Рішення

від 20.11.2017 по справі 676/3534/17

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/3534/17

Номер провадження 2/676/1950/17

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.

з участю секретаря - Бандури І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІРИНА-2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, внаслідок заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ ІРИНА-2 звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 30 464 гривень 00 коп. індексу інфляції та 3 991 гривень 05 коп. трьох процентів річних, внаслідок заборгованості 34 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2013 року з відповідачки на користь ПП Ірина-2 стягнуто 34 000 гривень 00коп. та 340 гривень судових витрат. В межах розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПП Ірина-2 та відповідачкою виникли цивільно-правові відносини, щодо купівлі-продажу залишку ліків у аптеці, зобов'язання, які ОСОБА_1 в повному обсязі не виконала. Боргові зобов'язання ОСОБА_1 перед ПП Ірина-2 за цими правовідносинами складають 34 000 гривень.

30 січня 2013 року ПП Ірина-2 припинило свою діяльність шляхом реорганізації в ТОВ Ірина-2 , а відповідно ТОВ Ірина-2 є правонаступником прав та обов'язків ПП Ірина-2 . Станом, на 12.07.2017 року відповідачка кошти в сумі 34 000 гривень не повернула, а тому ТзОВ ІРИНА-2 має право на отримання від відповідачки інфляційні втрати та 3-х процентів річних за час користування нею цими коштами, починаючи з дня набрання рішенням Апеляційного суду законної сили -13 серпня 2013 року і до часу пред'явлення позову до суду - 12 липня 2017 року, а саме: 30 464 гривень 00 коп. індексу інфляції та 3 991 гривень 05 коп. трьох процентів річних.

Представник позивача ОСОБА_2 подала до початку судового розгляду заяву в якій позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, оскільки комісією в складі працівників ККП Господар : паспортистів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складено акт від 23.10.2017 року про неможливість вручити відповідачці судову повістку, у зв'язку з тим, що квартира №57 по вул.Нігенське шосе-32 у м.Кам янець-Подільський, постійного місця проживання відповідачки, зачинена, а по місцю реєстрації в с.Колодіївка, вул.Студеницька,52 відповідачка повістку отримала особисто, що підтверджується актом від 23.10.2017 року та рекомендованим листом про вручення повістки.

Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних матеріалів з ухваленням заочного рішення.

Суд розглядає справу у відсутності сторін. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи в повному об'ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2013 року позов приватного підприємства Ірина-2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП Ірина-2 34 000 грн. та 340 грн. судових витрат. Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПП Ірина-2 та ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини щодо купівлі-продажу залишку ліків у аптеці, зобов'язання за якими щодо сплати повної вартості товару попри його отримання не виконані в повному обсязі ОСОБА_1. Боргові зобов'язання ОСОБА_1 перед ПП Ірина-2 за цими правовідносинами складають 34 000 гривень.

30 січня 2013 року ПП Ірина-2 припинило свою діяльність шляхом реорганізації в ТОВ Ірина-2 , що вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.06.2017 року за №22959687.

На виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2013 року Кам'янець-Подільським міськрайонний судом видано, 03 вересня 2013 року, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства Ірина-2 34 000 грн. та 340 грн. судових витрат.

21.03.2013 року та 08 лютого 2016 року державним виконавцем МВ ДВС Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 03.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства Ірина-2 34 000 грн..

З актів державного виконавця МВ ДВС Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 від 12.01.2017 року та 02.06.2017 року вбачається, що під час виходу за адресою: м.Кам'янець-Подільський, вул.Нігинське шосе,32/57 Хмельницької області перевірити майновий стан ОСОБА_1 не має можливості, оскільки двері зачинені, які ніхто не відкриває.

Відповідно до ОСОБА_4 за №15526 від 07.08.2017 року державного виконаця ОСОБА_6 на адвокатський запит борг на користь ТОВ Ірина-2 не стягувався.

Судом встановлено, що відповідачкою кошти в сумі 34 000 гривень позивачу не повернуто.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 січня 2016 розглянув справу № 6-771цс15 про стягнення заборгованості за договором позики. При розгляді була сформована наступна правова позиція. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

ТзОВ ІРИНА-2 має право на отримання від відповідачки інфляційних втрат та 3% річних за період користування нею коштами в сумі 34 000 грн., починаючи з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили - з 14 серпня 2013 року і до часу пред'явлення позову до суду - по 12 липня 2017 року.

Так, розрахунок 3% річних за період з 14.08.2013 року по 12.07.2017 року включно (інфляційні кошти за рішенням суду від 13.08.2013 року з суми 34 000,00 грн.) становить 3 990,57 грн., а саме:

за 2013 рік 391,23 грн. з 14.08.2013 року по 01.01.2014 року(34 000,00 грн. х 3%: 365дн.х140 дн.) = 391,23 грн.;

за 2014 рік 1 020,00 грн. з 01.01.2014 року по 01.01.2015 року (34 000,00 грн. х 3%) = 1 020,00 грн.;

за 2015 рік 1 020,00 грн. з 01.01.2015 року по 01.01.2016 року (34 000,00 грн. х 3%) = 1 020,00 грн.;

за 2016 рік 1 020,00 грн. з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року (34 000,00 грн. х 3%) = 1 020,00 грн.;

за 2017 рік 539,34 грн. з 01.01.2017 року по 12.07.2017 року (34 000,00 грн. х 3% : 365 дн. х 193 дн.)= 539,34 грн.

391,23 грн. + 1 020,00 грн. + 1 020,00 грн. + 1 020,00 грн. + 539,34 грн.= 3 990,57 грн., а не 3 991,05 грн.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення інфляційні витрати за період з 14.08.2015 року по 12.07.2017 року в сумі 1793,40 грн., згідно відомостей індесу інфляції, опублікованих в газеті Урядовий кур єр , а саме:

індекс інфляції за 2013 рік за період з вересня по грудень включно складає 107,8%,

індекс інфляції за 2014 рік за період з січня по грудень включно складає 124,9%

індекс інфляції за 2015 рік за період з січня по грудень включно складає 143,3 %

індекс інфляції за 2016 рік за період з січня по грудень складає 100,98%

індекс інфляції за 2017 рік за період з січня по червень включно складає 101,28%

34 000,00 грн. х 107,8% = 36 652,00 грн.- 34 000,00 грн. = 2 652,00 грн.

34 000,00 грн. х 124,9% = 42 466,00 грн.- 34 000,00 грн. = 8 466,00 грн.

34 000,00 грн. х 143,3% = 48 722,00 грн.- 34 000,00 грн. = 14 722,00 грн.

34 000,00 грн. х 107,8% = 36 652,00 грн.- 34 000,00 грн. = 2 652,00 грн.

34 000,00 грн. х 100,98% = 34 333,20 грн.- 34 000,00 грн. = 333,20 грн.

34 000,00 грн. х 101,28% = 34 435,20 грн.- 34 000,00 грн. = 435,20 грн., тому загальна сума інфляційних втрат за вказаний період складає - 29 260,40 грн., а не 30 464,00 грн., як просить представник позивача.

Враховуючи той факт, що відповідачка порушила грошове зобов'язання щодо сплати позивачу повної вартості товару в сумі 34 000 грн.00 коп., позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

А тому, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 29 260,40 грн. індексу інфляції та 3 990 грн.57 коп. - трьох процентів річних, разом - 33 250,97 грн. , а не 34 455 грн.05коп., як просить представник позивача , у період з 14 серпня 2013 року по 12 липня 2017 року.

Таким чином, позовні вимоги ТзОВ ІРИНА-2 підлягають задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати . Якщо позов задоволено частково , судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1544,00 грн. (1600,00 грн. - 56,00 грн.( 3,5% ) ).

Керуючись ст. ст. 88, 213, 215,224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІРИНА-2 (код ЄДРПОУ 23839076) 29 260,40 гривень індексу інфляції та 3990 гривня 57 коп. - трьох процентів річних, разом - 33 250 гривень 97 коп. за період з 13 серпня 2013 року по 12 липня 2017 року та 1 544 гривень 00коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд шляхом подання в 10 денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В