Постанова

від 13.11.2017 по справі 826/3015/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 листопада 2017 року                      № 826/3015/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні за позовомАсоціації "БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ УКРАЇНИ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління  ДФС у м. Києві про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-62 від 06.02.2017 р. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. В С Т А Н О В И В: Позивач, в особі Асоціації "БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ УКРАЇНИ" (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління  ДФС у м. Києві, в якому просить суд: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 3163,03 грн. від 06.02.2017 р.№Ю-62 (вх. №02/15 від 13.02.2017 р.) ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві до Асоціації “БКІУ”; зобов'язати  ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві зарахувати виконання Асоціацією “БКІУ” податкових зобов'язань зі сплати ЄСВ та ПДФО з відображенням у інтегрованій картці платника згідно з платіжними дорученнями: платіжне доручення №28 від 07.05.2015 р. (ЄСВ на суму 1069,63 грн.); платіжне доручення №31 від 14.05.2015 р. (ПДФО за найманих працівник за травень 2015 р. на суму 1015,09 грн.); платіжне доручення №32 від 14.05.2015 р. (ЄСВ на суму 2833,27 грн.). В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Асоціація не несе відповідальність за дії ПАТ «УПБ» щодо перерахування коштів для сплати податків та зборів, які були списані з рахунків Позивача. Відповідальність за зарахування коштів з моменту їх списання з рахунку Асоціації покладається на ПАТ «УПБ». Крім того, Позивач зазначає, що в даному випадку борг, який міститься в інтегрованій картці підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.. Представник Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи. На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові заперечення від Відповідача, в яких проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить в позові відмовити. У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління  ДФС у м. Києві винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2017 р. №Ю-62 на суму 3163,03 грн. Не погоджуючись з податковою вимогою Позивач звернувся до суду із даним позовом. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. В частині позовних вимог щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 3163,03 грн. від 06.02.2017 р.№Ю-62 (вх. №02/15 від 13.02.2017 р.) ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві до Асоціації “БКІУ”, Суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Асоціацією "БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ УКРАЇНИ" у травні 2015 р. з метою виконання обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску ПДФО було подано до ПАТ «УПБ» платіжні доручення: №28 від 07.05.2015 р. (ЄСВ на суму 1069,63 грн.); №31 від 14.05.2015 р. (ПДФО за найманих працівник за травень 2015 р. на суму 1015,09 грн.); №32 від 14.05.2015 р. (ЄСВ на суму 2833,27 грн. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 року №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк" строком на три місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року. У зв'язку з незарухванням сплачених коштів до  державного бюджету Відповідачем винесено дві вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі недоїмки зі сплати єдиного внеску: від 07.07.2015 р. №Ю-0758 у розмірі 3822,67 грн. та від 02.09.2015 р. №Ю-0997 у розмірі 2878,29 грн. Позивачем оскаржено вищезазначені Вимоги до ГУ ДФС у м. Києві та до ДФС України. Рішення ДФС України від 29.09.2015 р. №20607/6/99-99-10-01-07-25, скасовано  Вимогу від 07.07.2015 р. №Ю-0758 у розмірі 3822,67 грн., а скаргу Позивача задоволено повністю. Крім того, Рішення ДФС України від 11.12.2015 р. №26384/6/99-99-10-01-07-25, скасовано  Вимогу від 02.09.2015 р. №Ю-0997 у розмірі 2878,29 грн., а скаргу Позивача задоволено повністю. Також, Відповідачем винесено 07.11.2016 року податкову вимогу № Ю-250-5. Позивачем оскаржено вищезазначену вимогу до ГУ ДФС у м. Києві та до ДФС України, за результатом розгляду Скарги Позивача, ДФС України прийнято Рішення від 14.02.2017 р. №2914/6/99-99-11-02-02-25, яким рішення за результатом розгляду первинної скарги від 29.12.2016 р. №27255/10/26-15-10-02-16 ГУ ДФС у м. Києві в частині зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві сформувати нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) – в іншій частині залишити без змін (вимогу № Ю-250-5 від 07.11.2016 р. – скасовано ГУ ДФС у м. Києві), а скаргу Позивача залишено без змін. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає  Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 №2464-VI. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.  1, п. 1 ч. 1 ст.  4 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно з п. 1 ч. 1  ст. 4 Закону №2464  платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. У відповідності до ч. 10 ст. 9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону №2464, Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до пункту 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 14.1.175 статті14 Податкового кодексу України). За змістом підпункту 2.1, 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міндоходів України від 10.10.2013 р. № 576 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається. За змістом статті 59 Податкового кодексу України, визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Частиною 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи, податковий борг Позивача виник внаслідок не зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету сум за платіжними дорученнями: №28 від 07.05.2015 р. (ЄСВ на суму 1069,63 грн.); №31 від 14.05.2015 р. (ПДФО за найманих працівник за травень 2015 р. на суму 1015,09 грн.); №32 від 14.05.2015 р. (ЄСВ на суму 2833,27 грн.) з вини ПАТ «Український професійний банк», що не одноразово було підтверджено рішеннями ДФС України. Суд звертає увагу, що Відповідачем не надано доказів, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2017 р. №Ю-62 на суму 3163,03 грн. винесена на новосформований податковий борг, а не є боргом, який виник з 2015 р. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 3163,03 грн. від 06.02.2017 р.№Ю-62 (вх. №02/15 від 13.02.2017 р.) ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві до Асоціації “БКІУ” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо зобов'язати  ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві зарахувати виконання Асоціацією “БКІУ” податкових зобов'язань зі сплати ЄСВ та ПДФО з відображенням у інтегрованій картці платника згідно з платіжними дорученнями: платіжне доручення №28 від 07.05.2015 р. (ЄСВ на суму 1069,63 грн.); платіжне доручення №31 від 14.05.2015 р. (ПДФО за найманих працівник за травень 2015 р. на суму 1015,09 грн.); платіжне доручення №32 від 14.05.2015 р. (ЄСВ на суму 2833,27 грн.), Суд зазначає наступне. Відповідно до п. 9.3 статті 9 Кодексу зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до  Бюджетного кодексу України. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів також здійснюється відповідно до  Бюджетного кодексу України. Частиною 5  статті 45 Бюджетного кодексу України  встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України. Відповідно до п.   129.6 ст.   129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Згідно п. 129.7 ст.  129 Податкового Кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету. Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку. Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України. Суд звертає увагу, що Відповідачем протягом 2015 р. - 2017 р. неодноразово виставлялися Позивачу вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску, для уникнення в подальшому порушення прав Позивача, Суд вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню шляхом: зобов'язати  ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві відобразити у інтегрованій картці платника (Асоціація “БКІУ”) виконання податкових зобов'язань зі сплати ЄСВ та ПДФО, згідно з платіжними дорученнями: платіжне доручення №28 від 07.05.2015 р. (ЄСВ на суму 1069,63 грн.); платіжне доручення №31 від 14.05.2015 р. (ПДФО за найманих працівник за травень 2015 р. на суму 1015,09 грн.); платіжне доручення №32 від 14.05.2015 р. (ЄСВ на суму 2833,27 грн.). Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності вчинення дій та бездіяльності. З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про задоволення позовних вимог частково. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Адміністративний позов задовольнити частково. 2.          Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 3163,03 грн. від 06.02.2017 р.№Ю-62 (вх. №02/15 від 13.02.2017 р.) ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві до Асоціації “БКІУ”. 3.          Зобов'язати  ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві відобразити у інтегрованій картці платника (Асоціація “БКІУ”) виконання податкових зобов'язань зі сплати ЄСВ та ПДФО, згідно з платіжними дорученнями: платіжне доручення №28 від 07.05.2015 р. (ЄСВ на суму 1069,63 грн.); платіжне доручення №31 від 14.05.2015 р. (ПДФО за найманих працівник за травень 2015 р. на суму 1015,09 грн.); платіжне доручення №32 від 14.05.2015 р. (ЄСВ на суму 2833,27 грн.). 4.          В іншій частині позовних вимог відмовити повністю. 5.          Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Асоціації "БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 39221990) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот  гривень 00 коп.). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук