ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.11.2017р. Справа № 905/2046/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віртус Коммодітіз
до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю № 4 від 01.08.2017р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ТОВ Віртус Коммодітіз звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд (із врахуванням заяви про зміну предмета позову за вх.№04-21/3109 від 27.10.2017р.) зобов'язати Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області спростувати недостовірну інформацію щодо фіктивності ТОВ Віртус Коммодітіз , зазначену старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 у вимогах про надання інформації та документів в порядку ст.93 КПК України, скерованих до ТОВ Нова Нива , СФГ Герус та СТОВ Торецьке , а саме: ...використовуючи реквізити фіктивних підприємств ... ТОВ Віртус Коммодітіз (ЄДРПОУ 39364245) ... , шляхом надіслання ТОВ Нова Нива , СФГ Герус , СТОВ Торецьке листів про ухвалене у справі судове рішення із цитуванням резолютивної частини цього рішення, з одночасним повідомленням про це ТОВ Віртус Коммодітіз та публікацією тексту рішення на офіційному сайті ГУ ДФС у Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на поширення старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 у вимогах про надання інформації та документів в порядку ст.93 КПК України, скерованих до ТОВ Нова Нива , СФГ Герус та СТОВ Торецьке недостовірної інформації про те, що ТОВ Віртус Коммодітіз є фіктивним підприємством, що не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації останнього.
22.04.2017р. за вх.№24706/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, згідно з якими останній зазначає, що у зв'язку з поширенням посадовою особою відповідача недостовірної інформації щодо фіктивності позивача, ряд сільськогосподарських підприємств, які є контрагентами позивача, відмовилися від продовження співпраці з позивачем або призупинили її до підтвердження неправдивості такої інформації у встановленому законом порядку. Формулювання, використане старшим слідчим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 про фіктивність позивача є передчасним та недоведеним, оскільки ні на той час, ні станом на сьогодні вказане у вимогах кримінальне провадження не стосується позивача, будь-яких судових викликів, приводів, постанов слідчого, прокурора або ухвал слідчого судді чи суду щодо ТОВ Віртус Коммодітіз на адресу останнього не надходило, будь-яких інших кримінальних проваджень щодо позивача не відкрито, будь-якого вироку суду щодо ТОВ Віртус Коммодітіз , в т.ч. щодо встановлення факту його фіктивності не ухвалювалося.
26.09.2017р. за вх.№04-21/2838 на офіційну електронну адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд припинити провадження по справі №905/2046/17 з посиланням на те, що вказана справа не підсудна господарському суду Донецької області та не може бути розглянута по суті, оскільки правовідносини сторін мають між собою кримінально-процесуальний характер та пов'язані не з господарською діяльністю, а з розслідуванням кримінального правопорушення, тобто факти наведені заявником в позовній заяві є предметом розслідування кримінального правопорушення та наразі інформація, що викладена в документах слідчого та заявником розглядається, як порушення ділової репутації, є предметом доказування в кримінальному провадженні у відповідності до КПК України. Крім того, справи про захист гідності, честі та ділової репутації розглядаються в порядку цивільного судочинства і в тому випадку, коли стороною є органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень). Також відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 26.09.2017р., 10.10.2017р. викликано у судове засідання старшого слідчого СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 для дачі пояснень та надання доказів щодо обставин, викладених у вимогах про надання інформації та документів в порядку ст.93 КПК України, скерованих до ТОВ Нова Нива , СФГ Герус та СТОВ Торецьке (зокрема, щодо фіктивності підприємства позивача).
10.10.2017р. за вх.№26374/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, згідно з якими спростування недостовірної інформації про фіктивність позивача шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення на офіційному сайті ГУ ДФС у Донецькій області в розділі Місцеві новини , включаючи публікацію його тексту, буде максимально ефективним спростуванням та охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію; за вх.№26375/17 - пояснення на відзив, згідно з якими дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник між юридичними особами, а позов пред'явлено про спростування інформації, яка за змістом позовної заяви поширена слідчим Тазієвою О.Я., що виступала від імені юридичної особи - Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС при виконанні нею своїх посадових обов'язків, а поширена інформація пов'язана зі сферою господарювання ТОВ Віртус Коммодітіз , яку і просить визнати недостовірною позивач.
30.10.2017р. за вх.№04-21/3132 на офіційну електронну адресу господарського суду надішли письмові пояснення старшого слідчого СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3, згідно з якими в провадженні СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №32016050290000035 від 22.12.2016р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205, ч.4 ст. 190 КК України. В процесі досудового розслідування встановлено, що згідно матеріалів УСБУ у Донецькій області та оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області невстановлені особи у 2016 році здійснили фіктивне підприємництво - реєстрацію в органах державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Лапорт (код ЄДРПОУ 40704574) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у наданні послуг іншим суб'єктам господарювання з незаконного складання міжнародних контрактів, незаконного вивозу зернових культур, вироблених в Україні, отримання неконтрольованого державою прибутку та неповернення валютної виручки. При цьому за матеріалами УСБУ в Донецькій області та оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області невстановлені особи, закуповуючи у сільгоспвиробників за готівкові грошові кошти зернові культури, вироблені в Україні, та з метою їх подальшої реалізації за кордоном, використовуючи реквізити фіктивних підприємств в т.ч. ТОВ Віртус Коммодітіз та складаючи фіктивні угоди та документи щодо транспортування зернових культур придбали право на зернові культури та у 2016 році шляхом обману та зловживання довірою незаконно склали міжнародні контракти між ТОВ Лапорт , ТОВ Віртус Коммодітіз з одного боку та закордонними постачальниками. На даний час досудове розслідування триває, рішення не прийнято. ТОВ Віртус Коммодітіз не є стороною захисту чи підозрюваним у кримінальному провадженні, що розслідується. Також старший слідчий СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 посилається на те, що вказана справа не підсудна господарському суду Донецької області та не може бути розглянута по суті з аналогічних підстав, що викладені відповідачем у відзиві на позов. Водночас, відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2017р. строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів до 21.11.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача за вх.№27792/17 від 30.10.2017р.
16.11.2017р. за вх.№04-21/3284 на офіційну електронну адресу господарського суду надішли письмові пояснення позивача, згідно з якими відповідачем не надано до суду жодних доказів, що поширена старшим слідчим СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 інформація про фіктивність ТОВ Віртус Коммодітіз є достовірною. При цьому сам відповідач стверджує про те, що питання щодо фіктивності ТОВ Віртус Коммодітіз чи складених підприємством угод розслідується у кримінальному провадженні і не може бути доконаним фактичним твердженням.
Відповідно до статті 85 ГПК України у судовому засіданні 21.11.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ Віртус Коммодітіз (код ЄДРПОУ 39364245) є юридичною особою, яка з 26.08.2014р. (дата державної реєстрації) здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Згідно до листів Союзу Національних бізнес-рейтингів від 14.09.2016р. вих.№4648-16ЕІ-0301 та від 25.10.2017р. вих.№20684-18LO2-0301 ТОВ Віртус Коммодітіз за показниками зовнішньоекономічної діяльності обсяг операцій посіло 13, 17, 34, 45, 66 місця за різними видами товарних груп, а також зайняло 4 місце за показником рентабельність власного капіталу у 2016р. серед суб'єктів господарювання України та стало флагманом галузі.
Разом з тим, судом встановлено, що 14.03.2017р. за вих. 685/05-19-23-02, № 697/05-19-23-02, 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02 старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №320160520000035 направлені відповідні вимоги про надання інформації та документів в порядку ст.93 КПК України на адреси ТОВ Нова Нива , СФГ Герус та СТОВ Торецьке , які є контрагентами позивача.
При цьому у вказаних вимогах старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 зазначено:
В провадженні СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за №32016050290000035 від 22.12.2016р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205, ч.4 ст. 190 КК України.
В процесі проведення досудового розслідування встановлено, що згідно матеріалів УСБУ в Донецькій області та оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, невстановлені особи в період 2016 року здійснили фіктивне підприємництво - реєстрацію в органах державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності: ТОВ Лапорт (код ЄДРПОУ 40704574, зареєстроване за юридичною адресою м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 11Б, перебуває на податковому обліку у ДПІ Шевченківського району ГУ ДФС у м. Києві), з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у наданні послуг іншим суб'єктам господарювання з незаконного складання міжнародних контрактів, незаконного вивозу зернових культур, вироблених в Україні, отримання неконтрольованого державою прибутку та не повернення валютної виручки.
За матеріалами УСБУ в Донецькій області та оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області невстановлені особи, закуповуючи у сільгоспвиробників за готівкові грошові кошти зернові культури, вироблені в Україні, та з метою їх подальшої реалізації за кордоном, використовуючи реквізити фіктивних підприємств ТОВ Лапорт (ЄДРПОУ 40704574), ТОВ АВСД (ЄДРПОУ 37056394), ТОВ Агро-інфініті (ЄДРПОУ 40536644), ТОВ Віртус Коммодітіз (ЄДРПОУ 39364245) , ТОВ Ліндас (ЄДРПОУ 40559148), ТОВ Магнум-Агро (ЄДРПОУ 37214159) та складаючи фіктивні угоди та документи щодо транспортування зернових культур придбали право на майно - зернові культури, та в період 2016 року, шляхом обману та зловживання довірою, незаконно склали міжнародні контракти ТОВ Лапорт , ТОВ Віртус Коммодітіз з одного боку та company Startrade Commercial LLP (Женева, Швейцарія) та company Headwey Trade LLP (ОСОБА_2, Великобританія), Virtus Commodities AG, Virtus Commodities S.A., з другого боку, за базисними умовами постачання товару DAP: поставка в пункти Маріуполь, Маріупольмлинкомбінат , незаконно зберігали зернові культури на території ТОВ Маріупольський млинкомбінат (ЄДРПОУ 31419401), з митним оформленням вантажів (зернових культур) представником декларанта ТОВ Аскет Шиппінг (ЄДРПОУ 35355771) ОСОБА_4, та з метою подальшого вивезення та продажу за межі митної території України зернових культур, документально оформлювали операції в бухгалтерському і податковому обліку фіктивного підприємства ТОВ Лапорт , не звітуючи щодо отримання валютної виручки, отримали неконтрольований державою прибуток в особливих великих розмірах 918 533,24 доларів США, (24 148 238,87 грн.)… .
Після отримання вказаних вимог, які містять інформацію щодо фіктивності ТОВ Віртус Коммодітіз , контрагенти позивача зупинили господарські відносини з останнім, про що свідчать картка рахунку 631 за період 01.01.2016р. - 15.09.2017р. по контрагентам СТОВ Торецьке , ТОВ Нова Нива , СФГ Герус , а також лист СТОВ Торецьке від 08.08.2017р. №117.
Підставою позовних вимог є поширення старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 недостовірної інформації наступного змісту: ...використовуючи реквізити фіктивних підприємств ... ТОВ Віртус Коммодітіз (ЄДРПОУ 39364245) ... .
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 4 Закону України Про інформацію встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Згідно зі ст. 5 Закону України Про інформацію кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України Про інформацію визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само, як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28.03.2007р. № 01-8/184 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Разом з тим, згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначено в п.п. 9-11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює.
В силу положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 21.1 Податкового Кодексу України працівники Державної фіскальної служби України (ДФС) зобов`язані дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Частина друга ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ч.1 ст.369 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
Судом встановлено, що старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №320160520000035 від 22.12.2016р. надіслані відповідні вимоги до контрагентів позивача, в яких поширено інформацію про фіктивність ТОВ Віртус Коммодітіз .
Висловлювання, які наведені у спірних вимогах, не підпадають під визначення оціночних суджень, оскільки містять у собі фактичні дані (про вчинення позивачем кримінально караного діяння - здійснення фіктивного підприємництва), не мають ознак використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири) тощо.
Крім того, кримінальне провадження №320160520000035 від 22.12.2016р. жодним чином не стосується ТОВ Віртус Коммодітіз , обставини щодо фіктивності останнього, які викладені слідчим у ствердній формі, не доведені у встановленому законом порядку, вироку суду щодо встановлення факту фіктивності підприємства не існує.
Таким чином, господарським судом встановлено у діях відповідача сукупність наступних обставин:
1) вимоги від 14.03.2017р. за вих. 685/05-19-23-02, вих.№ 697/05-19-23-02, від 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02 надіслані до контрагентів позивача, зокрема, ТОВ Нова Нива , СФГ Герус та СТОВ Торецьке , тобто, інформація про фіктивність ТОВ Віртус Коммодітіз доведена до відома певному колу осіб.
2) викладена у вимогах від 14.03.2017р. за вих. 685/05-19-23-02, вих.№ 697/05-19-23-02, від 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02 інформація безпосередньо стосується ТОВ Віртус Коммодітіз .
3) викладена у вимогах від 14.03.2017р. за вих. 685/05-19-23-02, вих.№ 697/05-19-23-02, від 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02 інформація є недостовірно і не відповідає дійсності, оскільки фіктивне підприємництво є кримінально-караним діянням і відповідно до диспозиції ст. 205 КК України являє собою створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Факт чи мало місце зазначене діяння може бути встановлений лише вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили. Щодо ТОВ Віртус Коммодітіз будь-якого вироку суду, в тому числі щодо встановлення факту фіктивності не ухвалювалося, позивач не є стороною жодного кримінального провадження. Більш того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Віртус Коммодітіз є одним з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції з позитивною діловою репутацією.
4) викладена у вимогах від 14.03.2017р. за вих.№ 685/05-19-23-02, вих. № 697/05-19-23-02, від 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02 інформація порушує особисті немайнові права підприємства, а саме, на недоторканість його ділової репутації, перешкоджає нормальній господарській діяльності, дискредитує ТОВ Віртус Коммодітіз перед існуючими та потенційними контрагентами. Внаслідок поширення недостовірної інформації контрагенти позивача зупинили з останнім господарські відносини, що відобразилося на фінансовому стані підприємства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що інформація щодо фіктивності ТОВ Віртус Коммодітіз , яку було поширено старшим слідчим 2-го ВРКП СУФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 у вимогах від 14.03.2017р. за вих. 685/05-19-23-02, вих. № 697/05-19-23-02, від 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02, скерованих до СФГ Герус , СТОВ Торецьке та ТОВ Нова Нива є недостовірною.
Пунктами 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 роз'яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, у разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
За таких обставин, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджено надсилання вимог на адреси контрагентів позивача СФГ Герус , СТОВ Торецьке та ТОВ Нова Нива , господарський суд дійшов висновку про те, що у даному випадку належним засобом захисту порушеного особистого немайнового права позивача є саме спростування недостовірної інформації шляхом направлення СФГ Герус , СТОВ Торецьке та ТОВ Нова Нива листів про ухвалене у справі судове рішення із цитуванням резолютивної частини цього рішення, з одночасним повідомленням про це ТОВ Віртус Коммодітіз , а отже, і про часткове задоволення позовних вимог.
Водночас, обраний позивачем спосіб спростування недостовірної інформації шляхом публікації тексту рішення на офіційному сайті ГУ ДФС у Донецькій області не відповідає вимогам ч.7 ст.277 Цивільного кодексу України.
Посилання відповідача щодо наявності підстав для припинення провадження у справі, оскільки дана справа не підсудна господарському суду Донецької області відхилені господарським судом з огляду на те, що справи про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності розглядаються саме в порядку господарського судочинства, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладену у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1.
За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віртус Коммодітіз задовольнити частково.
2. Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. А.Куїнджі, 93, код ЄДРПОУ 39883670) спростувати недостовірну інформацію щодо фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю Віртус Коммодітіз (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 6 А, код ЄДРПОУ 39364245), зазначену старшим слідчим другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 у вимогах від 14.03.2017р. за вих. 685/05-19-23-02, вих. № 697/05-19-23-02, від 16.03.2017р. за вих.№734/05-19-23-02 про надання інформації та документів в порядку ст.93 Кримінального процесуального кодексу України, скерованих до Селянського (фермерського) господарства Герус (код ЄДРПОУ 24323438), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Торецьке (код ЄДРПОУ 30770284), Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Нива (код ЄДРПОУ 00694824), а саме: ...використовуючи реквізити фіктивних підприємств ... ТОВ Віртус Коммодітіз (ЄДРПОУ 39364245) ... , шляхом надіслання Селянському (фермерському) господарству Герус (код ЄДРПОУ 24323438), Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Торецьке (код ЄДРПОУ 30770284), Товариству з обмеженою відповідальністю Нова Нива (код ЄДРПОУ 00694824) листів про ухвалене у справі судове рішення із цитуванням резолютивної частини цього рішення, з одночасним повідомленням про це Товариство з обмеженою відповідальністю Віртус Коммодітіз (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 6 А, код ЄДРПОУ 39364245).
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. А.Куїнджі, 93, код ЄДРПОУ 39883670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віртус Коммодітіз (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 6 А, код ЄДРПОУ 39364245) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складене 27 листопада 2017р.
Суддя Л.В. Ніколаєва
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2017 |
Оприлюднено | 01.12.2017 |
Номер документу | 70623616 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Л.В. Ніколаєва
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні