Постанова

від 30.11.2017 по справі 818/1723/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 р. Справа № 818/1723/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Савицької Н.В., Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сусіденко Я.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1723/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Транс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сам Транс (далі - позивач, ТОВ Сам Транс ) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 02.11.2017 №263768/40632809 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.09.2017 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Сам Транс та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.09.2017 №17, подану ТОВ Сам Транс .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем порушено пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризику, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567, а саме рішення комісії не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вказує на те, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані всі необхідні документи, але відповідачем безпідставно були оцінені надані документи як такі, що складені з порушенням законодавства та/або не є недостатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.11.2017 заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вказала, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є обґрунтованим, правомірним, а відтак, визнанню протиправним та скасуванню не підлягає.

В судове засідання, призначене на 30.11.2017 представник відповідача, з урахуванням ч.3 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, від 06.07.2005 №2747-IV (далі - КАС України), повідомлена належний чином про час і місце розгляду справи (а.с.31), не з'явилась, надала клопотання про відкладення розгляду справи з метою надати відповідачу час для підготовки необхідних документів, які стосуються предмету позову (а.с.32).

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Тобто, виходячи із змісту вказаної норми, розгляд справи може бути відкладено, лише у випадку, якщо сторона доведе поважність причин свого неприбуття в судове засідання. При цьому, суд відмічає, що ухвалою від 10.11.2017 перше судове засідання було призначене на 28.11.2017 (а.с.3). Ухвалу разом з повісткою про виклик представник відповідача отримав 15.11.2017, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому повідомленні про вручення (а.с.27), тобто майже за два тижні до першого судового засідання. Однак, в судове засідання 28.11.2017 представником відповідача не було надано письмового заперечення та доказів на його обґрунтування, у зв'язку з чим, після заслуховування позицій представників сторін, в судовому засіданні 28.11.2017 саме з цією метою було оголошено перерву та надано відповідачу додатковий час для надання доказів до 30.11.2017 15:30год. Варто відмітити, що під час оголошення судом перерви в судовому засіданні, представником відповідача не було повідомлено, що цього часу їй буде недостатньо.

Приймаючи до уваги вказане, а також те, що справа розглядається колегією у складі трьох суддів, у зв'язку з чим відкладення розгляду справи може призвести до порушення судом розумних строків розгляду справи, встановлених ст. 122 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача - суб'єкта владних повноважень про відкладення розгляду справи та можливість розглядати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, з урахуванням пояснень представника відповідача, наданих по суті позовних вимог у судовому засіданні 28.11.2017.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 22.08.2016 між ТОВ Сам Транс та товариством з обмеженою відповідальністю Гелікон Груп (далі - ТОВ Гелікон Груп ) укладено договір постачання №22-08 та додаткова угода №1 від 21.04.2017 (а.с.12-13). За умовами договору постачальник (позивач) передає у власність покупцеві (ТОВ Гелікон Груп ), а покупець приймає та оплачує товар - мінеральний порошок, кількість, одиниця виміру та загальна вартість якого визначається у специфікаціях.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем згідно специфікації №14 від 06.09.2017 (а.с.15) було відвантажено покупцю (ТОВ Гелікон Груп ) товар - мінеральний порошок у кількості 24,420т на суму 25667,96грн., в тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 4277,99грн., про що складено видаткову накладну №РН-0000234 від 06.09.2017 (а.с.16). На підтвердження операції з постачання за наведеним договором на суму 36630,00грн., в тому числі ПДВ 6105,00грн., надано: копії товарно-транспортної накладної від 06.09.2017 №0000000327 (а.с.18), акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.09.2017 № ОУ-0000137 на суму 10962,04грн. в т.ч. ПДВ 1827,01грн. (а.с.17), рахунку-фактури від 06.09.2017 №СФ-0000146 (а.с.16), виписки банку (а.с.19). Також позивачем 06.09.2017 складено податкову накладну №17 на суму 36 630,00грн., в тому числі ПДВ 6105,00грн. (а.с.21), яку позивачем 26.09.2017 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідачем через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.15.15 в квитанції від 26.09.2017 (а.с.24) повідомлено, що реєстрація податкової накладної зупинена, у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, оскільки за результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 2517.49.41. та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

На вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані додаткові документи, в тому числі на підтвердження придбання реалізованого товару, разом з відповідним поясненням (а.с.22,23,34-42).

02.11.2017 в електронній системі на адресу позивача надійшло рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 06.09.2017 з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.20).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за №567. Пунктом 6, на який посилається відповідач в квитанції від 26.09.2017, повідомляючи про зупинення реєстрації податкової накладної позивача, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, встановлено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З наведеного вбачається, що зазначений відповідачем пункт має два підпункти з самостійними критеріями, за якими має здійснюватися моніторинг податкових накладних. Також передбачено окремі самостійні наслідки у випадку встановлення відповідності податкової накладної критеріям, зазначеним в кожному з підпунктів. Крім того, кожен з визначених в підпунктах першому та другому критеріїв містить ряд складових, наявність яких має бути встановлена при оцінці відповідності такому критерію податкової накладної та віднесенні певної господарської операції до ризикових. Формулювання підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, наведене відповідачем в квитанції від 26.09.2017 (а.с.24), а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 2517.49.41, за змістом не відповідає критеріям, наведеним в п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за №567, тобто зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем в даному випадку здійснено з підстав, що не передбачена законодавством.

Варто відмітити, що визначення фіскальним органом у вищезазначеній квитанції (а.с.24) конкретного критерію ризиків прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в зазначеному вище наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. Однак, у квитанції від 26.09.2017 (а.с.24) фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567.

На вимогу відповідача, у порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.6 ст. 201 ПК України, позивачем було направлено фіскальному органу копії документів та пояснення до вищезгаданої господарської операції та податкової накладної, в тому числі, документи щодо походження товару, а саме: видаткову накладну №571 від 06.09.17 (а.с.35), товарно-транспортну накладну №Р571 від 06.09.2017 (а.с.36), банківську виписку від 08.09.2017 (а.с.37), журнал-ордер по рахунку 631 за вересень 2017 (а.с.38), податкову накладну від 06.09.2017 №15 (а.с.39), витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо реєстрації податкової накладної від 06.09.2017 №15 (а.с.40), сертифікати відповідності та якості (а.с.41,42), пояснення (а.с.23). Однак, комісією ДФС України після обробки наданих ТОВ Сам Транс документів 02.11.2017 було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 06.09.2017, з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В той же час, варто відмітити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 за №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії ДФС України, повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення (а.с.20), в ньому не міститься чітких визначень підстав для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, будь-якого обґрунтування такого рішення відповідачем ні в самому рішенні, що оскаржуються, так і в ході судового розгляду не наведено. Не надано будь-яких пояснень щодо того, які саме з поданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, в чому такі порушення полягають, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та не надано ніяких доказів таких висновків.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що позивачем не подано усіх, передбачених Вичерпний переліком... документів, а тому були підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, суд вважає таке тлумачення нормативного акту хибним, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, яким в тому числі затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено подання платниками податків, зокрема для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, договорів, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. При цьому, суд вважає безпідставним позицію відповідача про обов'язкове подання в кожному випадку усіх встановлених Переліком документів, а його назву слід розуміти як неможливість витребування у платника податків не передбачених цим переліком документів. Відповідач, оцінюючи податкові накладні на їх відповідність встановленим критеріям ризику та вимагаючи подання документів, зобов'язаний в кожному випадку приймати до уваги специфіку діяльності платника податку та характер конкретної господарської операції за якою складається податкова накладна.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за видатковою накладною та надання послуг за актом прийняття послуг. Суд також зазначає, що особливості доставки придбаного у ТОВ Пригородна Нерухомість та подальша його реалізація покупцю ТОВ Гелікон Груп , на що звертав увагу представник відповідача в судовому засіданні, та факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

А отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд визнає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, а зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Гелікон Груп , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №17 від 06.09.2017, оскаржуване рішення є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п.2 ч.4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

При цьому, згідно пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.09.2017 №17, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3200,00грн. за платіжними дорученнями №102 від 09.11.2017 (а.с.4). Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору в сумі 3200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Транс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 02.11.2017 №263768/40632809, яким відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Сам Транс" у реєстрації податкової накладної від 06.09.2017 №17.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.09.2017 №17, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Сам Транс" 26.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Транс" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40632809) витрати на оплату судового збору в сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 01 грудня 2017 року.

Головуючий суддя І.Г. Шевченко

Судді Н.В. Савицька

ОСОБА_2