Постанова

від 29.11.2017 по справі 805/3791/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 р.                                                   Справа № 805/3791/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій. На виконання вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівниках Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» позивачем були надіслані на адресу відповідача розрахунки з відшкодування Управлінню суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 за період липень-вересень 2017 року в сумі 89,07 грн. Проте, суми, що підлягають сплаті та зазначені в розрахунках, на рахунок Управління не надійшли.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Представником позивача року через канцелярію суду надано клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.

Згідно ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Приватне підприємство «Виробничо-комерційне управління» (код ЄДРПОУ 24324084; 85400, Донецька обл.. м. Селидове, вул. Щорса, б. 10, кв. 57) зареєстровано 22.06.2005 року, в якості юридичної особи, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колишній працівник Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримував пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, що підтверджено протоколом (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу.

Управлінням Пенсійного фонду України за період липень-вересень 2017 були здійснені витрати на виплату і доставку працівнику Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №1, на загальну суму 89,07грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по працівникам підприємства.

Відповідачем вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не сплачені, в результаті чого існує заборгованість за зазначений період у загальному розмірі 89,07грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених на пільгових умовах, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та приписів ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно пункту 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки судом встановлено, що позивач за період липень-вересень 2017 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача у розмірі 89,07грн., враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за період липень-вересень 2017 року у розмірі 89,07грн. є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 122– 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» (код ЄДРПОУ 24324084; 85400, Донецька обл.. м. Селидове, вул. Щорса, б. 10, кв. 57) на користь Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період липень-вересень 2017 року у розмірі 89 грн. (вісімдесят дев'ять) 07 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             Бабаш Г.П.