вини позивачем не надано;

-          30.10.2004р. Спільне Українсько-Американське підприємство „Еллайд Глобал Інк” фактично повернуло орендовані приміщення позивачу, листів з вимогою звільнити орендоване приміщення після 30.10.2004р. не отримувало; лист №127/1 від 27.10.2004р.  відповідач не отримував;

-          суд виніс рішення при представниках сторін, що не мали повноважень.

30.05.2007р. суд апеляційної інстанції отримав клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з 05.06.2007р. на іншу дату у зв'язку з виникненням виробничої необхідності, внаслідок якої представник Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” не може прибути до суду.

Клопотання розглянуто судовою колегією у судовому засіданні 05.06.2007р. та відхилено за недоведеністю обставин, на які посилається скаржник, та у зв'язку з відсутністю підстав, що визначені ч.1 ст.77 ГПК України як умови для відкладення розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ЗАТ  „Санаторій „Україна”, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги позивача і відхиляє вимоги апеляційної скарги Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” (про скасування оскаржуваного рішення повністю) виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.05.2001р. між санаторієм „Україна" філією Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (Орендодавець), правонаступником якого згідно п. 1.4 Статуту ЗАТ „Санаторій „Україна” є позивач, та СП „Еллайд Глобал Інк” (Орендар) був укладений договір оренди за № 1, відповідно до п.1.1 якого позивач з метою підвищення ефективності використання майна передає, а відповідач приймає у строкове платне володіння та користування для розміщення офісу ізольовані нежитлові приміщення загальною площею 100 кв. м., розміщені у корпусі № 1 санаторію „Україна" та розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54.

Відповідно до п. 7.1 Договору термін дії даного договору сторонами було визначено днем фактичної передачі Орендареві орендованого майна до 01.05.2003р. При цьому доповненнями від 01.05.2003р. до договору оренди № 1 від 01.05.2001р. термін дії даного договору було продовжено до 01.05.2004р.

Додатковою угодою від 20.05.2004р. до договору оренди № 1 від 01.05.2001 р. термін дії даного договору сторонами знову було продовжено до 01.10.2004р., а також згідно п. 2 зазначеної додаткової угоди , встановлено інший розмір орендної плати у сумі 970,65грн. в місяць.

Крім того, п. 1 додаткової угоди від 20.05.2004р. до договору оренди № 1 від 01.05.2001р. сторонами по справі були внесені зміни у визначення загальної площі орендованих приміщень, а саме: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування для розміщення офісу ізольовані нежилі приміщення загальною площею 50 кв. м.

Відповідно до п. 7.5 договору оренди № 1 від 01.05.2001р., якщо до закінчення дії даного договору сторонами не було укладено нового договору, Орендар зобов'язувався звільнити вказані приміщення і повернути їх Орендодавцеві по акту в семиденний термін в технічно справному стані.

Також згідно п.4.9. договору оренди до обов'язків орендаря віднесено повернення орендованих приміщень в належному стані за Актом приймання-передачі згідно з даними інвентаризації на момент розірвання договору  в семиденний термін після закінчення строку дії договору або в разі його дострокового розірвання за ініціативою однієї із сторін, за рішенням суду чи арбітражного суду, або банкрутства Орендаря.

Згідно п.6.6. договору оренди в разі звільнення Орендарем приміщень без письмового попередження, а також без складання Акта про передачу приміщення у справному стані Орендар несе повну матеріальну відповідальність за завдані у зв'язку з цим збитки. При цьому Орендар не звільняється від сплати орендної плати до моменту передачі приміщення за актом.

П.6.1. договору оренди встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку стосовно обов'язку відповідача виходячи з п.7.5. договору оренди №1 від 01.05.2001р. та додаткової угоди від 20.05.2004р. до нього (п.3) звільнити орендоване приміщення та передати його позивачу у технічно справному стані по відповідному Акту у строк до 08.10.2004р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.10.2004р. листом №127/1 ЗАТ „Санаторій „Україна” повідомило СП „Еллайд Глобал Інк” про свої заперечення проти продовження терміну дії договору оренди №1 від 01.05.2001р., строк якого сплив 01.10.2004р., і виклало вимогу до 01.11.2004р. звільнити приміщення та передати його Орендодавцю по Акту приймання-передачі.

Згідно квитанцій відділення поштового зв'язку (т.1, а.с.18, 19) лист був надісланий за юридичною адресою відповідача та за адресою, за якою знаходиться офіс СП „Еллайд Глобал Інк” в орендованому приміщенні.

З матеріалів справи вбачається, що беззаперечних доказів щодо дати виселення (звільнення) орендаря 01.11.2004р. з приміщення СП „Еллайд Глобал Інк” не надало, тому висновок місцевого господарського суду щодо підтвердження актом державного виконавця від 30.06.2005р. фактичного незнаходження та невикористання приміщення орендарем з 01.11.2004р. є припущенням і не ґрунтується на доведених відповідачем обставинах в цій частині.

Проте, на думку колегії суддів, виходячи з предмету позову при новому розгляді справи за постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2006р., що обмежується виключно стягненням неустойки за неповернення відповідачем орендованого приміщення за актом приймання-передачі на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, період знаходження СП „Еллайд Глобал Інк” у спірному приміщенні після закінчення строку дії договору та дата його звільнення орендарем не є обставинами, що мають значення для даної справи виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, юридичне значення для правильного вирішення даного спору мають фактичні обставини справи, які стосуються виконання Орендарем обов'язку з повернення об'єкту оренди Орендодавцю за Актом приймання-передачі.

З аналізу умов договору оренди №1 від 01.05.2001р. випливає, що обов'язок повернути позивачу орендоване приміщення за Актом приймання-передачі після закінчення строку дії договору у семиденний термін покладений саме на СП „Еллайд Глобал Інк” як орендаря (п.4.9. договору оренди, у розділі 4 договору „Обов'язки орендаря”).

П.7.5. договору оренди конкретизує це положення відносно обставини неукладення нового договору оренди до закінчення його терміну і передбачає також обов'язок Орендаря звільнити приміщення.

Зміст п.п.4.9., 7.5. договору оренди у системному зв'язку з умовою п.6.6. цього договору приводить до висновку, що укладаючи договір, сторони мали на увазі покладення на Орендаря обов'язку ініціювати процедуру повернення приміщення за Актом приймання-передачі, складання цього Акту та вручення його для підписання Орендодавцю, оскільки, зокрема, в разі звільнення приміщення без складання Акту про передачу приміщення в справному стані Орендар несе ризик відшкодування завданих таким звільненням збитків (п.6.6. договору оренди).

Таке тлумачення умов договору повністю узгоджується з нормативним змістом ч.1 ст.785 ЦК України: у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив посилання СП „Еллайд Глобал Інк” на листи від 29.10.2004р. та 03.11.2004р. як на докази належного виконання Орендарем своїх обов'язків з повернення орендованого майна за Актом приймання-передачі, правильно встановив, що в порушення вимог ст.526 ЦК України, ч.1 ст.785 ЦК України та умов договору СП „Еллайд Глобал Інк” не виконало належним чином свій обов'язок повернути приміщення Орендодавцю за актом приймання-передачі, але безпідставно вказав, що умови договору зі складання акту приймання-передачі та його оформлення не виконані двома сторонами.

Жодних застережень щодо покладення на Орендодавця такого обов'язку ані договір оренди, ані чинне законодавство не містять, більш того, на орендодавця згідно ч.1 ст.759 ЦК України покладається тільки обов'язок передати майно у користування, неналежне виконання якого тягне правові наслідки за ст.766 ЦК України, а на Орендаря –обов'язок повернути об'єкт оренди (ч.1 ст.785 ЦК України).

Згідно обґрунтованого розрахунку ЗАТ „Санаторій „Україна” в уточненні позовних вимог (т.2, а.с.139-141) за період з 01.10.2004р. (дата спливу строку дії договору оренди) по 30.05.2004р. (дата виконання наказу господарського суду Одеської області від 10.06.2005р. по справі №16/150-05-3005 про виселення відповідача з приміщення по Французькому бульвару,54) відповідно до ст.785 ч.2 ЦК України відповідачу нарахована неустойка за неповернення майна Орендодавцю за Актом приймання-передачі у розмірі 15530,40грн. При цьому кінцевий термін нарахування неустойки обґрунтовано пов'язується з датою примусового виконання рішення господарського суду Одеської області про виселення СП „Еллайд Глобал Інк” з спірного приміщення.

Слід зазначити, що саме у зв'язку з цими обставинами, а не вигаданими відповідачем припущеннями про фактичну можливість позивача користуватись спірним приміщенням після його звільнення Орендарем, ЗАТ „Санаторій „Україна” набуло законних підстав для повернення приміщення у своє володіння і користування, оскільки у встановленому законом та договором оренди порядку Орендар його не повернув.

За цих обставин, відповідний висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи і суперечить змісту ст.ст.526, 610, 614, 629, 785 ЦК України, положеннями котрих передбачена відповідальність Орендаря за порушення зобов'язання з повернення приміщення за актом приймання-передачі Орендодавцю, якщо він не довів відсутність своєї вини.

СП „Еллайд Глобал Інк” не довело суду відсутність своєї вини у невиконанні обов'язку повернути орендоване приміщення за Актом приймання-передачі Орендодавцю, у зв'язку з чим не може бути звільнено від відповідальності у вигляді неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення майна.

Наслідком наведеного помилкового висновку суду першої інстанції є неправильне застосування п.3 ч.1 ст.83 ГПК України і зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з СП „Еллайд Глобал Інк”, до суми 7765,20грн.

За змістом п.3 ч.1 ст.83 ГПК України умовою застосування судом до особи, яка порушила зобов'язання, названої процесуальної норми є винятковість обставин конкретного господарського спору; неналежне виконання обома сторонами умов договору, яке нібито мало місце, не може вважатись винятковою обставиною у розумінні процесуального законодавства у будь якому випадку.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ЗАТ „Санаторій „Україна”, у зв'язку з чим оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 7765,20грн. неустойки на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення, з прийняттям нового рішення про задоволення позову  ЗАТ „Санаторій „Україна” в цій частині; в іншій частині оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги СП „Еллайд Глобал Інк”, стосовно підстав скасування повністю оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати позивача по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача (155,30грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу).

Суд першої інстанції помилково не розподілив судові витрати у справі, пославшись на  видачу господарським судом наказів на виконання рішення у даній справі від 12.05.2005р. та їх фактичне виконання, не врахувавши, що ухвалою господарського суду від 19.09.2005р. (т.1, а.с.170) припинено стягнення за скасованим рішенням від 12.05.2005р. та визнані накази від 10.06.2005р. такими, що не підлягають виконанню. Крім того, матеріали справи всупереч зазначеному судом в оскаржуваному рішенні  не містять доказів виконання органом ДВС наказу господарського суду від 10.06.2005р. про стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача.

Витрати ЗАТ „Санаторій „Україна” по держмиту, сплаченому позивачем за подання апеляційної скарги, згідно ст.49 ГПК України покладаються на СП „Еллайд Глобал Інк” у сумі 38,83грн.

Згідно ст.47 ГПК України, п.1 ст.8 Декрету Кабінета Міністрів України „Про державне мито” витрати позивача по держмиту у сумі 46,17грн., зайво сплаченому при поданні апеляційної скарги за квитанцією №12 від 03.05.2007р., підлягають поверненню ЗАТ „Санаторій „Україна” з видачею відповідної довідки.

Керуючись ст.ст.47, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ЗАТ „Санаторій „Україна” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області скасувати в частині відмови у позовних вимогах про стягнення неустойки у розмірі 7765,20грн. (п.3 резолютивної частини рішення)

Позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” у вигляді ТОВ на користь ЗАТ „Санаторій „Україна” 7765,20грн. неустойки; 155,30грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині рішення господарського суду  від 19.04.2007р. залишити без змін, виклавши п.1 резолютивної частини в наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю”.

4. . Стягнути з Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” у вигляді ТОВ на користь ЗАТ „Санаторій „Україна” 38,83грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.

5. Видати ЗАТ „Санаторій „Україна”  довідку на повернення держмита у сумі 46,17грн., зайво сплаченого при поданні апеляційної скарги квитанцією №12 від 03.05.2007р.

6. Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Американського підприємства „Еллайд Глобал Інк” у вигляді ТОВ залишити без задоволення.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                                 Мишкіна М.А.

Судді:                                                                                          Сидоренко М.В.

                                                                                                                   Таценко Н.Б.