Рішення

від 28.11.2017 по справі 451/990/17

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

28 листопада 2017 рокуСправа №451/990/17 Провадження № 2/451/481/17

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

за участі: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся через свого представника ОСОБА_5 до Радехівського районного суду Львівської області із позовом до Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

У подальшому, в ході розгляду справи, за клопотанням представника позивача до участі в справі співвідповідачами було залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 16 липня 2014 року в селі Стоянів Радехівського району Львівської області померла баба позивача ОСОБА_6, у результаті чого відкрилася спадщина.

До складу спадкового майна, окрім іншого, увійшло право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6505 га (ділянка №1 - площею 1,0142 га, кадастровий номер: 4623985800:06:000:1027; ділянка №2 - площею 0,3759 га, кадастровий номер: 4623985800:07:000:1027; ділянка №3 - площею 0,2604 га, кадастровий номер: 4623985800:05:000:1027), які заходяться на території Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Право власності спадкодавця на усі вищезазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6505 га, підтверджується відповідним Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №059451 від 18 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2954.

За життя ОСОБА_6 розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту не робила. Не було дане майно також і об'єктом спадкового договору.

Протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, інші спадкоємці першої черги спадщини не прийняли.

Позивач, як єдиний спадкоємець п'ятої черги спадкування за законом, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. Однак, позивач фактично постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та таким способом прийняв спадщину.

Дана обставина підтверджується відповідною довідкою виданою Стоянівською сільською радою Радехівського району Львівської області.

За твердженням представника позивача, нотаріус відмовляється видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом по причині наявності виправлень у прізвищі спадкодавця, що наявна в оригіналі відповідного правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

За таких обставин позивач не вбачає іншого дієвого виходу з ситуації, що наразі склалася, не інакше, як звернутися до суду з даним позовом з метою захисту свого невизнаного майнового права.

Позивач до суду не з'явився, хоча була належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник позивача надав уточнення до позовних вимог, а саме просить прийняти уточнення в прохальній частині позовної заяви, зазначивши кадастрові номери земельних ділянок, що входять до спадкової маси (а.с.26). Позовні вимоги, з врахування уточнення, підтримав у повній мірі та надав пояснення аналогічні, викладеним у заяві (а.с.2-6).

Відповідач - Стоянівська сільська рада до суду свого представника не направив, однак, був належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи. Проте, подав суду заяву про розгляд справи без своєї участі (а.с.23).

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги визнали повністю та просили позов задоволити.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст.ст.11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Судом встановлено, що 16 липня 2014 року в селі Стоянів Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_6(а.с.7).

Відповідно до п.1 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року №3425-XII Про нотаріат , від 23 червня 2005 року №2709-IV Про міжнародне приватне право , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, на думку суду, спірні правовідносини щодо спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_6, регулюються чинним Цивільним кодексом України, оскільки спадщина після її смерті відкрилася і була прийнята після 01 січня 2004 року.

Судом встановлено, що до складу спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця входило право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6505 га (ділянка №1 - площею 1,0142 га, кадастровий номер: 4623985800:06:000:1027; ділянка №2 - площею 0,3759 га, кадастровий номер: 4623985800:07:000:1027; ділянка №3 - площею 0,2604 га, кадастровий номер: 4623985800:05:000:1027), які заходяться на території Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 059451 від 18 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2954.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1,2 ст.1220 Цивільного кодексу України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В силу вимог частин 1, 2 статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В силу вимог ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу

Судом встановлено, що спадкодавець за свого життя не склав заповіту, тобто за відсутності заповіту спадкодавця суд приходить до висновку, що спадкування позивачем відбувається за законом.

Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 статті 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

У відповідності до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є дочкою спадкодавця, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження(а.с.10).

Також встановлено, що ОСОБА_4 в результаті укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_4(а.с.11) та, як спадкоємець першої черги спадкування за законом протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась і на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживала.

Судом констатовано, що ОСОБА_2 є онуком спадкодавця, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження(а.с.11) та протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався.

Проте позивач, як спадкоємець п'ятої черги за законом, прийняв спадщину своєчасно та належним чином шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою №1162 від 22.06.2017 року, виданою Стоянівською сільською радою Радехівського району (а.с.9).

Відповідно до ухвали Верховоного Суду України від 27 січня 2010 року у справі №68873св09, суд дійшов висновку, що виходячи з вимог ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу закликаються до спадкування усі родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, куди підпадають і онуки спадкодавця, оскільки є родичами другого ступеня споріднення. Обмежень та виключень щодо ознак спадкоємців ст.1265 ЦК України не містить.

Наявність інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину у встановлений законом строк та належним чином, судом встановлено не було.

При вирішенні вимог, судом до уваги прийнято, що відповідачі визнали повністю заявлений стороною позивача позов шляхом озвучення своїх позицій у судовому засіданні та подання суду відповідних заяв (а.с.49-50).

Визнання відповідачами позову жодним чином не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У розумінні вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,174,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті 16 липня 2014 року ОСОБА_6 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6505 га ( земельна ділянка №1 площею 1,0142 га кадастровий номер 4623985800:06:000:1027; земельна ділянка №2 площею 0,3759 га кадастровий номер 4623985800:07:000:1027; земельна ділянка №3 площею 0,2604 га кадастровий номер 4623985800:05:000:1027), що розташовані на території Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №059451 від 18 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2954.

Стягнути солідарно з Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області (с.Стоянів, вул.Стуса,1 Радехівського району Львівської області), ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, жительки с.Стоянів, вул.8-го Березня,10/6 Радехівського району на користь ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 721 гривню 72 копійки понесених ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_7