Рішення

від 30.11.2017 по справі 344/7980/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7980/16-ц

Провадження № 2/344/497/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Франк Девелопмент , ПП Комфорт-Сервіс про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ Універсал Банк , ПП Комфорт-Сервіс про визнання поруки припиненою. Мотивував тим, що 28.03.2006 року між ПП Комфорт-Сервіс та ВАТ Банк Універсальний (правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк ) було укладено кредитний договір № 2/002к з наступними змінами згідно додаткових угод: № 1 від 27.10.2006 року, № 2 від 14.11.2006 року, №3 від 19.03.2007 року, № 3 від 18.04.2007 року, № 4 від 17.10.2007 року. ПП Комфорт-Сервіс зобов'язалось до 26.03.2013 року повернути отримані в якості кредиту грошові кошти в межах кредитної лінії у розмірі 4880000,00грн., сплатити відсотки за користування кредитом з розрахунку 18% річних, штрафні санкції у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором. 28.03.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ Банк Універсальний було укладено договір поруки №02/_і, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ПП Комфорт-Сервіс , що випливають з кредитного договору № 2/002-к від 28.03.2006 року, за яким останній до 26.03.2013 року зобов'язався повернути кредит у розмірі 4880000,00грн., сплатити відсотки за користування кредитом з розрахунку 18% річних, штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. 18.04.2007 року до кредитного договору було внесено зміни згідно додаткової угоди № 3, яка передбачала, що ПП Комфорт-Сервіс одержало у банку кредитні кошти в межах кредитної лінії на загальну суму 6880000,00грн. з встановленням щомісячного його повернення у відповідності до Графіку погашення заборгованості по кредиту (додаток № 2 до кредитного договору) та з остаточним днем його повернення до 26.03.2013 року. За користування кредитними коштами сторона кредитного договору булла встановлена нова ставка процентів - 16%. Додатковим договором №1 від 18.04.2007 року до договору поруки були внесені зміни в частині збільшення суми кредиту до 6880000,00грн., сплати відсотків виходячи із ставки 16% річних, комісійні, штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Між ПП Комфорт-Сервіс та ВАТ Банк Уріверсальний було укладено додатковий договір № 1 від 27.10.2006 року до кредитного договору № 2/002-к від 28.03.2006 року, про існування якого позивач дізнався тільки 18.05.2016 року при ознайомленні з матеріалами справи за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1, третя особа - ПП Комфорт-Сервіс про стягнення заборгованості за кредитним договором, дана додаткова угода була додана до позовної заяви. Сторони погодили, що за внесення змін в умови кредитування позичальник сплачує банку на рахунок № 35783000990003 комсійні, в тому числі за зміну графіку вибірки коштів по кредитній лінії - 0,5% від незаповненого ліміту по кредитній лінії 1304556,18грн. - 6522,78грн. в день укладення додаткового договору.

Зазначає, що до вказаних змін, кредитний договір в редакції від 28.03.2006 року передбачав єдиний комісійний платіж за оформлення документів по відкриттю кредитного рахунку в сумі 100,00грн. за видачу кредиту. В подальшому, банк та позичальник вносили зміни згідно додаткового договору № 3 від 18.04.2007 року, однак доповнювали п. 2.1.4., а не викладали його зміст в іншій редакції, що свідчить про подальшу чиність умови щодо сплати в користь банку 6522,78грн. комісії.

Позивач наголошує, що не був стороною додаткового договору № 1 від 27.10.2006 року до кредитного договору. Ні в договорі поруки, ні в додатковій угоді № 1 від 18.04.2007 року до нього не передбачено, що він ознайомлювався з вказаною угодою № 1 до кредитного договору, або ж ознайомлений про додатковий комісійний платіж в користь банку. Зміни основного зобов'язання мають характер збільшення обсягу відповідальності як самого позичальника так і поручителя. Згідно п.9 договору поруки від 28.03.2006 року, всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, підписаних уповноваженими представниками сторін. Всупереч цьому банк та позичальник погодили внесення змін в кредитний договір в частині встановлення додаткових комісійних платежів в користь банку, проте позивач не надавав своєї згоди шляхом укладення додаткового договору до договору поруки на збільшення обсягу своєї відповідальності. За таких обставин вважає, що договір поруки №02/_і від 28.03.2006 року укладений між ним та ВАТ Банк Універсальний повинен бути визнаний припиненим в порядку ст. 559 ЦК України з часу збільшення обсягу відповідальності по кредитному договору № 2/002-к від 28.03.2006 року, що відбулось без згоди позивача між банком та позичальником на підставі додаткової угоди № 1 від 27.10.2006 року. Просив визнати поруку за вказаним договором поруки такою, що припинена.

Ухвалою суду від 12.10.2017 року залучено до участі даній справі ТОВ Франк Девелопмент в якості правонаступника відповідача ПАТ Універсал Банк (а.с.153).

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в заяві обставини, просив позов зодовольнити.

