Рішення

від 20.11.2017 по справі 910/16409/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017Справа №910/16409/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Жук В.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь"

про стягнення 108 500, 00 грн.

за участю представників:

від позивача:Пулінець Ю.Д. - представник за довіреністю б/н від 16.06.2017р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" (далі - ТОВ "Мегаполісбуд") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" (далі - ТОВ "Легіон Сталь") про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 108 500, 00 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що 31.07.2017 р. на поточний рахунок відповідача позивач перерахував авансовий платіж в сумі 108 500,00 грн. на виконання майбутнього договору поставки металопрокату. Однак, у подальшому сторони не достягли згоди щодо поставки зазначеного товару, а тому письмовий договір поставки між сторонами укладений не був. Зі свого боку, відповідач поставки товару не здійснив, у зв'язку із чим позивач вважає, що авансові кошти мають бути повернуті позивачу.

У позові ТОВ "Мегаполісбуд" просить суд стягнути з ТОВ "Легіон Сталь" безпідставно отримані кошти у сумі 108 500,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома, причини неявки суд визнав неповажними.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" (постачальник) мали намір укласти договір на поставку арматури 16 НДЛ (1,5 - 7 м.) загальною кількістю 7 тонн. При цьому на адресу позивача електронною поштою надійшов рахунок відповідача на оплату поставки, у свою чергу ТОВ "Мегаполісбуд" на електронну адресу постачальника направив довіреність № 63 від 31.07.2017 р., видану на ім'я головного інженера ТОВ "Мегаполісбуд" Жирія І.І., на отримання зазначеного металопрокату.

У той же час, судом встановлено, що вказані дії були вчинені сторонами по усній домовленості та без укладення договору поставки арматури. При цьому позивач - ТОВ "Мегаполісбуд" перерахував ТОВ "Легіон Сталь" авансовий платіж за майбутній товар у сумі 108 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 595 від 31.07.2017 р.

Проте, не отримавши товару, 09.08.2017 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення йому безпідставно перерахованих грошових коштів у сумі 108 500,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу, ТОВ "Легіон Сталь" повідомило позивача, що на виконання усних домовленостей між сторонами, відповідач належним чином здійснив свій обов'язок з поставки узгодженого металопрокату, про що свідчать разовий договір-заявка № 0197 від 01.08.2017 р. та видаткова накладна № 11762 від 31.07.2017 р., підписана уповноваженим представником позивача (покупця), а тому підстав для повернення перерахованих грошових коштів за поставлений товар немає.

Перевіряючи вказані доводи сторін, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 2 даної статті передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору, як того вимагає частина 3 ст. 180 ГК України, сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо: 1) сторонами дотриманий порядок укладання господарського договору, передбачений законом; 2) дотримана форма господарського договору, передбачена законом; 3) було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору поставки є асортимент, кількість, якість товару, строки поставки і ціна. Договір, в якому сторони не досягли згоди щодо таких умов не може вважатися укладеним. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.05.2005 р.

Як встановлено судом, у даному випадку сторони не досягли остаточної домовленості щодо поставки товару (металопрокату), не визначили, яким саме характеристиками повинен відповідати поставлений товар, не визначили кількість, вагу, ціну та місце поставки товару. Отже, суд вважає, що сторони не досягли всіх істотних умов договору поставки.

Частиною 8 ст. 181 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Доводи ТОВ "Легіон Сталь", викладені у відповіді на претензію позивача, щодо здійснення ним поставки товару, суд не приймає з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає, що про укладення договору поставки товару свідчить разовий договір-заява № 0197 від 01.08.2017 р. та видаткова накладна № 11762 від 31.07.2017 р., підписана головним інженером ТОВ "Мегаполісбуд" Жирієм І.І.

Проте, у судовому засіданні встановлено, що договір-заявка № 0197 від 01.08.2017 р., про який зазначає відповідач, був укладений із іншою особою (експедитором ФОП Артьомовим О.С.). При цьому датою поставки у вказаному договорі-заявки зазначено 01.08.2017 р., тобто поставка була здійснена пізніше, ніж відбулось отримання товару за видатковою накладною № 11762 від 31.07.2017 р., що не узгоджується із відповіддю ТОВ "Легіон Сталь" та матеріалами справи.

Також у матеріалах справи наявні пояснення головного інженера ТОВ "Мегаполісбуд" Жирія І.І., який зазначає, що товар, який нібито був поставлений відповідачем, він від імені ТОВ "Мегаполісбуд" не отримував та, відповідно, видаткову накладну № 11762 від 31.07.2017 р. не підписував. Будь-яких інших доказів, які підтверджують належну поставку товару позивачу, у тому числі і на вимогу суду про надання оригіналів зазначених документів, відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 33 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, судом встановлено, що сторони не досягли всіх істотних умов договору, договір поставки між сторонами не укладався, а позивач, перерахувавши кошти у сумі 108 500,00 грн., здійснив фактично дії на виконання неукладеного договору.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання неукладеного договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Так, стаття 1212 ЦК України передбачає правила вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану особи, що потерпіла від безпідставного набуття (збереження) іншою особою її майна. Частина 1 ст. 1212 визначає як підставу виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення сукупність наступних умов:

- набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим;

- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.

У другій частині ст. 1212 глави 83 ЦК України встановлено, що зобов'язання із безпідставного набуття (збереження) майна виникає незалежно від того, що стало причиною збагачення набувача: його діяння, діяння потерпілого, інших осіб, подія.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює положення про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, ТОВ "Легіон Сталь" безпідставно отримало грошові кошти у сумі 108 500,00 грн. від ТОВ "Мегаполісбуд", оскільки договір поставки товару (металопрокату) між сторонами укладений не був, а, отже, підстава набуття майна була відсутня.

Положення глави 83 ЦК України (зокрема ст. 1212 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, враховуючи той факт, що договір поставки не відбувся через непогодження сторонами всіх його істотних умов та поставка товару відповідачем здійснена не була, перераховані на користь ТОВ "Легіон Сталь" грошові кошти в сумі 108 500,00 грн. підлягають поверненню позивачу, а позовні вимоги ТОВ "Мегаполісбуд" - задоволенню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" про стягнення 108 500, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 16, офіс 8, ідентифікаційний код 40868032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 2, ідентифікаційний код 36146554) грошові кошти у сумі 108 500 (сто вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 листопада 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 29 листопада 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.