Рішення

від 12.10.2017 по справі 910/14408/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/14408/17

За позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка

До відповідача-1 товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ РЕ

До відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю Крайс Київ

Про стягнення 44140,90 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Біла А.П. (за дов.)

від відповідача-1 не прибули

від відповідача-2 Добрянський А.М. (діє на підставі договору про надання правової допомоги)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулося з позовом приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ РЕ (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю Крайс Київ (відповідача-2) про стягнення з відповідача-1 31023,76 грн. в порядку регресу,1193,51 грн. інфляційних, 262,64 грн. 3% річних, а з відповідача-2 - 11660,99 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Суд своєю ухвалою від 30.08.2017 порушив провадження у справі № 910/14408/17, розгляд останньої призначив на 18.09.2017.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників позивача та відповідача-1, суд відклав розгляд справи до 12.10.2017.

Відповідач-2 у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що полісом № АК/0431668 (далі-Договір-2), укладеним між товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ РЕ та товариством з обмеженою відповідальністю Крайс Київ , передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100000,00 грн..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.09.2016 приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Ford , державний номер НОМЕР_1.

25.11.2016 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford , державний номер НОМЕР_1, та автомобіля Volvo , державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.12.2016 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_4, який керував автомобілем Volvo , державний номер НОМЕР_2.

Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля Volvo , державний номер НОМЕР_2, застраховані товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ РЕ за полісом № АК/0431668 (далі-Договір-2), укладеним між товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ РЕ та товариством з обмеженою відповідальністю Крайс Київ . Умовами Договору передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100000,00 грн., франшизу у розмірі 0 грн..

Обсяг прав, які набуває страховик, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, передбачено ст. 993 ЦК України, якою встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зміст даної статті дублює положення ст. 27 Закону України від 07.03.1996, № 85/96-ВР Про страхування , і визначає можливість виникнення у страховика права регресу до заподіювача страхувальнику шкоди (суброгація).

Однак, даними нормами не визначено межі відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто розмір страхової суми, яку страховик зобов'язаний виплатити. З огляду на це посилання позивача на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування як на законодавчі приписи, які покладають на відповідача обов'язок сплатити всю суму відновлювального ремонту, є безпідставним, оскільки обов'язок з відшкодування шкоди не є предметом правового регулювання цих норм. Крім того, здійснена страхова виплата не є неспростовною обставиною і її розмір як обсяг відповідальності заподіювача шкоди перед страховиком підлягає доказуванню на загальних підставах.

Відповідальність страховика полягає у виконанні обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником, у межах страхових сум. Межі страхового відшкодування, тобто розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, визначаються Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідним страховим полісом, що є єдиною формою внутрішнього договору страхування.

Шкода є економічною кількісною категорія, що виражає вартість збитків. Встановлюючи межі відшкодування шкоди, Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також визначає порядок визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, що її заподіяла.

За загальним правилом, яке наведено у ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісів, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Витрати, які є складовою шкоди як вартісного вираження збитків при пошкодженні транспортного засобу і підлягають відшкодуванню, визначенні ст. 29 Законом України Про страхування , витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід розмежовувати реальні збитки, заподіяні транспортному засобу, які фактично поніс страховик і право на які у нього виникло на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування , та збитки у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, обов'язок відшкодування яких виник у страховика за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Визначення розміру збитку у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється шляхом оцінки майна за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України від 12.07.2001, № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

Отже, розмір реальних збитків та розмір збитків у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу не завжди можуть співпадати. У випадку не покриття (недостатності) розміру оціненої шкоди фактично понесених витрат страховиком, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, обов'язок сплати різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою покладається на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність (ст. 1194 ЦК України).

З огляду на це, забезпечення наданого ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування страховику права отримати відшкодування у межах фактичних здійснених ним витрат реалізується шляхом покладення на страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка заподіла шкоду, обов'язку відшкодувати шкоду у межах страхової суми (ліміту) виходячи з її оціненого розміру та з урахуванням франшизи, та, у випадку недостатності даних сум, покладення обов'язку сплати різниці на заподіювача шкоди.

Відповідно до звіту № 01-20/12 від 20.12.2016 про оцінку КТЗ, наданого суб'єктом оціночної діяльності, вартість матеріальних збитків, завданих володільцеві автомобіля Ford , державний номер НОМЕР_1, на момент оцінки з врахуванням ПДВ, становить 32023,76 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 46676,41 грн., в т.ч. ПДВ.

За страховим актом від 24.12.2016 до виплати підлягає 42684,75 (45084,75 (вартість відновлювального ремонту, визначеного на підставі рахунка-фактури СТО) - 2400,00 (франшиза).

Позивач перерахував товариству з обмеженою відповідальністю Віді-Край Моторз 42684,75 грн. за ремонт автомобіля Ford , державний номер НОМЕР_1.

Позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою № 107 від 05.01.2017, яку відповідач отримав 12.01.2017.

Згідно з п. 36.2. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідач-1 жодним чином не відреагував на вказану вимогу.

Позивач заявив до стягнення з відповідача-1 31023,76 грн. (32023,76 - 1000 (франшиза).

Станом на день розгляду справи в суді відповідач-1 31023,76 грн. позивачеві не відшкодував, тому вимоги про стягнення з відповідача 31023,76 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у відповідача-1 виник обов'язок зі сплати страхового відшкодування, тобто виникло грошове зобов'язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України. Дана норма встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача-1 підлягає 1193,51 грн. інфляційних, 262,64 грн. 3% річних.

Як зазначено вище фактичні витрати позивача становлять 42684,75 грн., а вартість матеріального збитку - 31023,76 грн., різниця між цими сумами - 11660,99 грн..

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 11660,99 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ РЕ (вул. Анрі Барбюса, 13-Б, м. Київ, 03680, код 33442139) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ, 01032, код 20033533) 31023,76 грн., 262,64 грн. 3% річних, 1193,51 грн. інфляційних, 1177,32 грн. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Крайс Київ (вул. Драгоманова, 1-А, офіс 188, м. Київ, 02068, код 34648679) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ, 01032, код 20033533) 11660,99 грн., 422,68 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 30.11.2017.

Суддя С. А. Ковтун