Рішення

від 27.11.2017 по справі 914/2196/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017р. Справа № 914/2196/17

За позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфт-Еко , м. Львів

про стягнення 75 657 грн. 34 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №44 від 26.09.2017);

від відповідача: не з'явився

Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго , м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфт-Еко , м. Львів про стягнення 75 657 грн. 34 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 27.10.2017 призначив розгляд справи на 13.11.2017. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання сервітуту, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався щомісячно вносити плату за право користування майном. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати з січня по червень 2017 року виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 71 899 грн. 80 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати, відповідачу нараховано пеню в сумі 3 757 грн. 54 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 75 657 грн. 34 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника сторони, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

27 липня 2012 року між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліфт-Еко (сервітуарій) було укладено договір про надання сервітуту (або права користування чужим майном) №07/12-474.

Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування сервітуарієм об'єктом договору.

За взаємною згодою сторін балансоутримувач (позивач) надає право користування (сервітут), а сервітуарій (відповідач) набуває право користування, відповідно до поверхових планів об'єктом договору за адресами:

1. м. Львів, пр. Червоної Калини, 75а (2 пов.) - загальна площа - 48,9 кв.м (51,0 грн./1 кв.м);

2. м. Львів, пр. Червоної Калини, 98а (2 пов.) - загальна площа - 54,3 кв.м (51,0 грн./1 кв.м);

3. м. Львів, вул. Чукаріна, 1а (2 пов.) - загальна площа - 33,71 кв.м (51,0 грн./1 кв.м);

4. м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича, 10а (2 пов.) - загальна площа - 36,80 кв.м (51,0 грн./1 кв.м);

5. м. Львів, вул. Володимира Великого, 125а (2 пов.) - загальна площа - 51,3 кв.м (56,0 грн./1 кв.м);

Сторони домовились, що плата за право користування об'єктом договору на момент підписання договору, визначається протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору плата за кожний наступний місяць дії договору підлягає індексації на офіційно визначений індекс інфляції за попередній місяць.

Як зазначив позивач, відповідач не вніс за період часу з січня 2017 року по червень 2017 року плату за користування об'єктом договору у розмірі 71 899 грн. 80 коп.

Згідно п. 4.5. договору плата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 14 календарних днів з моменту отримання такого рахунку, шляхом безготівкового банківського перерахування відповідних сум з банківського рахунку сервітуарія на банківський рахунок балансоутримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати виконав частково, станом на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 71 899 грн. 80 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 11.3. договору за порушення строків оплати, передбачених п. 4.5. даного договору, сервітуарій сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період, за який сплачується пеня) від простроченої суми за кожний день прострочення.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 3 757 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 71 899 грн. 80 коп. основного боргу, 3 757 грн. 54 коп. пені.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфт-Еко , м. Львів, вул. Пекарська, 95 (ідентифікаційний код 31658533) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 71 899 грн. 80 коп. основного боргу, 3 757 грн. 54 коп. пені, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 27.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01.12.2017.

Суддя Мазовіта А.Б.