Постанова

від 28.11.2017 по справі 820/2814/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 листопада 2017 р. № 820/2814/17 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Барвінківської міської ради Харківської області до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 третя особа - Приватне підприємство Барвінківський ринок про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Барвінківська міська рада Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №33348297 від 04 січня 2017 року про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер №6320410100:00:004:0260 площею 1,9965га, правокористувач - ПП "Барвінківський ринок" (код 31787093).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним в даній справі рішенням державного реєстратора було внесено запис про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою ПП Барвінківський ринок , що, на думку позивача, є неправомірним.

При цьому позивач вказує, що згідно державного акта на право постійного користування спірною земельною ділянкою, що був виданий 02.01.1998р., зазначену ділянку було надано в постійне користування СП Барвінківський ринок , яке було реорганізовано шляхом приєднання до Харківської обласної спілки споживчих товариств (ПХО Барвінківський ринок ) 28.01.2003р., проте ліквідовано СП Барвінківський ринок із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України лише 30.12.2013р.

З урахуванням наведених доводів позивач вважає, що третю особу у справі - ПП Барвінківський ринок не можна вважати правонаступником землекористувача - СП Барвінківський ринок , оскільки на час створення ПХО Барвінківський ринок (ліквідовано 05.09.2013р), яке має бути правонаступником СП Барвінківський ринок , останнє не було а ні реорганізованим, а ні ліквідованим.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що юридична особа, яка відповідно до законодавства є правонаступником реорганізованого СП Барвінківський ринок ліквідована без створення юридичних осіб - правонаступників, а також зазначає, що на час вчинення реєстраційних дій не було передбачено можливість надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам, які не є державними або комунальними.

Відтак, як вказує позивач, третя особа у справі не мала права на отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в постійне користування, оскільки не віднесена до державної або комунальної форми власності.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві та надані під час розгляду справи.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, надавши письмові заперечення, згідно яких позов не визнав.

Відповідач вказав, що твердження позивача про те, що ПХО Барвінківський ринок було створено до припинення СП Барвінківський ринок , а тому перший не може вважатися правонаступником останнього, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки згідно приписів Земельного кодексу України в редакції, що мала чинність на час виникнення спірних відносин, право постійного користування земельною ділянкою - це право без встановлення строку та право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належить до державної або комунальної форми власності.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог також заперечував.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Матеріалами справи підтверджено, що згідно спірного рішення відповідача індексний номер 33348297 від 04.01.2017р. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права постійного користування ПП Барвінківський ринок земельною ділянкою комунальної власності, кадастровий номер 6320410100:00:004:0260, яка розташована за адресою: вул. Центральна,19, місто Барвінкове Харківської області.

Судом встановлено, що приймаючи зазначене рішення, відповідач виходив з того, що до реєстрації третьою особою було надано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 02.01.1998р. №ХР-02-12-002897, виданий Барвінківською міською радою народних депутатів Барвінківського району Харківської області та Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6303612842016, виданий 23.12.2016р. Відділом Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області, статут №1809, виданий ПП Барвінківський ринок від 16.12.2016 р.

На підставі зазначених документів відповідач дійшов висновку про наявність підстав для реєстрації за третьою особою права постійного користування на зазначену земельну ділянку із земель комунальної власності.

В зв'язку із наведеним суд зазначає, що згідно державного акту на право постійного користування землею ХР-02-12-002897 від 02.01.1998р. (а.с.14-15) його було видано Барвінківською міською радою Харківської області спільному підприємству Барвінківський рийок (код 01563260).

В подальшому, на підставі постанови правління Харківської обласної спілки споживчих товариств від 28.01.2003 р. №50 Про реорганізацію спільного підприємства Барвінківський ринок (а.с. 16) підприємство СП Барвінківський ринок (код 01563260) було реорганізовано шляхом приєднання до Харківської обласної спілки споживчих товариств (код 01777618).

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області (а.с. 18) дата припинення (ліквідації) Спільного товариства Барвінківський ринок - 30.12.2003р. у зв'язку з реорганізацією.

Таким чином, в зв'язку із реорганізацією СП Барвінківський ринок (код 01563260) шляхом приєднання до Харківської обласної спілки споживчих товариств єдиним набувачем майнових прав реорганізованого підприємства СП Барвінківський ринок (зокрема прав власності на нерухоме майно та права постійного користування земельною ділянкою) мала стати Харківська обласна спілка споживчих товариств (код 01777618).

Доводи позовної заяви щодо даного питання полягають у тому, що третя особа у справі - ПП Барвінківський ринок є правонаступником підприємства Харківської облспоживспілки Барвінківський ринок (ПХО Барвінківський ринок ), а останнє не є правонаступником майнових прав та обов'язків СП Барвінківський ринок , яке було землекористувачем спірної земельної ділянки.

При цьому позивач наполягає, що ПХО Барвінківський ринок було створено постановою правління Харківської облспоживспілки від 29.01.2003р. №54 (а.с.19), а СП Барвінківський ринок виключено з державного реєстру лише 30.12.2003р.

В зв'язку з наведеним, суд зазначає, що питання ліквідації та реорганізації підприємств на час здійснення ліквідації СП Барвінківський ринок було унормовано Законом України Про підприємства в Україні , який є нормативним актом, що конкретизує положення Цивільного кодексу УРСР, що мав чинність на той час.

Так, згідно ст. 34 Закону України Про підприємства в Україні визначено, що ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства.

З аналізу наведеної норми можна дійти висновку, що реорганізація, на відміну від ліквідації підприємства, передбачає перехід всіх майнових прав та обов'язків до іншого підприємства, яке є або новоствореним у разі злиття або існуючим в разі приєднання.

Таким чином, приєднання підприємства до іншого є способом його реорганізації, в результаті якої воно припиняє своє існування шляхом приєднання до існуючого підприємства та передає останньому всі свої майнові права та обов'язки. При цьому, хоча воно вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру, це не може вплинути на обсяг його прав та обов'язків, що переходять до іншого підприємства, до якого воно приєднується, а наведена вище норма Закону не ставить момент переходу таких прав та обов'язків в залежність від дати виключення підприємства, що реорганізується, з державного реєстру, вказуючи таке виключення як кінцевий етап процедури реорганізації.

В даній справі судом встановлено, що СП Барвінківський ринок було реорганізовано шляхом його приєднання до Харківської облспоживспілки та згодом виключено з єдиного реєстру, при цьому Харківська облспоживспілка отримала всі майнові права СП Барвінківський ринок .

При цьому, незважаючи на те, що ПХО Барвінківський ринок згідно постанови від 29.01.2003р. №54, було створено з 29.01.2003р. та зареєстровано 07.05.2003р., а СП Барвінківський ринок вилучено з державного реєстру 30.12.2003р., ПХО Барвінківський ринок було створено на підставі рішення зборів Ради Укоопспілки правлінням Харківської облспоживспілки як власника, до якого раніше перейшли майнові права СП Барвінківський ринок .

Згідно п. 1 зазначеної вище постанови, до створеного підприємства ПХО Барвінківський ринок переходять усі зобов'язання та майнові права Облспоживспілки в межах реорганізованого спільного підприємства Барвінківський ринок . Вказана постанова є волевиявленням власника щодо належного йому обсягу майнових прав та обов'язків, яка є чинною, згідно встановленого порядку не оскаржувалась та разом з рішенням від 28.01.2003р. №50 Про реорганізацію спільного підприємства Барвінківський ринок вказує саме на реорганізацію вказаного підприємства із всіма наслідками, що були передбачені для цього процесу чинним та той час законодавством.

Такі саме положення містив і Статут ПХО Барвінківський ринок (п. 1.2), затверджений 07.05.2003р. Барвінківською райдержадміністрацією Харківської області (а.с. 62-63).

Таким чином, твердження позовної заяви про те, що юридична особа ПХО Барвінківський ринок є новоствореною юридичною особою, яка не має жодного відношення до СП Барвінківський ринок не впливають на перехід до неї майнових прав Харківської облспоживспілки у межах, які мала юридична особа - СП Барвінківський ринок .

Разом з тим суд зауважує, що право користування земельними ділянками, унормоване положеннями Земельного кодексу України та відповідних підзаконних актів, передбачає особливості його реалізації.

Так, зокрема, нормами ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України у редакції, що діяли у період з моменту переходу прав від реорганізованого підприємства -СП Барвінківський ринок до правонабувача - Харківської обласної спілки споживчих товариств, до 01.05.2009 року було встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчувалося державними актами, форми яких затверджувалися Кабінетом Міністрів України.

За нормами ст.125, ст.126 Земельного кодексу України в редакції, що діє з 01.05.2009 року, право постійного користування виникає з моменту державної реєстрації такого права. Право постійного користування земельною ділянкою до 01.01.2013 року посвідчувалося державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, момент виникнення права користування земельною ділянкою до 01.05.2009 року був пов'язаний з моментом державної реєстрації документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, а не з моментом набуття чи переходу такого права.

Момент виникнення права користування земельною ділянкою з 01.05.2009 року пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права, а не з моментом набуття чи переходу такого права.

В даній справі судом встановлено, що Харківська обласна спілка споживчих товариств як правонаступник майнових прав та обов'язків, зокрема права постійного користування спірною земельною ділянкою, у зв'язку із переходом до нього такого права від приєднаного підприємства СП Барвінківський ринок , державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не отримувала та його державної реєстрації не здійснювала.

Враховуючи викладене слід вважати, що право постійного користування спірною земельною ділянкою після реорганізації СП Барвінківський ринок перейшло до Харківської обласної спілки споживчих товариств, проте не було нею реалізовано відповідно до Закону.

Припинення юридичної особи Харківська обласна спілка споживчих товариств (код 01777618) зареєстровано 05.09.2013 року. Юридичні особи- правонаступники відсутні.

З урахуванням викладеного, ПП Барвінківський ринок , яке створено шляхом реорганізації ПХО Барвінківський ринок (а.с. 26), яке в свою чергу також належним чином не отримувало право постійного користування землями державної або комунальної власності, не можна вважати такою особою, яка отримала права користування земельною ділянкою із земель комунальної власності.

Відповідно до ч., ч 2,3 ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказана норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002р., проте зауважує, що таке право мало бути реалізовано вказаними особами з урахуванням вимог Земельного кодексу, в редакції, чинній на момент його виникнення, а в іншому випадку вважати його наявним неможливо.

Так само, для вирішення питання про можливість проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, що виникли до 01.01.2013р. на підставі тих чи інших поданих документів, слід обов'язково враховувати положення законодавства, що діяло на момент виникнення певного права, та принцип дії актів законодавства у часі.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Положеннями п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі, коли подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

З урахуванням викладеного у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваного в даній справі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №33348297 від 04 січня 2017 року про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер №6320410100:00:004:0260 площею 1,9965га, правокористувач - ПП "Барвінківський ринок" (код 31787093).

Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідачем було ухвалено без урахування дійсних фактичних обставин справи та приписів законодавства, в зв'язку з чим його не можна вважати цілком обґрунтованим та законним.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Барвінківської міської ради до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4; третя особа: ПП "Барвінківський ринок" про скасування рішення, - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №33348297 від 04 січня 2017 року про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер №6320410100:00:004:0260 площею 1,9965га, правокористувач - ПП "Барвінківський ринок" (код 31787093).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 01 грудня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко