Рішення

від 28.11.2017 по справі 904/8664/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017 Справа № 904/8664/17

За позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу №44, м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 615 221 грн. 65 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №00.01.0237 від 18.10.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №44 заборгованість в розмірі 615 221 грн. 65 коп., з яких: 526 876 грн. 65 коп. - сума основного боргу, 13 224 грн. 09 коп. - 3% річних, 75 120 грн. 91 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії від 01.04.2010р. №13л.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010 між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа", яке в подальшому змінило назву на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом № 44 (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії № 13л (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1 ОСОБА_2 предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: пр.. Перемоги, 71, Джерело - ЛБК (п.2.2 ОСОБА_2).

Відповідно до абзаців 1, 3, 4, 5 п. 5.1. ОСОБА_2, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією) або в іншій формі згідно з чинним законодавством . Рішення ВК ДМР від 27.10.2009р. № 518.

Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладання договору. Постачальник має право застосувати нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Пунктом 5.2. ОСОБА_2 встановлено, що всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу.

Двосторонній акт про постачання т/е споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Згідно із п. 9.1 ОСОБА_2 цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.04.2011р., а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

На виконання умов ОСОБА_2 у період з листопада 2014р. по березень 2017р. позивачем поставлено теплову енергію для потреб опалення на об'єкт відповідача на загальну суму 766 6689 грн. 23 коп., яка сплачена відповідачем частково в сумі 239 791 грн. 58 коп., у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 526 876 грн. 65 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.12.2014р. по 30.04.2017р. в сумі 13 224 грн. 09 коп. та інфляційні втрати за період з січня 2015р. по квітень 2017р. в розмірі 75 120 грн. 91 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_2, актами про постачання теплової енергії та доказами їх направлення відповідачу, рахунками-фактурами, платіжними вимогами, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на умови ОСОБА_2 щодо строку оплати поставленої позивачем теплової енергії, строк оплати відповідно до виставлених позивачем рахунків та платіжних вимог у спірному періоді є таким, що настав.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 526 876 грн. 65 коп. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно із п. 1.12 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень діючого законодавства та умов ОСОБА_2 не встановлено.

Проте, при проведенні розрахунку 3% річних, позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання, у зв'язку із чим, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у загальному розмірі 13 186 грн. 96 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені ОСОБА_2 майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленої позивачем теплової енергії, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 526 876 грн. 65 коп. основного боргу, 13 186 грн. 96 коп. 3% річних та 75 120 грн. 91 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №44 (51937, Дніпропетровська область, м. Кам'яньске, пр. Перемоги, б. 71, код ЄДРПОУ 23929187) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'яньске, вул. Тритузна, б. 168, код ЄДРПОУ 03342573) 526 876 грн. 65 коп. (п'ятсот двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят шість грн. 65 коп.) основного боргу, 13 186 грн. 96 коп. (тринадцять тисяч сто вісімдесят шість грн.. 96 коп.) 3% річних, 75 120 грн. 91 коп. (сімдесят п'ять тисяч сто двадцять грн.. 91 коп.) інфляційних втрат, 9 227 грн. 77 коп. (дев'ять тисяч двісті двадцять сім грн. 77 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 29.11.2017