Рішення

від 28.11.2017 по справі 904/8998/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017 Справа № 904/8998/17

За позовом Приватного підприємства "МК-ОЙЛ", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАЛОН", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 34 000,00 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "МК-ОЙЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАЛОН" про стягнення заборгованості у розмірі 34 000,00 грн. за договором поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки вуглеводнів №2203/17-1 від 22.03.2017, в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.11.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 відкладено розгляд справи на 28.11.2017.

23.11.2017 від позивача надійшов супровідний лист, яким позивач просив суд долучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії документів та надав оригінали документів долучених до позову для огляду, які після огляду судом просив повернути на адресу позивача.

В судовому засіданні 28.11.2017 судом було оглянуто оригінали документів, надані позивачем.

28.11.2017 представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що позивач та відповідач не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 28.11.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2017 між Приватним підприємством "МК-ОЙЛ" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖАЛОН" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки вуглеводнів №2203/17-1 (а.с.18-22).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати в погоджені терміни, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього, вуглеводні (Абсорбент КДПГ, вуглеводнева сировина, ЗВПГ), що іменується далі по тексту - товар. Асортимент, кількість товару і його ціна встановлюється сторонами за погодженням в додатках до цього договору на підставі заявки покупця і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар. Додатки до договору є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України і складають невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, товар поставляється погодженими партіями, згідно із заявками покупця на поставку тієї або іншій партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надана письмово (факсом або електронною поштою з врахуванням умов п 8.7. договору) з підписом і печаткою уповноваженої особи з боку покупця. Відповідно до погодженої заявки, сторони укладають у письмовій формі додатки з підписом і печаткою відповідної сторони на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним договором. Додатки, оформлені належним чином, є невід'ємною частиною цього договору.

Поставка товару підтверджується первинними документами (видатковими накладними та/чи актами приймання-передачі, ТТН), які підписані представниками обох сторін та/або іншими особами згідно чинного законодавства (перевізником, уповноваженими особами покупця, тощо).

Пунктом 2.2. договору, поставки товару (кожної окремої партії товару) здійснюється в строк, який сторони визначають у відповідних додатках на кожну окрему партію товару, але не пізніше1 дня з моменту здійснення покупцем оплати за таку партію товару.

Відповідно до п. 2.3. договору, сторони підтверджують, що вони зобов'язуються в строк та на умовах, вказаних у відповідних додатках на кожну окрему партію товару відвантажити покупцю таку партію товару, а покупець зобов'язується її прийняти:

Поставка товару в рамках цього договору, здійснюється у порядку і в строки, передбачені в додатках до цього договору на наступному базисі поставки:

EXW - пункт наливу на складі постачальника, м. Павлоград.

Сторони можуть погоджувати інші базиси поставки партії товару. Базис поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами і указується у відповідних заявках покупця (на кожну окрему партію товару), а також у відповідних додатках.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна ціна цього договору визначається вартістю товару, отриманого покупцем впродовж всього терміну дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається сторонами у відповідних додатках до договору на кожну окрему партію товару та зазначається у рахунках-фактурах.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що покупець зобов'язується сплатити, з дотриманням умов додатку, повну вартість кожної партії товару (у тому числі ПДВ), визначену у відповідному додатку до цього договору та рахунку на умовах 100% оплати по факту завантаження товару у транспортний засіб (автоцистерну). Сторони погодили, що рахунок на сплату вартості товару є дійсним на протязі 2-х банківських днів від дати його виставлення. Платіжні документи за даним договором оформлюються згідно вимог чинного законодавства України, з обов'язковою вказівкою номера і дати підписання додатка до договору, згідно з яким здійснюється оплата за товар.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника (п. 3.3. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2017, але в усякому разі до повного виконання сторонами їх зобов'язань, передбачених цим договором і додатками до нього. Умови цього договору можуть бути змінені лише за угодою сторін шляхом підписання додаткових угод до цього договору (п. 7.1. договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач виставив позивачу рахунок №92 від 22.03.2017 для здійснення передоплати за товар на суму 408 000 грн.

22.03.2017 позивач здійснив оплату рахунку на суму 34 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.23) та платіжним дорученням №55 від 22.03.2017.

Позивач зазначає, що відповідач товар на суму 34 000 грн. позивачу не поставив.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про здійснення поставки товару із підтверджуючими документами, та з вимогами про повернення авансу у сумі 34 000 грн., що був оплачений згідно з платіжним дорученням від 22.03.2017.

Відповідач на вимоги позивача не відреагував, товар не поставив, попередню оплату у сумі 34 000 грн. позивачу не повернув, що і є причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до статей 655, 662, 670 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків з поставки товару, вимогами про поставку товару та повернення попередньої оплати (а.с.24-30).

Відтак, суд вважає, що в розумінні ч.2 ст.693 ЦК України вказана претензія є правомірною вимогою позивача про повернення суми попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів передачі позивачу товару на спірну суму не надав, суму передоплати у розмірі 34000 грн. не повернув.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 34000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАЛОН" (49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 177, офіс 23, код ЄДРПОУ 39483830) на користь Приватного підприємства "МК-ОЙЛ" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 45, код ЄДРПОУ 41034743) заборгованість у розмірі 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот грн.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

29.11.2017 .

Суддя ОСОБА_1