Рішення

від 23.11.2017 по справі 627/216/17

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/216/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді - Вовк Л.В.,

з участю секретаря - Солонецької Я.В.,

позивача- Пурей Т.О.,

представника відповідача -ОСОБА_1,

представника третьої особи-Гнатенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське про припинення дії договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Слобода про визнання недійсним договору оренди землі ,

встановив :

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ Ковалівське про припинення дії договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування вимог, викладених в позовній заяві, позивач вказала, що після смерті батька ОСОБА_3, який помер в травні 2015 року , вона успадкувала земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2285 га, що розташована на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області ,яка належала батькові на підставі державного акту на право власності на землю. Вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача ТОВ Ковалівське з 25.04.2008 року , на підставі договору оренди землі. Після оформлення спадкових прав на земельну ділянку , вона звернулася до відповідача з метою розірвання договору оренди землі , оскільки договором передбачено , що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони є підставою для зміни умов або розірвання договору , однак відповідач їй відмовляє в розірванні договору оренди землі. Прохала розірвати договір оренди землі , укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Ковалівське , зобов язати відповідача припинити протиправне володіння та користування земельною ділянкою та передати земельну ділянку , стягнути з відповідача сплачений судовий збір .

У квітні 2017 року до суду звернулося ТОВ Ковалівське до ОСОБА_2 , ТОВ СГП Слобода про визнання недійсним договору оренди землі.

В позові ТОВ Ковалівське зазначило , що в квітні 2008 року між ТОВ Ковалівське та ОСОБА_3 укладений договір оренди землі на 15 років ,який зареєстрований в травні 2009 року. ОСОБА_2,як спадкоємцю земельної ділянки, сплачено оренду плату за 2015-2016 р.р. у сумі 13 728,00 грн. В кінці серпня 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до ТОВ Ковалівське із листом, в якому прохала повернути земельну ділянку. Крім того, ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з ТОВ СГП Слобода у той період, коли вказана земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ Ковалівське . Укладення такого договору , на думку позивача за зустрічним позовом , є порушенням прав та законних інтересів ТОВ Ковалівське . Прохав визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ТОВ СГП Слобода , зареєстрований державним реєстратором Краснокутської РДА від 04.08. 2016 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позов , просила задовольнити, в зустрічному позові просила відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом , позов не визнав , просив відмовити .Зустрічний позов підтримав, просив задовольнити.

Представник третьої особи не заперечував щодо задоволення первісного позову , просив задовольнити , зустрічні позовні вимоги не визнав ,просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, повно та всебічно з»ясувавши обставини справи, дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 127952 виданим Краснокутською РДА від 22.12.2004 р. , ОСОБА_3 мав на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,2285 га , що розташована на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області . Земля передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ковалівське , в особі ОСОБА_4, укладено договір оренди землі загальною площею 6,2285 га строком на 15 років. Вказаний договір оренди землі зареєстровано у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040969900076 від 19.05.2009 року .

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 19.05.2009 року, ОСОБА_3 передав земельну ділянку для використання орендару ТОВ Ковалівське .

31 травня 2015 року ОСОБА_3 помер.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, яким відповідно до ст.1220 ЦКУ є вважається день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Краснокутської ДНК від 06.05.2016 р., позивач ОСОБА_2 успадкувала вище вказану земельну ділянку, що належала її батьку.

Після оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 звернулася до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, але відповідач відмовився розривати договір оренди землі та повертати земельну ділянку.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV. За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-ХІV договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч.2 ст.509 та п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов язків , зокрема , є договори та інші правочини .

У пункті 38 Договору оренди, який був укладений 25 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ковалівське , сторони передбачали, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Зміст цього пункту в повній мірі відповідає пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 та іншого тлумачення не містить.

У зв язку з вказаним позивач ОСОБА_2, як новий власник орендованої відповідачем земельної ділянки, скористалася своїм правом та ініціювала питання про одностороннє дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.04.2008 року на підставі п. 38 цього договору.

Доводи представника відповідача та матеріали справи не містять даних ,які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору оренди підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ Ковалівське до ОСОБА_2 , ТОВ СГП Слобода про визнання недійсним договору оренди землі , суд зазначає наступне.

27 травня 2016 року ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки , уклала з ТОВ СГП Слобода договір оренди землі площею 6,2285 га на 25 років, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04 серпня 2016 року за № 15801043 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованою державним нотаріусом Краснокутської ДНК від 06.05.2016 р., яка є невід ємною частиною свідоцтва про право на спадщину , вбачається , що на успадковану земельну ділянку ОСОБА_2 відсутні іпотеки , обмеження , обтяження , заборони ,інші речові права .

Відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснене на підставі цивільно - правового договору або в порядку спадкування.

ОСОБА_2 ,успадкувавши земельну ділянку , договір оренди укладений її батьком ,не успадкувала. При укладенні договору оренди землі від 27.05.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ СГП Слобода сторонами не було допущено порушень вимог чинного законодавства , оскільки в документах на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 прямо зазначено , що відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.

Таким чином , ОСОБА_2 та ТОВ СГП Слобода при укладенні договору оренди землі керувалися наявними документами та відомостями , що містяться в них.

Після укладення договору оренди землі від 27.05.2016 року , вказаний договір був наданий для державної реєстрації та рішенням державного реєстратора від 08.08.2016 р. , зареєстровано договір оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , номер запису про інше речове право :15801043 .

За таких підстав суд приходить до висновку , що ОСОБА_2 та ТОВ СГП Слобода при укладенні договору оренди землі не порушили ніяких вимог чинного законодавства, оскільки документи на право власності на земельну ділянку не містили відомостей діючих зареєстрованих договір оренди на успадковану земельну ділянку.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи , оцінюючи належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо , а також достатність і взаємний зв язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному , повному , об єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку , що вимоги позивача за зустрічним позовом ТОВ Ковалівське не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні , тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення ,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати .

Під час звернення до суду ОСОБА_2 сплатила судовий збір у сумі 640,00 грн.,який підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 31,32 Закону Про оренду землі , ст.ст.10, 11, 60, 209, 212,215 ЦПК України, суд ,-

вирішив :

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське про припинення дії договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Припинити договір оренди землі шляхом його розірвання , укладений 25.04.2008 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Ковалівське на оренду земельної ділянки площею 6,2285 га, кадастровий № 6323555400:03:000:0245, що розташована за межами населених пунктів на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області , зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009 року за 040969900076 .

Зобов язати товариство з обмеженою відповідальністю Ковалівське припинити протиправне володіння та користування земельною ділянкою ,усунути перешкоди в користуванні та в 5-ти денний строк передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,2285 га .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 640 ( шістсот сорок ) грн.00 коп.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Слобода про визнання недійсним договору оренди землі - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Вовк Л. В.