Справа № 603/749/17
Провадження №2/603/335/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2017 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Іванчука В. М.
за участі секретаря судового засідання - Швець Н.С.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Тростянецької сільської ради
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0449, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199820;
- земельну ділянку площею 1,8456 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0333, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199816;
- земельну ділянку площею 0,8885 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0045, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443;
- земельну ділянку площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0448, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 10.03.2008 року помер її батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:
- земельної ділянки площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0449, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199820;
- земельної ділянки площею 1,8456 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0333, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199816.
Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, спадщину належним чином прийняла, оскільки подала заяву про прийняття спадщини за заповітом.
Окрім вказаного, позивач в позовній заяві зазначає, що 22.09.2009 року померла її мати - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:
- земельної ділянки площею 0,8885 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0045, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443;
- земельної ділянки площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0448, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443.
Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину належним чином прийняла, оскільки проживала на час відкриття спадщини з спадкодавцем.
Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно - оригінали державних актів на право приватної власності на землю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, суду подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач - представник Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, суду подав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника, проти позову не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Судом встановлено, що 10.03.2008 року у віці 77 років в с.Тростянці Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД №065510, актовий запис №05, виданого 11.03.2008 року.
Ще за життя померлому належали:
- земельна ділянка площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0449, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199820, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28.09.2017 року серії №448/0/201-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6103947292017 сформованого 02.10.2017 року ;
- земельна ділянка площею 1,8456 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0333, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199816, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28.09.2017 року серії №448/0/201-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6103947212017 сформованого 02.10.2017 року .
Згідно заповіту, складеного 03.03.2008 року в с.Тростянці Монастириського району Тернопільської області, спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право - ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В зв'язку з вищевказаним суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер 10.03.2008 року, як спадкоємець за заповітом.
Окрім зазначеного судом встановлено, що 22.09.2009 року у віці 77 років в с.Тростянці Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД №089778, актовий запис №5, виданого Тростянецькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області 23.09.2009 року.
Ще за життя померлій належали:
- земельна ділянка площею 0,8885 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0045, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28.09.2017 року серії №448/0/201-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6103947142017 сформованого 02.10.2017 року ;
- земельна ділянка площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0448, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28.09.2017 року серії №448/0/201-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6104003932017 сформованого 18.10.2017 року .
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлою 22.09.2009 року ОСОБА_3 підтверджуються:
- свідоцтвом про народження №052360 від 09.02.1960 року, виданого Ленінським районним відділом РАЦС м.Караганда, згідно якого ОСОБА_3 є мамою ОСОБА_4;
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ИД №316729 виданого Тростянецькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області 18.11.1978 року, згідно якого ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище Федорчук на Роман .
Беручи до уваги вищевказане суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, згідно ст. 1261 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 яка померла 22.09.2009 року, як спадкоємець за законом першої черги.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів - державних актів на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом та за заповітом, так як згідно п. 1 ст. 42 Закону України Про нотаріат нотаріальні дії вчиняються в день подачі всіх необхідних документів, що підтверджується відмовою Монастириської державної нотаріальної контори від 20.10.2017 року №763/01-16 та №764/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів були втрачені про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті Вісті Придністров'я №37 (7220) від 29.09.2017 року.
Згідно даного повідомлення вбачається, що державні акти на право приватної власності на землю серій ЯД №№ 199816, 199820 видані Монастириським районним відділом земельних ресурсів 18.03.2008 року Ільку Дмитровичу ОСОБА_3 та серії Р1 №657443, виданий тростянецькою сільською радою 23.01.2003 року ОСОБА_3, загублені.
На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавців, оскільки їх цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент їх смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.
Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельні ділянки згідно закону після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.
Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняла оскільки вчасно звернулась з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору, а також на час смерті та відкриття спадщини проживала без реєстрації з померлою спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджується довідкою від 26.10.2017 року №288, виданою виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області .
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї .
За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже, ОСОБА_1, як спадкоємець за законом та за заповітом має право на спадкове майно.
Суд не бере до уваги заяви ОСОБА_6, засвідчені секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 20.05.2013 року та03.10.2017 року, зареєстровані в реєстрі за №49 та №41 відповідно, яка б мала право на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно яких вона відмовились від своєї частки у спадщині, що вказана в позовній заяві, так як, згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, а саме протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини (в редакції чинній на час відкриття спадщини).
Натомість, вищевказані заяви ОСОБА_6 свідчать про те, що вона вказаної в позовній заяві спадщини не приймала, їй відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 та щодо них не заперечує, так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавала і ніяких дій, які б могли помішати позивачу у задоволенні його заявлених вимогах не вчиняла.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються земельні ділянки.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1273 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме, на:
- земельну ділянку площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0449, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199820;
- земельну ділянку площею 1,8456 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0333, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199816, в порядку спадкування за заповітом і які належали - ОСОБА_2, який помер 10 березня 2008 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме, на:
- земельну ділянку площею 0,8885 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0045, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443;
- земельну ділянку площею 0,3448 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288000:01:001:0448, що розташована на території Тростянецької сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №657443, в порядку спадкування за законом і які належали - ОСОБА_3, яка померла 22 вересня 2009 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя ОСОБА_7
Суд | Монастириський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2017 |
Оприлюднено | 04.12.2017 |
Номер документу | 70611821 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Монастириський районний суд Тернопільської області
Іванчук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні