Рішення

від 27.11.2017 по справі 905/2160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2017 Справа № 905/2160/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон-95", м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецторг» , м.Краматорськ, Донецька область

про : стягнення 190239,01грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 12.09.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засідання 27.11.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Ліон-95", м. Одеса звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецторг» , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 190239,01грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №119311 від 12.06.2014р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 43, 49, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: договір поставки №119311 від 12.06.2014р. з протоколом погодження розбіжностей від 12.06.2014р. та додатками; додаткову угоду №1 від 24.03.2015р.; бухгалтерську довідку №53 від 12.09.2017р.; видаткові накладні: №812 від 21.05.2015р., №813 від 21.05.2015р., №814 від 21.05.2015р., №926 від 05.06.2015р., №927 від 05.06.2015р., №928 від 05.06.2015р., №929 від 05.06.2015р., №988 від 18.06.2015р., №991 від 18.06.2015р., №998 від 19.06.2015р., №1025 від 25.06.2015р., №1026 від 25.06.2015р., №1218 від 27.07.2015р., №1219 від 27.07.2015р., №1220 від 27.07.2015р., №1242 від 04.08.2015р., №1244 від 04.08.2015р., №1245 від 04.08.2015р., №1462 від 03.09.2015р., №1463 від 03.09.2015р., №1465 від 03.09.20105р., №1620 від 24.09.2015р., №1621 від 24.09.2015р., №886 від 08.06.2016р., №1013 від 24.06.2016р., №1301 від 29.07.32016р.; зведений реєстр оплат; банківські виписки; заяви про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог №ТД00-000496, №ТД00-000497, №ТД00-000498, №ТД00-000499, №ТД00-000197, №ТД00-000495, №ТД00-000585, №ТД00-000666; акти прийомки-передачі послуг №626 від 08.12.2015р., №627 від 08.12.2015р., №628 від 08.12.2015р., №629 від 08.12.2015р., №146 від 01.04.2016р., №420 від 01.07.2016р., №522 від 01.08.2016р., №646 від 01.09.2016р.; акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2016р. - жовтень 2016р.; претензію №121 від 07.12.2016р. та докази її направлення відповідачу.

Під час розгляду справи позивачем було надано додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: правоустановчі документи; довідка №57 від 28.09.2017р. про відсутність в провадженні господарського суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір справи зі спору між сторонами цієї справи, про той же предмет, з тих самих підстав; податкові накладні; замовлення на поставку; звіти про продаж товару постачальника; видаткові накладні: №1006 від 19.06.2014р., №1130 від 09.07.2014р., №1135 від 10.07.2014р., №1388 від 12.08.2014р., №1439 від 22.08.2014р., №1478 від 27.08.2014р., №1515 від 02.09.2014р., №1516 від 02.09.2014р., №1561 від 08.09.2014р., №0635 від 16.09.2014р., №1680 від 24.09.2014р., №1777 від 07.10.2014р., №1774 від 07.10.2014р., №1775 від 07.10.2014р., №1776 від 07.10.2014р., №1773 від 07.10.2014р., №1772 від 07.10.2014р., №1804 від 10.10.2014р., №1922 від 27.10.2014р., №1921 від 27.10.2014р., №1920 від 27.10.2014р., №1919 від 27.10.2014р., №2037 від 10.11.2014р., №2038 від 10.11.2014р., №2039 від 10.11.2014р., №2040 від 10.11.2014р., №2115 від 26.11.2014р., №2116 від 26.11.2014р., №2117 від 26.11.2014р., №2187 від 05.12.2014р., №2188 від 05.12.2014р., №2221 від 09.12.2014р., №2243 від 11.12.2014р., №2244 від 11.12.2014р., №2275 від 15.12.2014р., №2276 від 15.12.2014р., №2301 від 18.12.2014р., №2302 від 18.12.2014р., №2303 від 18.12.2014р., №2310 від 19.12.2014р., №102 від 20.01.2015р., №103 від 20.01.2015р., №295 від 24.02.2015р., №296 від 24.02.2015р., №297 від 24.02.2015р., №298 від 24.02.2015р., №299 від 24.02.2015р., №300 від 24.02.2015р.; повернення постачальнику: №УТ000000773 від 03.11.2014р., №НК000000009 від 02.03.2015р.; банківські виписки.

Ухвалою суду від 01.11.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 04.12.2017р.

Представник позивача в судове засідання 27.11.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2017р. не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014р. між ТОВ Практікер Україна (далі - Практікер) та ТОВ Ліон-95 (постачальник) укладений договір поставки №119311 (далі договір), згідно п. 1.1., якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Практікер, а Практікер - прийняти та оплатити товари згідно з замовленнями Практікер та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (додаток №2 Бланк замовлення ), на умовах цього договору.

Практікер надає замовлення постачальнику на підставі специфікації/прайс-листа, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього договору (п. 1.2.1. договору).

