Рішення

від 29.11.2017 по справі 918/736/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2017 р. Справа № 918/736/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" до відповідача Фізичної особи-підприємця Стельмащука Олега Володимировича

про стягнення в сумі 6 499,77 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Кітовський В.Л. довіреність № 50-РП від 25.10.2017 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Стельмащука Олега Володимировича (надалі-відповідач) про стягнення в сумі 10 499,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: 13.02.2017 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір (надалі-договір), за умовами якого відповідач зобов'язався в строк, встановлений договором, виконати роботи з виготовлення та монтажу вітражів та здати результат, а позивач зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх.

Позивач, на виконання умов договору здійснив попередню оплату вартості робіт на суму 8 647,00 грн, проте відповідач, роботи, обумовлені договором, не виконав.

У зв'язку з цим, позивач письмово повідомив відповідача про те, що внаслідок його бездіяльності виконання зобов'язань за договором втратило інтерес для позивача, а тому позивач відмовляється від їх виконання відповідачем і вимагає повернення суми попередньої оплати в сумі 8 647,00 грн.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 647,00 грн.

За неналежне виконання умов договору позивач здійснив нарахування неустойки в розмірі 637,37 грн та 10 % штрафу в розмірі 1215,40 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 612, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.10.2017 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 08.11.2017 року. Ухвалою суду від 08.11.2017 року розгляд справи відкладено на 29.11.2017 року.

У судове засідання 29.11.2017 року з'явився представник позивача, через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 4 647,00 грн попередньої оплати та 1 825,77 грн штрафних санкцій, оскільки відповідач частково здійснив проплату на суму 4000,00 грн, що стверджується квитанцією № 38 від 24.11.2017 року.

Оскільки вказана заява подана у порядку та в строк, передбачені ст. 22 ГПК України, відтак приймається судом.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2017 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір (надалі-договір), за умовами якого підрядник зобов'язався в строк, встановлений договором, виконати за завданням замовника роботи відповідно до розділу 2 договору та здати результат замовнику, а замовник зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, встановлених договором (п. 1.1. договору).

За п. 13.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Судом дана правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1, 2 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з п.п 2.1., 2.2. договору підрядник зобов'язується поставити виготовлені скло-пакети з монтованими вітражами згідно протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємним додатком до договору. Роботи виконуються підрядником на території підрядника за адресою: м. Рівне вул. Гранична 3.

Розділом 3 договору передбачено, що строк виконання усіх робіт по виготовленню та монтажу вітражів, зазначених у п. 2.1 договору, становить 30 робочих днів з моменту проведення замовником попередньої оплати вартості робіт в порядку, передбаченому п.5.1.1 договору. Підрядник зобов'язується виконувати роботи протягом вказаного в п. 3.1 договору строку, з правом дострокового виконання. Після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний повідомити замовника про готовність до прийняття робіт та підписання Акту здавання-приймання виконаних робіт. Якщо під час виконання робіт стане очевидним, що вони не будуть виконані підрядником належним чином (з дотриманням технології виробництва робіт та якості робіт) та/або у встановлений строк, то замовник призначає підряднику термін для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги може доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Якщо недоліки в роботі підрядника виявляться суттєвими і такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у вказаний замовником строк, то замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, завданих замовнику.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Розділом 5 договору передбачено, що замовник проводить оплату вартості робіт в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 8 647,00 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт. Розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

У силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору замовником здійснено попередню оплату вартості робіт на суму 8 647,00 грн, що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 13.02.2017 року.

Відтак, відповідач повинен був до 28.03.2017 року передати результати роботи позивачеві, однак з 28.03.2017 року по теперішній час скло-пакети з монтованими вітражами ним не виготовлено та не поставлено позивачу.

У зв'язку з цим, 12.06.2017 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 71 про те, що внаслідок бездіяльності виконання зобов'язання втратило інтерес для товариства, а тому позивач відмовляється від прийняття виконання і вимагає повернути 8 647,00 грн попередньої оплати не пізніше 16.06.2017 року. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 8 647,00 грн.

24.11.2017 року відповідачем здійснено частково проплату на суму 4 000,00 грн, що стверджується квитанцією філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" № 38 від 24.11.2017 року, тому сума боргу відповідача перед позивачем становить 4 647,00 грн.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, до задоволення підлягають вимоги про стягнення в розмірі 4 647,00 грн.

Крім того, позивачем за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань нараховано 637,37 грн неустойки та 1 215,40 грн 10% штрафу. Право позивача на нарахування неустойки та 10% штрафу передбачене п. 9.2. договору, за яким сторони, у разі порушення строків виконання робіт підрядник сплачує на вимогу замовника неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується неустойка, від вартості робіт за кожен день прострочення. Крім цього, в разі перевищення строку виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів, після закінчення граничного строку виконання таких робіт, підрядник повинен на вимогу замовника додатково сплатити на користь останнього штраф в розмірі 10% від вартості робіт.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок неустойки та 10% штрафу суд встановив, що їх розмір відповідає заявленому, отже розмір неустойки та 10% штрафу підлягають задоволенню у заявленому розмірі

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведеного вбачається, що позивачем доведено невиконання відповідачем зобов'язань за договором. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Стельмащука Олега Володимировича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" (вул. Костромська,25, м. Рівне, 33022, код ЄДРПОУ 32625540) 4 647,00 грн основного боргу, 637,37 грн неустойки, 1215,40 грн - 10 % штрафу та 1 600,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 29.11.2017 року.

Суддя Церковна Н.Ф.