Рішення

від 27.11.2017 по справі 922/3401/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р.Справа № 922/3401/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ФКС", м. Харків про стягнення 109822,71 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернувся позивач - ПАТ "НАК "Надра України" з позовом до відповідача - ТОВ "Фірма ФКС" в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості по договору №О-609/14 від 19.12.2014 оренди індивідуально визначеного майна у розмірі 87463,56 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 4155,12 грн., інфляційні збитки за прострочення зобов'язання в розмірі 18204,03 грн., а всього 109822,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.11.2017 о 10:15.

Ухвалою суду від 25.10.2017 було задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та доручено Київському апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №922/3401/17.

Ухвалою суду від 15.11.2017 розгляд справи був відкладений до 27.11.2017 до 10:30.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу відповідача та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - 61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.12.2014 між ПАТ "НАК «Надра України» (далі - позивач, орендодавець) та ТОВ «Фірма ФКС» (далі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди індивідуально-визначеного майна № 0-609/14 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме: свердловину № 46 Перещепинську, Перещепинского родовища (надалі - свердловина або майно), яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, на відстані 2,3 км. на північний-схід від с. Свічанівка та знаходиться на балансі орендодавця.

19.12.2014 між сторонами було підписано акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно (відповідно до п. 2.1 договору № 0-609/14 від 19.12.2014).

Орендна плата, згідно п. 3.1 договору, становить 5000,00 з ПДВ за один календарний місяць до введення свердловини в дослідно-промислову експлуатацію. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди.

Як вбачається з договору №0-609/14 від 19.12.2014 (п. 3.4), орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата. За погодженням сторін, орендна плата може бути сплачена орендарем авансовим платежем.

Згідно п. 11.1 та п. 11.2 договору, цей договір є укладеним та набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє протягом 10 років. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 11.4 договору, орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору достроково при несплаті орендарем орендної плати протягом трьох місяців, а також відмовитись від договору у випадку невиконання орендарем умов передбачених договором, зокрема невиконання п. п. 4.4, 4.5 договору стосовно страхування орендованого майна на користь орендодавця.

Листом № 63/2/01/13 від 22.01.2016 позивач повідомив відповідача про розірвання договору шляхом односторонньої відмови та повернення орендованого майна. Вищевказаний лист відповідач отримав 26.01.2016, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дія вказаного договору припиняється з моменту одержання орендарем від орендодавця повідомлення про відмову від договору, він є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення про відмову від договору (п. 11.7 договору).

З огляду на вищевикладене договір № 0-609/14 від 19.12.2014 припинив свою дію з 26.01.2016.

25.01.2016 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна з оренди. Майно повернуто в належному стані, претензії щодо стану майна відсутні.

Втім, станом на час повернення майна з оренди (25.01.2016) за ТОВ «Фірма ФКС» рахувалась заборгованість у розмірі 87463,56 грн. та яка не була погашена відповідачем. Станом на день подачі цього позову до суду вказана заборгованість рахується за відповідачем на користь позивача та не сплачена останнім (а.с. 35).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, а тому відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати на суму 87463,56 грн.

Отже, враховуючи вищевказані обставини, приписи закону і те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 87463,56 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4155,12 грн. та інфляційних втрат в розмірі 18204,03 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4155,12 грн. та інфляційних втрат в розмірі 18204,03 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №О-609/14 від 19.12.2014, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України; ст. ст. 173, 174, 179 ГК України; ст. ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ФКС" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код ЄДРПОУ 22648374) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 54, код ЄДРПОУ 31169745) суму заборгованості по договору №О-609/14 від 19.12.2014 оренди індивідуально визначеного майна у розмірі 87463,56 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 4155,12 грн., інфляційні збитки за прострочення зобов'язання у розмірі 18204,03 грн. та 1647,35 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 29 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_2