Відповідно до п 2.1.1. договору замовлення Практікер на поставку товарів обов'язкові для постачальника. Замовлення вважаються чинними тільки за умови їх оформлення в письмовій формі. Замовлення, розміщені в усній формі, зокрема, по телефону, так саме як і доповнення, зміни та інші застереження до поданих замовлень, вважаються чинними тільки за умови їх підтвердження в електронній письмовій формі, яка вимагається для замовлень. Замовлення можуть також надаватись постачальникові через систему EDI-систему документообігу електронними засобами обміну інформацією (надалі - система EDI).

За умовами пп. 5.1, 5.2 договору постачальник зобов'язаний здійснювати поставку товарів за цінами, зазначеними у специфікації/прайс-листі, затвердженому сторонами у Додатку №1 до цього договору. Практікер оплачує товари шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, визначений у договорі, протягом 14 банківських днів з моменту реалізації товару Практікер за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні (з врахуванням коригувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу покупця, в термін не більше ніж 5 календарних днів з дня поставки товарів. Оплата товарів здійснюється Практікер виключно в платіжні для Практікер дні, якими є робочі вівторок і четвер. Практікер за вимогою надає постачальнику звіт про реалізований (кількість та суму) товар постачальника, але не частіше ніж два рази на місяць на електрону пошту постачальника.

Цей договір з усіма додатками до нього вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2014р. Строк дії цього договору, за умови відсутності на те заперечень сторін, автоматично подовжується на кожний наступний рік, але не більш ніж на 3 роки (пп. 12.1, 12.1.1 договору).

24.03.2015р. між ТОВ Практікер Україна (Практікер), ТОВ Торговий дім Практікер Україна (новий покупець) та ТОВ Ліон-95 (постачальник) укладена додаткова угода №1, відповідно до умов якої сторони замінили сторону у зобов'язанні за договором поставки №119311 від 12.06.2014р., таким чином, всі права та обов'язки, якщо інше не передбачено цією угодою, за вказаним договором переходять від Практікер до Нового покупця по договору поставки №119311 від 12.06.2014р. починаючи з 24.03.2015р.

Виконання грошових зобов'язань Практікер, які виникли за договором, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання, визначені п.4 цієї угоди, з моменту укладення цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється Практікер до їх повного виконання. При цьому, новий покупець поручається за виконання Практікер визначених зобов'язань. В разі невиконання Практікер визначених зобов'язань, Практікер та новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх невиконання. Всі взаємовідносини між Практікер та новим покупцем стосовно даного договору регулюються окремою угодою між ними (п. 5 додаткової угоди).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ відповідачем було змінено найменування з ТОВ Торговий дім Практікер Україна на ТОВ «Торговий дім «Укрспецторг» .

На виконання умов договору позивач поставив продукцію відповідачу, що підтверджується видатковими накладними №1006 від 19.06.2014р., №1130 від 09.07.2014р., №1135 від 10.07.2014р., №1388 від 12.08.2014р., №1439 від 22.08.2014р., №1478 від 27.08.2014р., №1515 від 02.09.2014р., №1516 від 02.09.2014р., №1561 від 08.09.2014р., №0635 від 16.09.2014р., №1680 від 24.09.2014р., №1777 від 07.10.2014р., №1774 від 07.10.2014р., №1775 від 07.10.2014р., №1776 від 07.10.2014р., №1773 від 07.10.2014р., №1772 від 07.10.2014р., №1804 від 10.10.2014р., №1922 від 27.10.2014р., №1921 від 27.10.2014р., №1920 від 27.10.2014р., №1919 від 27.10.2014р., №2037 від 10.11.2014р., №2038 від 10.11.2014р., №2039 від 10.11.2014р., №2040 від 10.11.2014р., №2115 від 26.11.2014р., №2116 від 26.11.2014р., №2117 від 26.11.2014р., №2187 від 05.12.2014р., №2188 від 05.12.2014р., №2221 від 09.12.2014р., №2243 від 11.12.2014р., №2244 від 11.12.2014р., №2275 від 15.12.2014р., №2276 від 15.12.2014р., №2301 від 18.12.2014р., №2302 від 18.12.2014р., №2303 від 18.12.2014р., №2310 від 19.12.2014р., №102 від 20.01.2015р., №103 від 20.01.2015р., №295 від 24.02.2015р., №296 від 24.02.2015р., №297 від 24.02.2015р., №298 від 24.02.2015р., №299 від 24.02.2015р., №300 від 24.02.2015р., №812 від 21.05.2015р., №813 від 21.05.2015р., №814 від 21.05.2015р., №926 від 05.06.2015р., №927 від 05.06.2015р., №928 від 05.06.2015р., №929 від 05.06.2015р., №988 від 18.06.2015р., №991 від 18.06.2015р., №998 від 19.06.2015р., №1025 від 25.06.2015р., №1026 від 25.06.2015р., №1218 від 27.07.2015р., №1219 від 27.07.2015р., №1220 від 27.07.2015р., №1242 від 04.08.2015р., №1244 від 04.08.2015р., №1245 від 04.08.2015р., №1462 від 03.09.2015р., №1463 від 03.09.2015р., №1465 від 03.09.20105р., №1620 від 24.09.2015р., №1621 від 24.09.2015р., №886 від 08.06.2016р., №1013 від 24.06.2016р., №1301 від 29.07.32016р., - на загальну суму 463470,91грн.

Дані накладні були підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач у визначений договором строк за товар в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в сумі 190239,01грн., яка не була задоволена останнім.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків з оплати поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України ).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки №119311 від 12.06.2014р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки №119311 від 12.06.2014р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки №119311 від 12.06.2014р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили в договорі строк оплати, за яким покупець зобов'язаний сплатити за товар - протягом 14 банківських днів з моменту реалізації товару Практікер за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні (з врахуванням коригувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу покупця, в термін не більше ніж 5 календарних днів з дня поставки товарів.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними №1006 від 19.06.2014р., №1130 від 09.07.2014р., №1135 від 10.07.2014р., №1388 від 12.08.2014р., №1439 від 22.08.2014р., №1478 від 27.08.2014р., №1515 від 02.09.2014р., №1516 від 02.09.2014р., №1561 від 08.09.2014р., №0635 від 16.09.2014р., №1680 від 24.09.2014р., №1777 від 07.10.2014р., №1774 від 07.10.2014р., №1775 від 07.10.2014р., №1776 від 07.10.2014р., №1773 від 07.10.2014р., №1772 від 07.10.2014р., №1804 від 10.10.2014р., №1922 від 27.10.2014р., №1921 від 27.10.2014р., №1920 від 27.10.2014р., №1919 від 27.10.2014р., №2037 від 10.11.2014р., №2038 від 10.11.2014р., №2039 від 10.11.2014р., №2040 від 10.11.2014р., №2115 від 26.11.2014р., №2116 від 26.11.2014р., №2117 від 26.11.2014р., №2187 від 05.12.2014р., №2188 від 05.12.2014р., №2221 від 09.12.2014р., №2243 від 11.12.2014р., №2244 від 11.12.2014р., №2275 від 15.12.2014р., №2276 від 15.12.2014р., №2301 від 18.12.2014р., №2302 від 18.12.2014р., №2303 від 18.12.2014р., №2310 від 19.12.2014р., №102 від 20.01.2015р., №103 від 20.01.2015р., №295 від 24.02.2015р., №296 від 24.02.2015р., №297 від 24.02.2015р., №298 від 24.02.2015р., №299 від 24.02.2015р., №300 від 24.02.2015р., №812 від 21.05.2015р., №813 від 21.05.2015р., №814 від 21.05.2015р., №926 від 05.06.2015р., №927 від 05.06.2015р., №928 від 05.06.2015р., №929 від 05.06.2015р., №988 від 18.06.2015р., №991 від 18.06.2015р., №998 від 19.06.2015р., №1025 від 25.06.2015р., №1026 від 25.06.2015р., №1218 від 27.07.2015р., №1219 від 27.07.2015р., №1220 від 27.07.2015р., №1242 від 04.08.2015р., №1244 від 04.08.2015р., №1245 від 04.08.2015р., №1462 від 03.09.2015р., №1463 від 03.09.2015р., №1465 від 03.09.20105р., №1620 від 24.09.2015р., №1621 від 24.09.2015р., №886 від 08.06.2016р., №1013 від 24.06.2016р., №1301 від 29.07.32016р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у розмірі 463470,91грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 194952,39грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Заявами про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог №ТД00-000496, №ТД00-000497, №ТД00-000498, №ТД00-000499, №ТД00-000197, №ТД00-000495, №ТД00-000585, №ТД00-000666, підписаними сторонами, зобов'язання ТОВ Торговий дім Практікер по оплаті за товар, поставлений за договором поставки №119311 від 12.06.2014р. на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України припинені в загальній сумі 78279,51грн.

Решта суми в розмірі 190239,01грн. залишилась несплаченою.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлений товар відповідно до умов договору поставки №119311 від 12.06.2014р. за вищевказаними видатковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 463470,91грн.

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару за вказаними видатковими накладними належим чином не виконав.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплати заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленого товару, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що він був отриманий останнім та реалізований.

Відповідачем дане у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством не спростовано, доказів погашення заборгованості в сумі 190239,01грн. не надано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 190239,01грн.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон-95", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецторг» , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 190239,01грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецторг» (34306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сахалінська, буд. 4, код ЄДРПОУ 39320208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон-95" (65114, Одеська обл., місто Одеса, пр. Маршала Жукова, будинок 47/3, ЄДРПОУ 22461581) заборгованість у розмірі 190239,01грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2853,60грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 29.11.2017р.

Суддя Я.О. Левшина