Рішення

від 28.11.2017 по справі 909/1057/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 р. Справа № 909/1057/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного підприємства "Візит-2" про стягнення з Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації 145 317 грн 32 коп. за договором підряду.

ПП "Візит-2" звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації заборгованості за договором підряду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не оплатив виконаних позивачем підрядних робіт в розмірі 61 272 грн. У зв'язку із порушенням договірних зобов'язань позивач також нарахував відповідачу 75 192 грн 32 коп. інфляційних втрат та 8 853 грн 3 % річних.

14 листопада 2017 р., суд порушив провадження у справі № 909/1057/17 і призначив її до розгляду в засіданні на 28 листопада 2017 р.

Представник відповідача в засіданні надав суду відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач позов визнає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

26 грудня 2012 р., між ПП "Візит-2" (підрядник) та Відділом будівництва Тлумацької районної державної адміністрації (замовник) було укладено договір на виконання робіт (підряду), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати роботи щодо відновлення покрівлі школи в с. Вікняни Тлумацького району, зазначені у завданні замовника, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. 3.1 Договору, його ціна складає 61 272 грн, що відображено також і в протоколі погодження договірної ціни від 26 грудня 2012 р., що є невід'ємним додатком до цього Договору.

За змістом розділу 4 Договору, розрахунки між сторонами проводяться на підставі підписаних ними акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

В грудні 2012 р., позивач виконав роботи на узгоджену між сторонами суму, що підтверджується даними акту КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3. Разом з тим, виконані роботи відповідач не оплатив.

17 жовтня 2017 р., сторони провели звірку взаємних розрахунків, за результатами якої склали та підписали відповідний акт, за даними якого основний борг відповідача перед позивачем становить 61 272 грн.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що мала бути сплачена відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору підряду.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, що передбачено у ч. 1 ст. 843 ЦК України.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання на визначену у договорі суму. Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

У застосуванні індексації суд враховує рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, зокрема, викладені в листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 р. № 62-97 р.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 75 192 грн 32 коп. інфляційних втрат та 8 853 грн 3 % річних.

Здійснивши перерахунок, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних позивачем проведено арифметично правильно, відтак й позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, згідно з вимогами ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації (78000, Івано-Франківська обл., м. Тлумач, вул. Макуха, буд. 12; ідентифікаційний код 37644259) на користь приватного підприємства "Візит-2" (78042, Івано-Франківська обл., Тлумацький район, с. Ісаків; ідентифікаційний код 34023371) стягнути 61 272 (шістдесят одну тисячу двісті сімдесят дві) грн основного боргу, 75 192 (сімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн 32 коп. інфляційних втрат, 8 853 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн три проценти річних та 2 179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн 77 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 01.12.17