Представник відповідача ТОВ Франк Девелопмент - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечив, посилаючись на письмове заперечення (а.с.148-149), заяву про застосування строків позовної давності (а.с.165-167), пояснив, що положення ст. 559 ЦК України стосовно припинення поруки не може застосовуватись до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки. Оскільки є наявне рішення Івано-Франківського міського суду від 11.07.2013 року у справі № 344/7374/13-ц, яке набрало законної сили, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість за кредитним договором №02/002 від 28.03.2006 року, а тому доводи позивача на припинення договору поруки не грунтуються на нормах матеріального права та є безпідставними. Крім цього, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатись про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Зазначає, що інформацію про такі додаткові договори позивач мав станом на дату їх укладення. У зазначеному вище рішення суду встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи ще у 2013 році, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому ці обставини не підлягають доказуванню. Вважає, що позивач пропустив трьохрічний строк позовної давності без поважності причин пропуску, тому просив у позові відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності та необгрунтованості позову.

Представник відповідача ПП Комфорт-Сервіс в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до кредитного договору (з відкриттям невідновлювальної кредитної лінії) №02/002к від 28.03.2006 року, ВАТ Банк Універсальний здійснює фінансування господарської діяльності позичальника ПП Комфорт-Сервіс шляхом кредитування - невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 4880000,00грн. з 28.03.2006 року по 26.03.2013 року з платою за користування кредитом 18% річних (а.с.5-10,11).

Між сторонами також було укладено додаткові договори до кредитного договору № 02/002к від 28.03.2006 року, а саме: № 1 від 27.10.2006 року, № 2 від 14.11.2006 року, №3 від 19.03.2007 року, № 3 від 18.04.2007 року, № 4 від 17.10.2007 року (а.с.12,13,14,15,16).

Відповідно до договору поруки № 02/__-і від 28.03.2006 року, укладеного між ВАТ Банк Універсальний та ОСОБА_1, останній зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ПП Комфорт-Сервіс , що випливають з кредитного договору з відкриттям невідновлювальної кредитної лінії на здійснення кредитних операцій № 02/002-к від 28.03.2006 року та додаткових договорів до нього, укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобов'язався до 26.03.2013 року повернути кредит у розмірі 4880000,00грн., сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18% річних, штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором (а.с.17).

До зазначеного договору поруки 18.04.2007року між ВАТ Банк Універсальний та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 1(а.с.18).

Відповідно до статті 553 ЦК України, під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно положень ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У частині 2 ст. 554 ЦК України зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

10.11.2016 року між ПАТ Універсал банк та ТзОВ Фінансова компанія Бонд Фінанс було укладено договір про відступлення права вимоги №02/002-к за кредитним договором № 02/002 від 28.03.2006 року (а.с.98-102).

17.11.2016 року між ТзОВ Фінансова компанія Бонд Фінанс та ТзОВ Франк Девелопмент було укладено договір про відступлення права вимоги №Ф013/16 за кредитним договором №02/002 від 28.03.2006 року а також договори відступлення права вимоги за іпотечними договорами (а.с.103-107,108,-109,113,114,115-116,117).

Позивач зазначив, що не був стороною додаткового договору № 1 від 27.10.2006 року до кредитного договору, а банк та позичальник погодили внесення змін в кредитний договір в частині встановлення додаткових комісійних платежів в користь банку без згоди та це позивача відповідно до п.9 договору поруки. У зв'язку з чим договір поруки між ним та ВАТ Банк Універсальний повинен бути визнаний припиненим в порядку ст. 559 ЦК України з часу збільшення обсягу відповідальності по кредитному договору № 2/002-к від 28.03.2006 року.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов?язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов?язання не пред?явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов?язання не встановлений або встановлений моментом пред?явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред?явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (частина друга статті 223 ЦПК України).

Статтею 14 ЦПК України закріплено принцип обов'язковості судових рішень, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.07.2013 року за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача - ПП Комфорт-Сервіс , про стягнення заборгованості, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість за кредитним договором № 02/002 від 28.03.2006 року (з подальшими змінами згідно додаткових договорів) у розмірі 3823754,61грн. та 3441грн. судових втрат (а.с.171-172). Рішення суду набрало законної сили.

У даному заочному рішенні встановлено, що відповідач та представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Отже, відповідач ОСОБА_1 своїм правом на заперечення проти позову, як і правом пред'явити зустрічний позов відповідно до ст. 123 ЦПК України не скористався і судом ухвалено рішення про стягнення з нього суми боргу.

Впродовж встановленого процесуальним законом строку ОСОБА_1 судове рішення не оскаржив.

При цьому суд встановив, що позовні вимоги обґрунтовуються належними та допустимими доказами наявності кредитних правовідносин між сторонами, які забезпечені порукою, право вимоги кредитора по яким було набуто у спосіб, передбачений законом, з яких беззаперечно вбачається невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань, в силу чого утворилась заборгованість перед позивачем, що свідчить про порушення прав та інтересів останнього з об'єктивною наявністю правових наслідків відповідальності поручителя перед кредитором, як солідарного боржника.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора про стягнення боргу до поручителя, відсутні підстави для застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Оцінюючи зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та недоведеними в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а відтак в задоволенні його позову до про визнання поруки припиненою слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.559 ЦК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Франк Девелопмент , ПП Комфорт-Сервіс про визнання поруки припиненою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Татарінова