Рішення

від 28.11.2017 по справі 476/155/17

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/155/17

Провадження № 2/476/75/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2017 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Чернякової Н.В.

при секретарі Минаєвій Н.П.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Єланець цивільну справу за позовом фермерського господарства "Б.А.М." в особі голови ОСОБА_2 до фермерського господарства "Вікторія-2007" в особі голови ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів оренди землі

В С Т А Н О В И В:

06.03.2017 року ФГ "Б.А.М." звернулося до суду з позовом до ФГ "Вікторія-2007", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів оренди землі.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.12.2008 року між ФГ "Б.А.М." та ОСОБА_7 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки площею 7,24 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Єланецької селищної ради Миколаївської області строком на 10 років. 24.10.2013 року ОСОБА_7 померла і вищевказану земельну ділянку у рівних долях по 1/2 частині успадкували відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 08.02.2017 року нові власники земельних ділянок передали їх в оренду ФГ "Вікторія-2007" строком на 10 років.

Посилаючись на те, що договори оренди земельних ділянок від 08.02.2017 року укладені в період дії договору оренди землі від 01.12.2008 року, що суперечить вимогам діючого законодавства, а тому не спрямовані на реальне настання правових наслідків, просив визнати недійсними вищевказані договори оренди земельних ділянок від 08.02.2017 року.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав вказаних в позовній заяві, просили задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Вислухавши представників позивача та відповідача, відповідачів, третю особу без самостійних вимог щодо предмету спору, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 вищевказаного вказаного закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 30 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 02.11.2004 року ОСОБА_7 видано державний акт серії МК №058394 на право власності на земельну ділянку площею 7,24 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Єланецької селищної ради Миколаївської області (а. с. 19).

01.12.2008 року між ФГ "Б.А.М." та ОСОБА_7 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований у Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2009 року № 040901400064 (а. с. 6-8, 74).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 померла 24.10.2013 року. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді вищевказаної земельної ділянки, яку у рівних долях по 1/2 частині успадкували відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6Д.(а. с. 9-11).

Згідно п. 39 вищевказаного договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Проте, у порушення вищевказаних положень у період строку дії вищевказаного договору оренди землі, 08.02.2017 року між спадкоємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ФГ "Вікторія-2007" укладено договорами оренди належних їм земельних ділянок №149 та №150 (а. с. 258-265) ), про що 14.02.2017 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а. с. 9-11).

Судом встановлено, що на час розгляду справи вказані земельні ділянки перебувають у користуванні ФГ "Б.А.М.".

Так, відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що реєстрація договорів оренди земельних ділянок від 08.02.2017 року, на підставі яких у ФГ "Вікторія-2007" виникло право оренди земельних ділянок, що належать відповідачам, відбулася в період дії попереднього договору оренди землі від 01.12.2008 року.

Суд вважає, що право оренди, яке виникло у ФГ "Вікторія-2007" суперечить вимогам діючого законодавства щодо передання в оренду майна, а також законодавства, що регулює порядок здійснення державної реєстрації речових прав. Крім того, суд вважає, що спірні договори з боку відповідачів не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що суперечить вимогам ст. 203 ЦК України.

За таких обставин, а саме - укладення відповідачами оспорюваних договорів до закінчення строку дії оренди за договором від 01.12.2008 року, суд приходить до висновку, що права позивача як орендаря є порушеними і відповідно до ст. ст. 25, 27 Закону України "Про оренду землі" підлягають судовому захисту. Крім того, суд звертає увагу, що вищевказаними діями відповідачів порушено переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк у відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Із викладеного слідує, що позов ФГ "Б.А.М." до ФГ "Вікторія-2007", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів оренди землі підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи позивачем понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1600 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., які просив стягнути з відповідачів.

Згідно положень ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 1600 грн.

Так, при подачі даної позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, проте судовим збором оплачено лише одну вимогу.

Оскільки, суд приходить до висновку про задоволення позову, тому з відповідачів на користь позивача та держави підлягає стягненню по 1600 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах не може перевищувати 40 % встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" витрати на правову допомогу, граничний розмір яких визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат.

За розрахунком витрат на правову допомогу, наданим представником позивача (а. с. 266), нею витрачено на надання послуг правового характеру позивачу 9 годин, в тому числі, на аналіз наявних документів та розроблення правової позиції - 1 год., складання позовної заяви - 2 год. та участь у судових засіданнях - 6 год.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про вчинення представником позивача інших процесуальних дій поза судовими засіданнями, окрім підготовки та складання позовної заяви. Не містить таких даних і розрахунок.

За вищевикладених обставин, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими витрати позивача на правову допомогу, зокрема, складання позовної заяви - 1 год. та участь у судових засіданнях - 6 год., а тому граничний розмір компенсації, згідно розрахунків представника позивача, має складати 3900 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву фермерського господарства "Б.А.М." в особі голови ОСОБА_2 до фермерського господарства "Вікторія-2007" в особі голови ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №149, укладений 08.02.2017 року між ОСОБА_5 та фермерським господарством "Вікторія-2007", про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 14.02.2017 року.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №150, укладений 08.02.2017 року між ОСОБА_6 та фермерським господарством "Вікторія-2007", про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 14.02.2017 року.

Стягнути з фермерського господарства "Вікторія-2007" (код ЄДРПОУ 35096241) на користь фермерського господарства "Б.А.М." (код ЄДРПОУ 35096215) судові витрати по справі у розмірі 1833 (тисячу вісімсот тридцяти трьох) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь фермерського господарства "Б.А.М." (код ЄДРПОУ 35096215) судові витрати по справі у розмірі 1833 (тисячу вісімсот тридцяти трьох) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь фермерського господарства "Б.А.М." (код ЄДРПОУ 35096215) судові витрати по справі у розмірі 1833 (тисячу вісімсот тридцяти трьох) грн. 33 коп.

Стягнути з фермерського господарства "Вікторія-2007" (код ЄДРПОУ 35096241) на користь держави 533 (п'ятсот тридцяти трьох) грн. 33 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 533 (п'ятсот тридцяти трьох) грн. 33 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 533 (п'ятсот тридцяти трьох) грн. 33 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова