Рішення

від 30.11.2017 по справі 473/3822/17

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3822/17

РІШЕННЯ

іменем України

"30" листопада 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, стягнення коштів безпідставно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

09.11.2017 року позивач - Вознесенський міськрайонний центр зайнятості - звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, стягнення коштів безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1451,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Вознесенський міськрайонний центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - ФЗДССУ на випадок безробіття) надав відповідачу ОСОБА_1, який повідомив, що є незайнятою особою, статус безробітного та призначив допомогу по безробіттю з 10.07.2001 року.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 умисно при звертанні не повідомив, що є занятою особою (працював в кінотеатрі Україна з червня 2001 року по жовтень 2002 року), про що стало відомо у липні 2014 року, позивач просив позов задовольнити.

Вимоги про поновлення строку звернення до суду позивач обґрунтовував тим, що Вознесенський міськрайонний центр зайнятості у грудні 2014 року в порядку адміністративної судочинства звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, провадження по справі призупинялося до вирішення кримінального провадження №12015150190000177, а потім - ухвалою цього суду від 03.10.2017 року провадження по справі було закрито через те, що розгляд позову не підлягає в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав вказавши, що без його відома директор КП об'єднана дирекція кінотеатрів Україна фіктивно оформив його на роботу, щомісячно нараховував заробітну плату і привласнював ці грошові кошти, він заробітну плату не отримував, а тому позов не визнає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 10.07.2001 року звернувся у Вознесенський міськрайонний центр зайнятості і був там зареєстрований як безробітний і перебував у такому статусі з 10.07.2001 року до 02.08.2002 року, така реєстрація була припинена у зв'язку з відмовою від послуг державної служби зайнятості.

Відповідач ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в сумі 1451,47 грн. за період з 10.07.2001 року до 02.08.2002 року, що підтверджується довідкою позивача.

Згідно Закону Україну від 1.03.1991 року "Про зайнятість населення" в редакції, що була дійсною на час виникнення правовідносин, поняття зайнятість визначалось як діяльність громадян, пов'язана з задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Із інформації Управління ПФУ у місті Вознесенську та Вознесенському районі від 22.07.2014 року та акту №162 від 08.08.2014 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ОСОБА_1 працював в кінотеатрі Україна з червня 2001 року по жовтень 2002 року і отримував заробітну плату згідно розрахунково-платіжних відомостей, тобто ОСОБА_1 був зайнятою особою.

Доводи відповідача в судовому засіданні спростовуються постановою про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що об'єктивного підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про фіктивне працевлаштування працівником у КП об'єднана дирекція кінотеатрів Україна не знайшло.

Вказані обставини відповідач ОСОБА_1 не повідомив Вознесенський міськрайонний центр зайнятості при зверненні у 2001 році, а позивачу стало про це відомо у липні 2014 року згідно інформації Вознесенського об'єднаного управління ПФУ Миколаївської області і підтверджено відповідно актом розслідування страхового випадку від 08.08.2014 року №162.

Згідно Закону України від 2.03.2000 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення(ст.36ч.2), сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення (ст.36ч.3).

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.73 ч.1 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений відповідно законом, за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2014 року Вознесенському міськрайонному центру зайнятості стало відомо про безпідставне отримання відповідачем допомоги по безробіттю, у грудні 2014 року в порядку адміністративної судочинства Центр звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, провадження по справі призупинялося до вирішення кримінального провадження №12015150190000177, а потім - ухвалою цього суду від 03.10.2017 року провадження по справі було закрито через те, що розгляд позову не підлягає в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, наявні поважні причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, а тому, він підлягає поновленню.

Згідно зі ст.88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача у дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Розмір судових витрат складається з судового збору у сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Поновити Вознесенському міськрайонному центру зайнятості строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (р\р 37171001000515 в ГУ ДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) 1451,47 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня сорок сім коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК в м.Києві/м.Київ), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106 в сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення рішення суду.

Суддя О.Є.Старжинська