Постанова

від 30.11.2017 по справі п/811/1101/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року справа № П/811/1101/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватної фірми "Анавік", ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кропивницький, про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просять суд скасувати постанову про арешт майна боржника від 07.06.2017 року у виконавчому провадження за № 54000322.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою про арешт майна боржника від 07.06.2017 року у виконавчому провадженні №54000322 накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Новинка" яке йому не належить.

В судове засідання представник позивачів не прибув подавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.117).

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалам у справі (а.с.102).

Третя особа в судове засідання уповноваженого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.101).

На підставі усної ухвали від 24.11.2017 року занесеної до протоколу судового засідання подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження (а.с.124).

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

За приписами п.1, 3, 9 ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що на виконання до Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області надійшов виконавчий лист №П/811/617/16 від 22.02.2017 року Кіровоградського окружного адміністративного суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Новинка" капіталізовані платежі у сумі 75466 грн. 26 коп. на користь Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кропивницький Кіровоградської області (а.с.104-106).

У відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 23.05.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.108).

У своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2017 року за боржником ТОВ "Новинка" код ЄДРПОУ: 13749811 зареєстрована нежитлова будівля за адресою вул. Яновського, 104 а м. Кіровоград Кіровоградської області (а.с.109, 115).

На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 07.06.2017 року винесено постанову про арешт майна боржника ТОВ "Новинка", та внесено запис про обтяження майна боржника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с.111-113).

Не погоджуючись з винесеною постановою про арешт майна боржника позивачі звернулись до суду.

Згідно ч.2 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404 VIII (далі Закон України № 1404 VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України № 1404 VIII).

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 18 Закону України № 1404 VIII).

Заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (ч. 1 ст. 10 Закону України № 1404 VIII).

Частиною 1 ст. 48 Закону України № 1404 VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч. 2 1 ст. 48 Закону України № 1404 VIII.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону України № 1404 VIII).

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону України № 1404 VIII).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч.1,2 ст. 56 Закону України №1404 VIII).

Тобто, наведеними нормами Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404 VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено чітку послідовність дій державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника.

Так, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним шляхом його опису, накладення арешту та реалізації такого майна.

За приписами частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", які кореспондується з ч.1 ст.181 КАС України, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивачі стверджують, що майно на яке накладено арешт не належить боржнику ТОВ "Новинка".

Отже, постановою про арешт майна боржника від 07.06.2017 року накладено арешт на майно, що належить боржнику - ТОВ "Новинка": нежитлову будівлю загальною площею 362,2 кв. м. за адресою: м. Кропивницький, вул. Яновського, 104а.

Згідно відомостей, наявних у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Новинка", код ЄДРПОУ 13749811, місцезнаходженням зазначеної юридичної особи є вул. Карла Маркса, 64, м. Кіровоград, Кіровоградська область, організаційно правова форма - товариство з обмеженою відповідальністю (а.с.17-19).

Відповідно до ст.1 Закону України Про господарські товариства від 19.09.1991 №1576-XII (надалі - Закон № 1576-XII) встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

За приписами ст. 12 Закону № 1576-XII встановлено, що товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.

Статтею 50 зазначеного закону визначено поняття товариства з обмеженою відповідальністю - визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Згідно визначення, наданого ч.3 ст.80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до ст.140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ "Новинка" зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, зазначене товариство не є власником будівлі, що знаходиться за зазначеною адресою.

Також судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (нежитлового приміщення) від 19.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Новинка" продає (передає у власність), а приватна фірма "Анавік" купує (приймає у власність) нежитлову будівлю (нежитлове приміщення), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Яновського, будинок №104а (сто чотири літера "а") (а.с.12-13).

В матеріалах справи містяться копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна які також підтверджують право власності на нежитлове приміщення за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Яновського, будинок №104а за приватною фірмою "Анавік" (а.с.14, 122-123).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному, та об'єктивному дослідженні, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, крім того, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, надані позивачем і досліджені судом докази підтверджують належність нежитлового приміщення за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Яновського, будинок №104а приватній фірмі "Анавік".

За таких умов, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та необхідність скасувати постанову від 07 червня 2017 року про арешт майна боржника.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 8 - 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна боржника від 07 червня 2017 року, по виконавчому провадженню №54000322, відкритому за виконавчим документом №П/811/617/16 виданим 22.02.2017 року Кіровоградським окружним адміністративним судом, винесену старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3.

Присудити на користь приватної фірми "Анавік" (код - 24152677) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області (код - 34977816).

Присудити на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області (код - 34977816).

Присудити на користь ОСОБА_2 (код - НОМЕР_2) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області (код - 34977816).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4