Рішення

від 20.11.2017 по справі 905/1089/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.2017 Справа № 905/1089/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Попова О.В., судді Левшиної Г.В.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Колтак Т.М.,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Природи» , м.Дружківка, Донецька область,

про: стягнення 51 460,49 грн,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» про стягнення 51 460,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «Дари Природи» Кредитного договору № 50009023 від 12.06.2013р., за яким відповідачу був наданий кредит у сумі 206690,49грн, що еквівалентно на дату укладання Договору 25 373,25 доларів США, також Позивачем було надано Відповідачу додатковий кредит у сумі 53 078,10 грн., що є еквівалентом 6 515,85 доларів США. Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі № 905/1475/16, яке набрало законної сили 16.09.2016р., було стягнуто з ТОВ «ДАРИ ПРИРОДИ» на користь ТОВ «Порше Мобіліті» суму заборгованості за кредитом в розмірі 104538,32 грн., 1782,37 грн. - процентів за користування кредитом, заборгованість за додатковим кредитом в розмірі 9421,96 грн., 3% річних в розмірі 1366, 16 грн., суму збитків в розмірі 39966, 43 грн.; та звернуто стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року, а саме на автомобіль марки VW, модель Passat B7, кузов WVWZZZ3CZDP053284, шляхом проведення прилюдних торгів.

Позивач зазначає, що рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1475/16 не виконане, виконавче провадження, кошти у погашення заборгованості за Кредитним договором відповідачем не сплачувались, у зв'язку з чим позивач нарахував наступні суми: 13161,15 грн. - плата за користування кредитними коштами за Кредитним договором №50009023 від 12.06.2013р.; 13877,27 грн. - основна сума боргу зі сплати Додаткового кредиту за Кредитним договором №50009023 від 12.06.2013р.; 700,83 грн. - пеня; 2032,34 грн. - 3% річних; 9688,90грн - інфляційні втрати; 12 000,00грн - збитки.

07.07.2017р. суду наданий відзив, в якому відповідач повідомив, що вимоги позивача не визнає в повному обсязі. Зазначив, що правовідносини між сторонами вийшли за рамки договірних. Стверджує про сплив строку позовної давності, передбаченої ст.258 ЦК України, щодо нарахованої суми пені.

Відповідач зазначає, що за змістом ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Натомість, кредитним договором був передбачений більший розмір процентів річних.

Посилаючись на положення ст.265 ЦК України, вказує, що сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, а враховуючі прийняте судом рішення у справі №905/1475/16 яким цей борг вже було стягнуто, то сума індексу інфляції нараховується фактично на невиконання цього судового рішення, що є безпідставним.

В клопотанні від 16.08.17р. відповідач просив суд за виникненням ускладнень при значити судову бухгалтерську експертизу нарахованих сум. В задоволенні даного клопотання судом відмовлено, оскільки в процесі розгляду справи не виникли такі питання, роз'яснення яких потребує спеціальних знань.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (Компанія та позичальник), яке діяло на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 02 липня 2009 року (реєстраційний номер 16102366), виданого Державною комісією з регулювання ринка фінансових послуг України, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (Позичальник) укладений кредитний договір №50009023 (надалі по тексту - кредитний договір).

Сторонами складений та підписаний додаток до кредитного договору, яким визначено загальні умови кредитування (надалі по тексту - умови кредитування).

За умовами кредитування договору компанія зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін.

Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту (далі за текстом - додатковий кредит) у сумі, визначеній у кредитному договорі. Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі. Якщо сторони не погодили надання додаткового кредиту в кредитному договорі, положення загальних умов кредитування щодо додаткового кредиту до сторін не застосовуються.

Сторони можуть погодити надання компанією додаткового кредиту на страхування майна або інший вид страхування та передбачити умови його надання у відповідній додатковій угоді до кредитного договору.

Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору (пункт 1 умов кредитування).

Цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013. Перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля здійснено в еквіваленті 8457, 75 доларів США, ціна автомобіля відповідно до договору з дилером в еквіваленті 33831 доларів США.

Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок №26000184874300 у банку Укрсіббанк Московський проспект, 60, м. Київ, 01001, МФО351005, одержувач: Тріол-Авто, ЄДРПОУ 32831647, призначення платежу: за придбання автомобіля.

Відповідно до пункту 1.3.1 умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті вказаних у графіку погашення кредиту, при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.

Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору.

За умовами договору сума кредиту складає 206690, 49 грн., що еквівалентно 25373,25 доларів США строком на 36 місяців. Сторонами передбачений курс для обчислення: філія КІБ ПАТ «КредіАгріколь Банк» , що дорівнює 8,1460 грн./дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами складений та підписаний графік погашення кредиту, яким передбачено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту у доларах США, відповідно до статті 1.3 загальних умов кредитування.

Компанія надає позичальнику додатковий кредит на страхування у сумі та на умовах, визначених у кредитному договорі. Цільовим призначенням додаткового кредиту є сплата страхових платежів відповідно до договору страхування, укладеного позичальником на виконання умов кредитного договору (пункти 10.1, 10.2 умов кредитування).

Пунктами 10.3, 10.4, 10.5 умов кредитування сума додаткового кредиту дорівнює сумі страхових платежів, які має сплатити позичальник відповідно до договору страхування за весь час, що залишається до припинення кредитного договору. Додатковий кредит надається компанією позичальнику шляхом перерахування компанією на користь страхової компанії, зазначеної у кредитному договорі або іншому документі, грошових коштів за страхові премії відповідно до договору страхування, що підлягають сплаті компанією рівними місячними платежами.

Позичальник доручає компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії рівними місячними платежами. Банківські реквізити страхової компанії для перерахування платежів зазначаються в кредитному договорі або іншому документі.

На виконання умов договору, 21.06.2013 року між позивачем та АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» підписаний договір добровільного страхування наземного транспорту автомобіля марки VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013, АН3350ІН.

Сума додаткового кредиту за договором становить 53078,10 грн., що еквівалентно 6515,85доларів США.

Згідно із пунктом 1.4.3 умов кредитування до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту. У разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення кредиту звертається до компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

За використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування позичальник сплачує компанії проценти за процентною ставкою (фіксованою або змінною), визначеною у кредитному договорі. Якщо сторони домовились про фіксовану процентну ставку, розмір цієї ставки, вказаної в кредитному договорі, застосовуватиметься до графіка погашення кредиту (пункти 2.1, 2.2 договору).

Так, процентна ставка за договором становить 9,9%, змінна ставка відповідно до пункту 2.3 загальних умов кредитування.

Процентна ставка не змінювалась.

Відповідно до пункту 2.4 договору нарахування процентів проводиться наступним чином: щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом « 30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту. При цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання кредиту і до першого календарного дня наступного місяця.

Строк користування кредитом за кредитним договором встановлено згідно графіку погашення кредиту, що є невід'ємною частиною до кредитного договору, але в будь-якому випадку кредит підлягає поверненню не пізніше 15.06.2016 року, якщо інший строк повернення кредиту не встановлено відповідно до зазначеного кредитного договору (пункт 1.3.2 договору застави).

Повернення додаткового кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в строки, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

Строк кредитування на суму додаткового кредиту дорівнює строку, що лишається до припинення кредитного договору (пункти 10.10.3,10.10.4 умов кредитування).

Відповідно до пункту 3.3 умов кредитування позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб).

Якщо збудь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1475/16, яке набрало законної сили 16.09.2016р., було стягнуто з ТОВ «ДАРИ ПРИРОДИ» на користь ТОВ «Порше Мобіліті» суму заборгованості за кредитом в розмірі 104538,32 грн., 1782,37 грн. - процентів за користування кредитом, заборгованість за додатковим кредитом в розмірі 9421,96 грн., 3% річних в розмірі 1366, 16 грн., суму збитків в розмірі 39966, 43 грн.: та звернуто стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року, а саме на автомобіль марки VW, модель Passat B7, кузов WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.м., рік випуску 2013, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд.110, ЄДРПОУ 20340885) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» в рахунок погашення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1В, офіс «В» , ЄДРПОУ 36422974) за кредитним договором №50009023 від 12.06.2013, яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 104538,32 грн., 1782,37 грн. - процентів за користування кредитом, заборгованості за додатковим кредитом в розмірі 9421,96 грн., а також 3% річних в розмірі 1366, 16 грн., суму збитків в розмірі 39966, 43 грн.

В даному рішенні зазначено про встановлення судом факту надання позичальнику кредиту, шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 25 червня 2013 року №50003493.

Також судом було встановлено, що 04.08.2015 року позивачем направлена відповідачу вимога (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором на суму 421190, 92 грн., на виконання п.3.3. умов кредитування. Проте, доставити відправлення на адресу відповідача не вдалось.

З урахуванням часткової оплати, сума заборгованості згідно графіку погашення кредиту становить 3988, 49 доларів США, що за курсом ПАТ «Креді ОСОБА_1» станом на 31 березня 2016 року становить 26,210 грн. за 1 долар США, з огляду на що, за розрахунком суду сума несплаченого кредиту становить 3988,49 доларів США, що становить 104538, 32 грн.

В силу ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі № 905/1475/16 набрало законної сили, та, у відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковою до виконання, і створені нею наслідки не можуть не прийматися судом до уваги.

Станом на 03 квітня 2015 року сума заборгованості за кредитом становить еквівалент в гривні 3988,49 доларів США. З урахуванням курсу ПАТ «Креді ОСОБА_1» на дату складання позову 26,870грн за 1 долар США, сума кредиту, яка підлягає поверненню, становить 107170,33 грн.

107170,33грн. - 104538,32грн = 2632,41грн - сума грошових коштів, що корегуванням суми процентів, які підлягають сплаті відповідно до умов кредиту.

Розмір процентів за користування кредитним за період з 04.04.2016 року по 24.03.2017 року на суму 107848,77 грн становить: 107848,77 грн. x 9,9%х355/360= 10528,74.

За розрахунком суду плата за користування кредитом із врахуванням коригування суми процентів становить - 13161,15грн.

Як встановлено судом, відповідач порушив зобов'язання за додатковим кредитом, а саме: не сплатив щомісячний платіж за квітень в розмірі 4719,92 грн відповідно до рахунку №00313064 від 05.04.2016, за травень 2016 року в розмірі 4584,15грн. відповідно до рахунку №00316835, за червень 2016 року в розмірі 4573,20грн. відповідно до рахунку №00320371.

Отже, загальна заборгованість за несплаченими платежами за Додатковим кредитом складає 13877,27грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими платежами за Додатковим кредитом - в сумі 13877,27грн. , та заборгованості за користування кредитом із врахуванням коригування суми процентів - в сумі 13161,15грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відхиляє посилання відповідача щодо неправомірності одночасного нарахування 3% річних та відсотків за користування кредитом, з огляду на те, що нарахування відсотків за користування кредиту сторони узгодили умовами кредитного договору як плату за користування кредитом, а право нарахування 3% річних встановлено законодавством за прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання в обумовлений у договорі про розстрочення заборгованості строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач має право нарахувати відповідачу 3% річних.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми боргу, в загальному розмірі 2032,34грн.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних, та встановив його в сумі 2029,06грн , а саме:

- за період з 16.04.2016р. по 24.03.17р. від суми 4719,92грн. 3% річних складає 132,79грн.,

- за період з 16.05.2016р. по 24.03.17р. від суми 4584,15грн. 3% річних складає 117,70грн.,

- за період з 16.06.2016р. по 24.03.17р. від суми 4573,20грн. 3% річних складає 105,79грн.,

- за період з 17.09.2016р. по 24.03.17р. від суми 107848,77грн. 3% річних складає 1672,78грн.

Також, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із застосуванням індексу інфляції, в загальному розмірі 9688,90грн .

Суд, перевірив розрахунок заборгованості із застосуванням індексу інфляції, та встановив його в розмірі 9713,82грн., з яких:

- за період з 01.05.16р. по 28.02.17р. від суми 4719,92грн. інфляційне збільшення складає 434,89грн.,

- за період з 01.06.16р. по 28.02.17р. від суми 4584,15грн. інфляційне збільшення складає 417,37грн.,

- за період з 01.07.16р. по 28.02.17р. від суми 4573,20грн. інфляційне збільшення складає 426,38грн.,

- за період з 01.10.2016р. по 28.02.17р. від суми 107848,77грн. інфляційне збільшення складає 8435,18грн.

Але, позивачем заявлена сума індексу інфляції в меншому розмірі - 9688,90грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати грошових зобов'язань за додатковим кредитом за періоди з 16.04.2016 року по 16.12.2016 року на суму 700,83 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобов'язання за приписами статті 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

За приписами частини 2 статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Нормами зазначеного спеціального Закону визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, а його дія поширюється лише на певне коло суб'єктів.

Згідно положенням статті 1 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Правові та організаційні основи боротьби з тероризмом повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом визначені нормами Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» , в статті 4 якого зазначено, що суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, зокрема, є служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Відповідно до статей 10, 11 цього Закону антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (ст. 1 Закону).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 відповідно до статей 107, 112 Конституції України уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» .

Наказом голови Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначені такі райони антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.

П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. N 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.11 розділу 1 включено м.Дружківка.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Входження міста Дружківка до складу Донецької області є загальновідомим фактом та не потребує доказування.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є місто Дружківка.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , який є чинним, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може носити декларативний характер.

У розумінні положень статті 58 Конституції України приписи статті 2 зазначеного закону відносно заборони нарахування пені та штрафу з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо можливості їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 700,83 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення суми збитків в розмірі 12000,00грн., понесених у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, з яких 2000,00 грн. - нарахований ПДВ, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.3 умов кредитування у разі неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за кредитним договором, компанія має право вживати необхідних, на розсуд компанії, заходів для забезпечення прав компанії, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з позичальником (для юридичних осіб - з керівниками та працівниками позичальника). Витрати компанії на такі дії підлягають відшкодуванню позичальникові у повному обсязі.

Збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції (пункт 8.5 умов кредитування).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення витрат (збитків) на надання юридичних послуг.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором позивачем укладені договір про надання юридичних-консультаційних послуг з договір про надання юридичних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер і Партнери» від 15.10.2010 року, додаткову угоду від 09.01.2013р., та додаткову угоду від 10.08.15р.,

В підтвердження надання юридичних послуг ТОВ «Юридична фірма Вернер» та понесених позивачем збитків у розмірі 10000 грн., суду наданий рахунок-фактуру №260 від 14.03.17р. та Акт наданих послуг №259 від 14.03.2017р.

Проте, платіжне доручення в підтвердження здійснення відповідного платежу, суду не надано.

Відповідно до статей 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на зазначене, враховуючі недоведення позивачем понесених збитків у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної вимоги в повному обсязі.

За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Всі доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позов, також судом відхиляються, оскільки спростовуються викладеними вище обставинами.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» про стягнення 51460,49грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд.110, ЄДРПОУ 20340885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1В, офіс «В» , ЄДРПОУ 36422974) плату за користування кредитними коштами за Кредитним договором №50009023 від 12.06.2013 р. у розмірі 13161,15 грн, основну суму боргу зі сплати Додаткового кредиту за Кредитним договором №50009023 від 12.06.2013р. у розмірі 13877,27 грн, 3% річних у розмірі 2029,06грн, інфляційних втрат у розмірі 9688,90грн, що разом складає 38756,38 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1205,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення підписаний 27.11.2017р.

Рішення набирає законної сили 08.12.2017р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Попов

Суддя Г.В. Левшина