Рішення

від 23.11.2017 по справі 310/3846/17

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/3846/17

2/310/2452/17

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Черткової Н.І.,

при секретарі судового засідання - Димовій Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берестівської сільської територіальної громади, третя особа: державний нотаріус Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Берестівської сільської територіальної громади, третя особа: державний нотаріус Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. При подальшому розгляді справи позивач уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 вказав, що 06 вересня 2008 року померла його бабуся - ОСОБА_3.

Згідно заповіту від 20.03.2002р., посвідченого секретарем Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області ОСОБА_4, все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1

ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви в нотаріальну контору. 06 квітня 2017 року державний нотаріус Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 відмовив у вчиненні нотаріальних дій, оскільки у ОСОБА_1 відсутній оригінал правовстановлюючого документу на майно.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 058292 від 17 грудня 2003 року земельна ділянка належить ОСОБА_3

Земельна ділянка розташована ДП № 77; п. 847 КСП Україна Миколаївської сільської ради; цільове призначення земельної ділянки -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2320683500:03:001:0007, плоша земельної ділянки 8,8271 га.

Оскільки державний нотаріус Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2. відмовив позивачу в оформленні спадщини, то він вимушений звернутися до суду.

ОСОБА_1 вказав, що він фактично успадкував земельну ділянку розташовану ДП № 77: п. 847 КСП Україна Миколаївської сільської ради; цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва., кадастровий номер земельної ділянки 2320683500:03:001:0007, площею 8,8271 га після смерті своєї бабусі, однак позбавлений можливості оформити спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували право власності на земельну ділянку за його бабусею.

Представник позивача в судове засідання не з явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа - державний нотаріус Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 в судове засідання не з явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-ЖС №349181 від 19.04.1979 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Встановлено, що ОСОБА_6 є рідною донькою ОСОБА_3, що також підтверджується копією свідоцтва про народження серії ГД№ 039939.

Таким чином, в судовому засіданні об єктивно встановлено факт того, що ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_7

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 116458 ОСОБА_3 померла 06.09.2008 року.

Згідно заповіту від 20.03.2002 року, посвідченого секретарем Миколаївської сільської ради Бердянського району Запорізької області ОСОБА_4 за реєстровим № 86, все майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 06.04.2017 року державним нотаріусом Бердянської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3, яка померла 06.09.2008 року, у зв язку з втратою оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 058292 земельна ділянка розташована ДП № 77; п. 847 КСП Україна Миколаївської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2320683500:03:001:0007 , площа земельної ділянки 8,8271 га. належить на праві власності ОСОБА_3, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2302983372017.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Для правильного вирішення спору про спадкування суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність спадкової справи, факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Документи, які повинен подати спадкоємець для отримання свідоцтва про право на спадщину, зазначені в розділі 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882.

Згідно з п.216 зазначеної Інструкції видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючих документів, витяг з Реєстру прав власності. Якщо спадкоємець не може надати такі документи, то нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину і єдиним способом захисту прав такого спадкоємця є суд.

Відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження. Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч.1 і ч.2 ст.126 ЗК України ). Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. У судовому засіданні знайшло підтвердження право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану ДП № 77; п. 847 КСП Україна Миколаївської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2320683500:03:001:0007 , площа земельної ділянки 8,8271 га.

Таким чином, державний нотаріус, керуючись статтею 49 Закону України Про нотаріат , обґрунтовано відмовив у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

З 01 січня 2013 року у зв'язку з внесенням змін до Земельного Кодексу України та введенням в дію Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачено видачі державного акта на право приватної власності на землю, що унеможливлює видачу дубліката державного акту, як такого, що скасовано як форма посвідчення права власності на земельну ділянку, так як введено свідоцтво про право власності на нерухоме майно. За законом позивачу переходять права на спадкове майно - на земельну ділянку, але при обставинах відсутності правовстановлюючого документу на право власності на нерухоме майно і за неможливості позивачем його отримати у встановленому законом порядку, нотаріусом постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування. При встановлених обставинах, коли примірник державного акту на спадкову земельну ділянку втрачено, у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, крім визнання права відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України . Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7

Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними і обґрунтованими.

На підставі ст.ст. 16 , 1216 , 1217 , 1218 , 1225 ЦК України , ст.ст. 116 , 125 Земельного кодексу України , та керуючись ст.ст. 3 , 10 , 15 , 16 , 60 , 79 , 197 , 209 , 212 , 214 , 215 , 223 , 292 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Берестівської сільської територіальної громади, третя особа: державний нотаріус Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку- кадастровий номер 2320683500:03:001:0007, площею 8,8271 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Миколаївська сільська рада; цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 06 вересня 2008 року. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: