ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2017Справа №910/17135/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4"
про стягнення 108 397,96 грн.
Представники сторін:
від позивача: Півень Д.О.- представник за довіреністю № 17092101 від 21.09.2017 р.;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" про стягнення 108 397,96 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.05.2015 року між ним та відповідачем укладено угоду №Р240201-05/15 про реструктуризацію заборгованості за договором №240201 від 17.02.1999 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Внаслідок неналежного виконання умов угоди, заборгованість відповідача станом на 01.09.2017 складає 84 882,94 грн.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача 84 882,94 грн. боргу, інфляційну складову у розмірі 18 500,87 грн., 3% річних в розмірі 5 014,15 грн., 1 625,97 грн. витрат із сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.10.2017 року.
24.10.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав документи по справі.
В судовому засіданні 20.10.2017 року представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 04.10.2017 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2017 року.
В судове засідання 27.11.2017 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 30.10.2017 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
17.02.1999 року між акціонерною Енергопостачальною компанією Київенерго (енергопостачальна організація) та житлово-будівельним кооперативом "Оболонь-4" (абонент) укладено договір №24-0201 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до загальних положень статуту публічного акціонерного товариства Київенерго , затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерної енергопостачальної організації Київенерго (протокол № 2/2013 від 22.04.2013 року), акціонерна енергопостачальна компанія Київенерго перейменована у публічне акціонерне товариство Київенерго у відповідності до вимог та положень Закону України Про акціонерні товариства № 514-VI від 17.09.2008 року.
14.05.2015 року між публічним акціонерним товариством Київенерго (енергопостачальна організація) та житлово-будівельним кооперативом "Оболонь-4" (споживач) укладено угоду №Р240201-05/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 17.02.1999 №240201.
Відповідно до п.1. угоди передбачено, що споживач визнає та підтверджує заборгованість перед енергопостачальною організацією за договором від 17.02.1999 №240201 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.05.2015 загальною сумою 133 323,43 грн. з ПДВ.
Згідно з п.2 угоди, споживач зобов'язується сплатити зазначені у п.1 цієї угоди суми протягом травня-грудня 2015 року щомісячними платежами згідно з додатком 1 цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищезазначеним договором.
Графіком погашення заборгованості (додаток №1 до угоди) передбачено, що відповідач повинен сплатити всього 133 323,43 грн., а саме: до 25 числа кожного місяця: травень 2015 року - 16 665,42 грн., червень 2015 року - 16 665,42 грн., липень 2015 року - 16 665,42 грн., серпень 2015 року - 16 665,42 грн., вересень 2015 року - 16 665,42 грн., жовтень 2015 року - 16 665,42 грн., листопад 2015 року - 16 665,42 грн., грудень 2015 року - 16 665,42 грн.
При проведення сплати заборгованості, зазначеної у п.1 цієї угоди, споживач посилається в реквізитах призначення платежу платіжного документа на цю угоду та зазначити № договору, за яким здійснює оплату боргу (п.4 угоди)
За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані енергопостачальною організацією кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї угоди.
Як зазначено позивачем, станом на 01.09.2017 року відповідачем проведено часткову оплату заборгованості на загальну суму 48 440,49 грн.
Внаслідок чого заборгованість відповідача становить 84 882,94 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за угодою від №Р240201-05/15 від 14.05.2015 року в розмірі 84 882,94 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачем до матеріалів справи надано додаткову угоду від 26.07.2017 року до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №240201, в якій зазначено, що станом на 01.07.2017 заборгованість споживача/абонента перед КЕ за теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді становить 86 882,94 грн. сторони дійшли згоди про те, що у разі отримання споживачем фінансової допомоги від КМДА/РДА за рішенням Київської міської ради, і на дату отримання таких коштів споживач матиме заборгованість перед КЕ за договором №240201, споживач зобов'язується протягом 5-ти робочих днів першочергово спрямувати отримані кошти на рахунок КЕ відповідної тарифної групи як оплату за теплову енергію незалежно від розстрочення/реструктуризацію сплати такого боргу, в другу чергу (за умови достатності суми фінансування) - відшкодувати судові витрати, в третю чергу - сплатити залишок санкцій за рішенням суду чергу (за умови достатності суми фінансування).
Суд зазначає, що вищезазначена додаткова угода не стосується угоди від №Р240201-05/15 від 14.05.2015 року, а також не спростовує наявність заборгованості по ній.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 5 014,15 грн. та індекс інфляції в розмірі 18 500,87 грн. станом на 01.09.2017 року.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за угодою, суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 5 014,15 грн. та індексу інфляції в розмірі 18 500,87 грн.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінгаду, будинок 39-Б; ідентифікаційний код: 22871913) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, пл. Івана Франка, 5; ідентифікаційний код: 00131305) основний борг в розмірі 84 882 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 94 коп., індекс інфляції в розмірі 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 87 коп., три проценти річних в розмірі 5 014 (п'ять тисяч чотирнадцять) грн. 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 97 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 29.11.2017 року.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 01.12.2017 |
Номер документу | 70585765 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні