Постанова

від 23.11.2017 по справі 826/1290/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 23 листопада 2017 року                      № 826/1290/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Борд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська реклама", Товариства з обмеженою відповідальністю CУA РІА "ALTER-V", до                    Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа          Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про                    визнання протиправним та скасування розпорядження №1326 ВСТАНОВИВ: Позивачі, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Борд" (надалі – Позивач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська реклама" (надалі – Позивач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю CУA РІА "ALTER-V" (надалі – Позивач 3), звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі – Відповідач), третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просять: визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1326 від 23.12.2016 р. «Про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» та зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою  відповідальністю «Біг Борд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське рекламно-інформаційне агентство «ALTER-V» у формі ТО» у відповідності до вимог Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011 р. В обґрунтування позовних вимог Позивачі зазначають, що Товариствами вчинено всі необхідні та передбачені законодавством дії для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в частині строків звернення та надання повних переліків необхідних документів; жодного паспорту вулиці, затвердженого в установленому порядку, на даний час не існує, а тому у Відповідача відсутні будь-які законні підстави для відмови в продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. З підстав викладених в письмових запереченнях. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечень на позовну заяву не надав. Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники Відповідача та третьої особи, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне. Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Борд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська реклама", Товариством з обмеженою відповідальністю CУA РІА "ALTER-V", подано через державного адміністратора міського дозвільного центру до робочого органу (дозвільного органу) – Департаменту заяви: № 01010-000193420-111 від 10.11.2015 р. (ТОВ "Біг Борд"), №01030-000194848-111 від 27.11.2015 р. (ТОВ "Біг Борд"), №01030-000226046-111 від 15.11.2015 р. (ТОВ "Українська реклама"), №01025-000191151-111 від 15.10.2015 р. (ТОВ CУA РІА "ALTER-V") на продовження строку дії дозволу на розміщення реклами. Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 23.12.2016 р. прийнято Розпорядження №1326 «Про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» (надалі – Розпорядження №1326). В Розпорядженні №1326 зазначено наступне: «Відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, розділу II Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 року №20/7357 самоврядування: Відмовити в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком до цього розпорядження у кількості 44 дозволи. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.». Позивачі вважають спірне розпорядження прийняте Відповідачем протиправним та такими, що порушує права Позивачів, а тому, звернулися з відповідним позовом до суду. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Згідно з абзацом 6 статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. за №270/96-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, надалі – Закон №270/96-ВР), зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону №270/96-ВР, Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію. Частиною п'ятою статті 16 Закону №270/96-ВР встановлено, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним. Правовідносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами врегульовані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 р. (надалі – Типові правила). Згідно з пунктом 1 зазначених Типових правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Відповідно до пунктів 3 та 5 Типових правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами. Згідно з пунктом 6 вказаних Типових правил, До повноважень робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради; ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів; подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами; підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. У відповідності до положень пункту 1.3 Порядку розміщення реклами у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011р. (надалі – Порядок) дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури. Згідно з підпунктами 2.1.4 та 2.1.6. пункту 2.1 вказаного Порядку, дозвільний орган: реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії; здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу. Пунктом 9.1 Порядку встановлено, що Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається державним адміністратором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 N 1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру" (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу. Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає: висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи); лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем. Згідно з пунктом 9.2 Порядку, Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для прийняття рішення. Продовження строку дії дозволу допускається за умови відповідності місця розташування та типу РЗ схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 Порядку, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні. Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його державному адміністратору для видачі заявнику. Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу. Перший примірник дозволу видається заявникові державним адміністратором після надання заявником підписаного з його боку додатка до договору на право тимчасового користування місцем (адресною програмою) у разі розташування рекламного засобу на місці, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а другий примірник дозволу залишається у дозвільному органі. Слід зазначити, що згідно Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням Київської міської ради №1810 від 08.10.2013 р., виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві (надалі – Регламент). Пунктом 1.1 1 розділу VII Регламенту встановлено, що Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актів законодавства України, а також за власною ініціативою видає розпорядження в межах функцій органу місцевого самоврядування та функцій місцевого органу виконавчої влади. Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, рішення (розпорядження) про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні за результатом розгляду документів розповсюджувачів реклами на продовження строку дії дозволу приймається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) на підставі пропозицій, отриманих від дозвільного органу. З наявних в матеріалах справи документів Судом встановлено, що Позивачами, як розповсюджувачем реклами, надано суб'єкту владних повноважень повний пакет документів, необхідний для прийняття рішень щодо продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Згідно з абз. 2, абз 4 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. При цьому, відповідно до принципу мовчазної згоди, передбаченого ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Судом досліджено спірне Розпорядження та встановлено, що в ньому відсутні посилання на невідповідність поданих документів та зміст спірного Розпорядження має загальні посилання на Закони України без визначення статей, що в свою чергу свідчить про формальний підхід Відповідача. Крім того, Суд звертає увагу, що представником Відповідача  в судовому засіданні не зміг надати пояснення з яких підстав відмовлено Позивачам в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивачів в частині щодо визнати протиправним та скасувати Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1326 від 23.12.2016 р «Про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню. Водночас, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, Суд з метою належного захисту прав та інтересів Позивачів вважає необхідним зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Борд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське рекламно-інформаційне агентство «ALTER-V» у формі ТО», затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011 р. Враховуючи, що відповідні повноваження суб'єктів владних повноважень щодо розгляду вказаних заяв Позивачів є дискреційними повноваженнями такого органу, Суд враховує положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року. При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними. Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8. Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі. Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду. Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення чи вчинення певних дій у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття чи вчинення. З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищезазначені факти, Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Адміністративний позов задовольнити. 2.          Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1326 від 23.12.2016 р «Про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» Товариству з обмеженою відповідальністю «Біг Борд», Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська реклама», Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське рекламно- інформаційне агентство «ALTER-V» у формі ТО». 3.          Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Борд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське рекламно- інформаційне агентство «ALTER-V» у формі ТО» у відповідності до вимог Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011 р. 4.          Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Борд» (ЄДРПОУ 32386534) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень). 5.          Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама» (ЄДРПОУ 23161823) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень). 6.          Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське рекламно-інформаційне агентство «ALTER-V» у формі ТО» (ЄДРПОУ 22923225) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук