Рішення

від 23.11.2017 по справі 182/1952/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1952/16-ц

Провадження № 2/0182/515/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.11.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Тихомирова І.В.

секретаря - Рахуба О.Г.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Нікопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2016 року Нікопольське об'єднане управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - УПФУ), яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про задоволення вимог кредитора та відшкодування майнової шкоди у розмірі 20 905,78 грн. Також заявили клопотання про поновлення їм процесуального строку для звернення до суду у зв'язку з тим, що спочатку позов УПФУ було пред'явлено до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області - за місцем знаходження основної частини спадкового майна, однак ухвалою судді його було повернуто УПФУ через те, що відповідачка по справі зареєстрована в Нікопольському районі.

В обґрунтування своїх вимог УПФУ посилається на те, що 16.04.1986 року ОСОБА_3 було подано заяву до УПФУ м. Орджонікідзе про призначення йому пенсії, відповідно до якої ОСОБА_3 з 05.05.1986 року отримував пенсію за віком, а з 13.06.2006 року - пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Відповідно розпорядження УПФУ м. Орджонікідзе від 25.08.2009 року виплата пенсії ОСОБА_3 була зупинена у зв'язку зі зміною ним місця проживання та бажанням отримувати пенсію в УПФУ Нікопольського району.

01.11.2009 року за заявою ОСОБА_3 від 22.10.2009 року йому було здійснено перерахунок пенсії та зараховано до стажу роботи період роботи в Орджонікідзевському міськпобуткомбінату з 01.09.1986 року по 06.12.1992 року.

04.08.2010 року ОСОБА_3 знову було здійснено перерахунок пенсії на підставі його заяви від 01.08.2010 року та зараховано до трудового стажу період його роботи з 10.08.1993 року по 08.07.1998 року в КП НИМБ .

Однак, коли спеціалістами УПФУ в Нікопольському районі було проведено перевірку факту роботи ОСОБА_3 в КП НИМБ , а згодом і в Орджонікідзевському міськпобуткомбінаті, дані обставини не підтвердилися. У зв'язку з цим 24.02.2014 року УПФУ в Нікопольському районі було прийнято рішення про утримання з ОСОБА_3 20 % його пенсії, як зайво отриманої, до повного погашення.

На підставі поданої ОСОБА_3 заяви від 30.08.2013 року його було поставлено на облік до УПФУ в м. Орджонікідзе, яке 17.03.2014 року отримало пенсійну справу ОСОБА_3 та атестат із зазначенням терміну виплати пенсії та інформації про залишок заборгованості. Ознайомившись з матеріалами справи, працівниками управління 09.04.2014 року було викликано ОСОБА_3 для погашення переплати пенсії у розмірі 28 492,12 грн. З ОСОБА_3 на підставі його заяви від 23.04.2014 року було утримано 7 586,34 грн.

21.03.2015 року ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті, сукупна вартість якої складає 88 113,22 грн., прийняла донька спадкодавця ОСОБА_2 УПФУ зверталося до нотаріальної контори із заявою кредитора, а потім до спадкоємиці, але до теперішнього часу залишок заборгованості ОСОБА_3 у сумі 20 905,78 грн. залишився непогашеним.

Відповідачка з позовними вимогами ознайомилася та подала до суду свої заперечення. (а.с. 46-56) Позов вона не визнає, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_3 не звертався із заявою до УПФУ для утримання з нього 20 % переплаченої пенсії. Вважає, що заява, яка міститься в матеріалах справи, написана не ОСОБА_3, почерк та підпис там суттєво відрізняється від попередніх його заяв. Також, ОСОБА_3 ніде не зазначав, що він працював в Орджонікідзевському міськпобуткомбінаті, у своїй заяві від 22.10.2009 року він лише просив додати йому стаж. Копія трудової книжки, на думку відповідачки, не відповідає оригіналу, хоч і посвідчена посадовими особами УПФУ. Крім того, запит, який направляли працівники УПФУ для перевірки трудового стажу ОСОБА_3 в КП НИМБ , зроблений лише через три роки після того, як був здійснений перерахунок пенсії спадкодавцю, та не може братися до уваги, оскільки і сам запит і, відповідно, відповідь на нього складені на ім'я ОСОБА_4 Крім того, відповідно Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_5 підприємство НИМБ , код ЄДРПОУ 30343049, було на час праці ОСОБА_3 у ньому, з 10.08.1993 року по 08.07.1998 року, зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 03.07.2008 року, знаходиться у стадії припинення за судовим рішенням Господарського суду Полтавської області. ОСОБА_5 підприємство НИМБ на час звернення із запитом УПФУ не могло бути зареєстрованим, оскільки відповідно до змін в законодавстві України колективна власність перестала існувати і підприємства з такою формою власності пройшли перереєстрацію. Відповідачка вважає, що її батько жодним чином не завдав шкоди інтересам УПФУ, а матеріальні збитки повинні бути відшкодовані працівниками УПФУ, які допустили службову недбалість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідачка позов не визнала, вважає, що спеціалісти УПФУ недобросовісно виконували свою роботу, тому просила відмовити у задоволенні позову з урахуванням її заперечень.

З'ясувавши обставини, дослідивши докази, суд вважає можливим задовольнити клопотання позивача про поновлення процесуального строку для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2,3 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії І-КИ № 623244, виданого виконкомом Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 помер 21.03.2015 року (а.с.17). 17.03.2016 року, тобто в рамках строку, відведеного Законом для пред'явлення позову, УПФУ звернулося до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди. Даний позов було направлено за місцем знаходження основної частки майна спадкодавця, згідно ч. 3 ст. 114 ЦПК України. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 року позовну заяву УПФУ до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди було повернуто позивачеві у зв'язку з тим, що згідно даних Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. З урахуванням того, що спадщина була прийнята ОСОБА_2, а положення ч. 3 ст. 114 ЦПК України застосовуються у разі подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини, справа повинна розглядатися за місцем знаходження відповідача.

Разом з тим, позовні вимоги УПФУ щодо відшкодування шкоди ОСОБА_2, на думку суду, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 з 16.04.1986 року перебував на обліку в УПФУ та отримував пенсію за віком, а з 13.06.2006 року отримував пенсію за інвалідністю в розмірі пенсії за віком.

22.10.2009 року ОСОБА_3 було подано заяву (а.с.5), на підставі якої йому було зроблено перерахунок пенсії, до трудового стажу було зараховано період роботи в Орджонікідзевському міськпобуткомбінаті з 01.09.1986 року по 06.12.1992 року, який зазначений у копії вкладишу до трудової книжки ОСОБА_3, що міститься в матеріалах справи (а.с.6).

04.08.2010 року ОСОБА_3 знову звернувся до УПФУ із заявою, в якій просить додати стаж (а.с.7). Працівниками УПФУ було проведено перерахунок пенсії та включено в трудовий стаж працевлаштування в КП НИМБ з 10.08.1993 року по 08.07.1998 року (а.с.8-9).

09.10.2013 року спеціалістами УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі було направлено запит до ПФУ в Кременчуцькому районі про перевірку факту роботи гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в КП НИМБ на посаді регіонального менеджера з 10.08.1993 року (наказ №11-к від 09.03.1993 р.) по 08.07.1998 року (наказ № 14-к від 08.07.1998 р.) (а.с.10). Відповіддю ПФУ в Кременчуцькому районі вх. №1691/11/19 від 02.12.2013 року повідомлено, що КП НИМБ на обліку в управлінні не значиться та запропоновано з'ясувати місце перебування установи та код ЄДРПОУ (а.с.11). Додаткових дій для подальшої перевірки працівниками УПФУ зроблено не було.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який надала відповідачка, ОСОБА_5 підприємство НИМБ має адресу, код ЄДРПОУ та з 03.07.2008 року знаходиться в стадії припинення за рішенням Господарського суду Полтавської області (а.с.55-56).

07.02.2014 року на запит УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської ради було надано архівну довідку, згідно якої в документах архівного фонду Орджонікідзевського комбінату побутового обслуговування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відомостях нарахування по заробітній платі за період з вересня 1986 року по грудень 1992 року не значиться. Накази з особового складу Орджонікідзевського комбінату побутового обслуговування на зберігання в архівний відділ виконкому Орджонікідзевської міської ради не надходили (а.с.11).

24.02.2014 року УПФУ було проведено засідання, за результатами якого прийнято рішення про приведення пенсійної справи ОСОБА_3 до відповідності з 01.11.2009 року без урахування стажу роботи з 01.09.1986 року по 06.12.1992 року, та з 01.08.2010 року без урахування стажу роботи з 10.08.1993 року по 08.07.1998 року. Переплачені ОСОБА_3 кошти вирішено утримувати з ОСОБА_3 у розмірі 20 % пенсії до повного погашення (а.с.13), про що було повідомлено ОСОБА_3 листом вих. № 2234/05/34 від 09.04.2014 року (а.с.15). Доказів отримання ОСОБА_3 цього листа, як-то поштове повідомлення з відміткою про вручення, не має.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 від 23.04.2017 року щодо утримання з нього переплаченої суми у розмірі 20 % пенсії (а.с.16). Підтверджень написання цієї заяви ОСОБА_3 немає, а відповідачка у судовому засіданні та у своїх запереченнях оспорювала сам факт її існування.

21.03.2015 року ОСОБА_3 помер (а.с.17). Після його смерті відкрилася спадщина, загальна вартість якої складає 88 113,22 грн. (а.с.106,122,133). 06.10.2015 року державним нотаріусом Орджонікідзевської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 112,113, згідно яких спадкоємицею належного ОСОБА_3 майна є його донька ОСОБА_2 (а.с.141-144). УПФУ зверталися до нотаріальної контори із вимогою про обов'язок спадкодавця 18.06.2015 року (а.с.74,75), а потім направляло претензію спадкоємиці за вих. № 82/07/34 від 05.01.2016 року щодо повернення нею залишку переплаченої ОСОБА_3 пенсії у розмірі 20905,78 грн. (а.с.20), яка залишилася без задоволення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, за змістом зазначеної норми пенсія не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою пенсія не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 22 січня 2014 року по справі № 6-151цс13 та постанові від 2 липня 2014 року по справі № 6-91цс14.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Статтею 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Оскільки судом не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_3 отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, призначеною йому Управлінням ПФУ, як не встановлено й наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

Жодних доказів, які б підтверджували грошові зобов'язання ОСОБА_3 перед УПФУ судом також не встановлено.

З огляду на зазначене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Також, згідно ст.88 ЦПК України з УПФУ підлягає стягненню судовий збір у сумі 1600,00 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 1215,1219 ЦК України, ст. ст. 10,11,14,15,60,88,213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Нікопольському об'єднаному управлінню пенсійного фонду України Дніпропетровської області відмовити.

Стягнути з Нікопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_7