Постанова

від 29.11.2017 по справі 908/3479/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2017 року Справа № 908/3479/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого :                               Кравчука  Г.А., суддів:                                             Поляк О.І., Данилової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017   у справі Господарського суду№ 908/3479/16Запорізької області за позовомфермерського господарства "Тріумф" доГоловного управління Держгеокадастру у Запорізькій області проспонукання поновити договір оренди землі шляхом укладення додаткової угоди     в судовому засіданні взяли участь представники: позивача:             не з'явились; відповідача:не з'явились; ВСТАНОВИВ: У грудні 2016 року фермерське господарство "Тріумф" (далі – Фермерське господарство) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило визнати укладеною додаткову угоду між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – Держгеокадастр) та Фермерським господарством про поновлення договору оренди землі від 30.11.2006 (зареєстрований 06.12.2006 за № 040626800001), в редакції, запропонованій Фермерським господарством у позовній заяві (а.с.  6) та визнати договір оренди землі від 30.11.2006, укладений між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі – Адміністрація) та Фермерським господарством, зареєстрований Веселівським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2006 за № 040626800001, поновленим на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позовні вимоги Фермерське господарство, посилаючись на положення Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду землі", обґрунтовувало тим, що між ним та Адміністрацією 30.11.2006 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 16,00 га. До закінчення строку дії вказаного договору, Фермерське господарство у встановленому законодавством порядку звернулося до нового розпорядника орендованої земельної ділянки – Держгеокадастру з пропозицією продовжити дію вказаного договору оренди землі, однак сторони не дійшли згоди щодо його поновлення у порядку ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Після закінчення строку дії договору, Фермерське господарство продовжило фактично користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї і звернулося до Держгеокадастру з листом-пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додавши до листа проект відповідної додаткової угоди. Оскільки Держгеокадастр, як орендодавець, свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі у місячний строк по закінчені договору не висловив, додаткову угоду не підписав, то договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах в судовому порядку на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" шляхом визнання додаткової угоди укладеною. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2017 (суддя Азізбекян  Т.А.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Фермерське господарство скористалося своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк, однак сторони не досягли згоди з цього питання і Держгеокадастр своїм листом повідомив орендаря про своє рішення щодо припинення договірних відносин. Окрім того, за висновками місцевого суду, Фермерським господарством не було доведено належного виконання ним умов договору оренди. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 (колегія суддів: Сгара Е.В., Москальова І.В., Агапов О.Л.) рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Суд апеляційної інстанцій визнав висновки місцевого господарського суду такими, що здійсненні з неправильним застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та без урахування правових позицій Верховного Суду України з розгляду даної категорії спорів. Постанову було прийнято з мотивів, викладених Фермерським господарством у позовній заяві. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на недоведеність обставин порушення орендарем умов договору оренди. Держгеокадастр звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Держгеокадастр обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651,  792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 96, 122 Земельного кодексу України, ст.  ст. 42, 43, 33Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) та ст. ст. 33, 34 Закону України "Про оренду землі". Вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висловленого Держгеокадастром заперечення у поновленні договору, а також неприйняття до уваги його доводів про неналежне виконання орендарем обов'язків за договором. На думку скаржника судом апеляційної інстанції проігноровано положення законодавства щодо свободи укладення договору. Фермерське господарство не скористалося правом, наданим ст.  1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Держгеокадастру до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується. Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Держгеокадастру не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що: –  між Адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством (орендар) 30.11.2006 було укладено договір оренди земельної ділянки № 43, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 16,00 га, у тому числі 16,00 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться та території Калинівської сільської ради. Договір зареєстровано в у Веселівському РВ ЗРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 06.12.2006, реєстраційний номер 040626800001 (далі – Договір оренди). Земельну ділянку передано орендарю за актом прийому-передачі; –  пунктом 8 Договору оренди (в редакції додаткової угоди від 09.02.2011, реєстраційний запис від 05.08.2011 за №  23212823000028) встановлено, що Договір продовжено до 01.06.2016. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; –  відповідно до п. 36 Договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди спір розв'язується у судовому порядку; –  внаслідок змін чинного законодавства з 01.01.2013, виходячи зі змісту положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, розпорядником земель за спірним Договором оренди є Держгеокадастр (відповідач у справі); –  25.01.2016 Фермерське господарство звернулося до Держгеокадастру з листом, у якому просило продовжити термін дії Договору оренди на максимальний термін. У листі-відповіді від 08.02.2016 № С-305-468/6-16 Держгеокадастр вказав на те, що до зазначеного листа не було додано проекту додаткової угоди. Крім того вказав, що лист Фермерського господарства не містить жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору; –  19.02.2016 Фермерське господарство повторно звернулось до Держгеокадастру з листом, яким повідомило, що в оренді знаходиться земельна ділянка площею 16,00 га, яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур. Добросусідські відносини з власниками суміжних ділянок дотримуються. Орендна плата сплачується своєчасно. До заяви додана остання копія договору з кадастровим планом земельної ділянки та технічними показниками. Заявник просить продовжити оренду земельної ділянки за додатковим договором; – у листі-відповіді від 04.03.2016 № 27-8-0.41-1953/2-16 Держгеокадастр повідомив орендаря, що відповідно до умов Договору оренди він укладений на 10 років і діє до 01.06.2016. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. За поновленням договору необхідно звернутися до розпорядника землі по закінченню строку його дії, але не пізніше ніж 01.05.2016, додавши пакет документів, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства; –  в подальшому до закінчення строку дії Договору оренди сторони не вчиняли жодних інших дій щодо поновлення договору, Фермерське господарство фактично продовжило користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї; –  після закінчення терміну дії Договору оренди, 12.09.2016 Фермерське господарство звернулося до Держгеокадастру з листом-пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди. В листі орендар зазначив, що на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" Договір оренди вважається поновленим на 10 років на тих самих умовах. З метою реалізації вказаних положень Закону України "Про оренду землі", орендар направив проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди в 3-х екземплярах; –  листом від 19.10.2016 №  27-8-0.41-7760/2-16 Держгеокадастр повідомив орендаря, що відповідно до умов Договору оренди його укладено на 10 років зі строком дії до 01.06.2016. Після закінчення строку дії Договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Листом від 04.03.2016 № 27-8-0.41-1953/2-16 роз'яснювався порядок поновлення Договору оренди, за яким орендар мав звернутися до орендодавця по закінченню строку дії договору, але не пізніше 01.05.2016, додавши пакет документів, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Вказав на те, що в силу ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припинився 02.06.2016, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. За таких обставин відсутні підстави для задоволення листа-пропозиції від 12.09.2016; –  оскільки у місячний термін по закінченні дії Договору оренди Держгеокадастром не було направлено Фермерському господарству своїх заперечень у поновлені Договору оренди, останній вважає, що цей договір продовжив свою дії на тих самих умовах і на той самий строк в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". За висновком позивача неукладення між сторонами додаткової угоди про поновлення договору є підставою визнання спірного Договору оренди поновленим в судовому поряду шляхом укладення додаткової угоди у редакції, запропонованій позивачем. Як вже частково зазначалося вище, відмовляючи в позові місцевий господарський суд виходив з того, що Фермерське господарство скористалося своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк, однак сторони не досягли згоди з цього питання і Держгеокадастр своїм листом повідомив орендаря про своє рішення щодо припинення договірних відносин. Окрім того, за висновками місцевого суду, Фермерським господарством не було доведено належного виконання ним умов договору оренди. Муж тим, з таким висновком місцевого суду обґрунтовано не погодився суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої ст.  6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок поновлення договору оренди землі врегульований статтею 33 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.  ч. 1 – 5 вказаної статті). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.  ч. 6 – 9 вказаної статті). Отже, стаття 33 вказаного закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі. Частиною першою цієї статті закріплено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, реалізація якого можлива за умови дотримання порядку, визначеного частинами другою-п'ятою статті. Частиною шостою статті передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, яка реалізується в порядку, встановленому частинами шостою-дев'ятою цієї статті. У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. Це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку поновлення дії договору оренди землі відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди. Позов Фермерського господарства у даній справі було заявлено в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Для поновлення Договору в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" судам попередніх інстанцій необхідно було встановити такі юридичні факти: –  орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; –  орендар належно виконує свої обов'язки за договором; –  відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; – сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди на тих самих умовах. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 та № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15. На підставі матеріалів справи судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що строк дії Договору оренди закінчився 01.06.2016 і після цього Фермерське господарство продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, про що свідчить наявні в матеріалах справи квитанції про сплату орендної плати за землю, довідка Мелітопольської ОДПІ від 12.07.2017 №    244 відповідно до якої Фермерське господарство не має боргу із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За висновком суду апеляційної інстанції доказів неналежного виконання Фермерським господарством своїх зобов'язань за Договором оренди, матеріали справи не містять та іншого належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України Держгеокадастром в порядку ст. 33 ГПК України не доведено. Фермерське господарство впродовж дії Договору оренди належним чином виконувало його умови, в тому числі: земельна ділянка використовувалась виключно за її цільовим призначенням – з метою ведення фермерського господарства; при користуванні земельною ділянкою орендар не порушував вимог законодавства по охорону довкілля; орендна плата вносилась відповідно до умов Договору оренди і станом на 01.06.2016 (дату закінчення терміну дії договору) орендар не мав заборгованості з орендної плати; орендарем не порушувалися права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; вирощування сільськогосподарських культур проводилось з дотриманням сівозміни, з забезпечення корисних властивостей землі та родючості ґрунтів і підвищення їх рівня; своєчасно надавалася загальнообов'язкова звітність про стан і використання земель та інших природних ресурсів; земельна ділянка використовувалась з дотриманням правил добросусідства, зі збереженням геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Апеляційним господарським судом також з'ясовано, що у встановлений ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк по закінченні дії Договору оренди, Держгеокадастр не надіслав Фермерському господарству лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного Договору оренди. Лист-повідомлення Держгеокадастру від 19.10.2016 № 27-8-0.41-7760/2-16 не може бути розцінений як заперечення в поновленні договору оренди землі у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки його було надіслано орендарю через понад 4 місяця після закінчення строку дії Договору оренди. За результатами аналізу умов запропонованої позивачем додаткової угоди апеляційним судом встановлено, що вона не змінює умов Договору оренди, а лише передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. За таких обставин справи, виходячи з положень ч. ч. 6, 8 та 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та приймаючи до уваги вищенаведені правові позиції Верховного Суду України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним та обґрунтованим задоволення позову Фермерського господарства судом апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги Держгеокадастру наведених висновків не спростовують та не впливають на них. Твердження скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висловленого Держгеокадастром заперечення у поновленні договору відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, оскільки судом апеляційної інстанції було всебічно та об'єктивно оцінено лист-повідомлення Держгеокадастру від 19.10.2016 № 27-8-0.41-7760/2-16 та встановлено несвоєчасне його направлення з пропуском місячного строку. Посилання скаржника на неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за Договором оренди також були предметом дослідження суду апеляційної інстанції і їм надано правову оцінку у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи Держгеокадастру щодо свободи укладення договору, як і більшість інших доводів скаржника не узгоджуються з вищенаведеними правовими позиціями Верховного Суду України, висловленими за результатами розгляду аналогічних спорів та ґрунтуються на довільному тлумаченні положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Твердження Держгеокадастру у касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи у касаційному порядку, у зв'язку із чим, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані. На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.  43 ГПК України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Держгеокадастру не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.  ст.  1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі №  908/3479/16 Господарського суду Запорізької області – без змін. Головуючий суддя                                                                                Г.А. Кравчук Суддя                                                                                                    О.І. Поляк Суддя                                                                                                    М.В. Данилова