Постанова

від 28.11.2017 по справі 820/1994/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 р. Справа № 820/1994/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017р. по справі № 820/1994/17

за позовом ОСОБА_3

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3О.) звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Харківська ОДПІ, контролюючий орган) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати незаконними і скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 11.08.2015 року № 00002100004 та № 00002100003.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 10.05.2001 року та перебуває на податковому обліку з 03.09.2001 року за № 5825 в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, з видами діяльності - 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, 49.41 вантажний автомобільний транспорт та 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, та належить магазин по вул. Культури, б.2/А в смт. Коротич, Харківського району, що підтверджується копіями витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ станом на 16.06.2017 р., роздруківки з ІАС «Податковий блок» , листа Манченківської селищної ради від 06.07.2017 р. № 506.

З метою перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_4 від 18.05.2015 р. щодо можливих порушень законодавства з боку ОСОБА_3 за адресою: Харківський район, с. Манченки, вул. Комсомольська, 2-а, яке надійшло на адресу ГУ ДФС у Харківській області, співробітником податкової міліції Харківської ОДПІ було здійснено виїзд до магазину за вищезазначеною адресою, в якому здійснював діяльність ФОП ОСОБА_3

Працівниками оперативного управління Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області 11.06.2015 року виявлено та задокументовано факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії в магазині, розташованому за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Манченки, вул. Комсомольська, 2-а, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР та факт зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання в магазині розташованому за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Манченки, вул. Комсомольська, 2-а, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .

У зв'язку з вказаним, відносно ФОП ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА №754210 від 11.06.2015 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від підписання якого ФОП ОСОБА_3 відмовився, про що старшим о/у Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів в Харківській області майором податкової міліції ОСОБА_5 був складений акт відмови під підпису від 11.06.2015 року.

В ході проведення перевірки працівниками оперативного управління Харківської ОДПІ реалізатор магазину ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_6 надала письмові пояснення в яких зазначила, що весь товар належить ФОП ОСОБА_3 та 11.06.2015 року біля 16 години вона реалізувала одну пляшку слабоалкогольного напою «Бренді Кола» за ціною 13, 85 грн.

Також в ході перевірки було складено протокол огляду та опису майна від 11.06.2015 року, в якому зазначено, що в магазині знаходилась алкогольна продукція у кількості 76 пляшок на суму 1342,0 грн.

Листом від 15.06.2015 року №381/07 вказаний протокол з копіями підтверджуючих правопорушення матеріалів, було направлено до структурного підрозділу ОДПІ для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .

На підставі вказаного факту, 11.08.2015р. в.о. начальника Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області були прийняті рішення №№ 00002100003, 00002100004 про застосування до ФО-П ОСОБА_3 відповідних фінансових санкцій на загальну суму 34000,00 грн. за порушення вимог ст.15 Закону України № 481/95-ВР під час провадження підприємницької діяльності, відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Позивач, не погодившись з рішеннями контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до справи не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено наявності у ФОП ОСОБА_3 відповідної ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за наявності підтвердженого матеріалами податкової міліції факту його продажу та зберігання.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абз. 8 статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю.

Згідно п.п. 20.1.19, 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи доходів і зборів уповноважено застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них, а також складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому Законом.

Підпунктом 350.1.10 пункту 350.1 ст. 350 Податкового кодексу України передбачені повноваження податкової міліції щодо складання протоколів та розгляду справ про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП.

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою КМ України від 02.06.2003 р. № 790, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 790) підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, встановлено, що Харківський районний суд Харківської області 18.08.2015 року розглянувши справу №635/4605/15- п про притягнення позивача ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, ухвалив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, судове рішення набрало законної сили 31.08.2015 року.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначеним судовим рішенням, яке набрало законну силу, було підтверджено що ФОП ОСОБА_3 не здійснював торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії.

Таким чином, встановлено, що матеріали податкового органу не відповідають фактичним обставинам, не підтверджують факт торгівлі алкогольними напоями, в зв'язку з чим, об'єктивно не можуть бути законною підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, передбаченою п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Отже, оскаржувані Рішення про застосування фінансових санкцій за торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії, прийнято на підставі даних, які були спростовані судовим рішенням, в зв'язку з чим ці рішення не можуть бути об'єктивними і законними.

Досліджуючи правомірність застосування відповідачем фінансової санкції за порушення ч.34 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , а саме: за зберігання алкогольних напоїв в місті, що не внесено на Єдиного державного реєстру місць зберігання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до п 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підставою для застосування фінансових санкції за зберігання алкогольних напоїв в місті, що не внесено до ЄДР місць зберігання є матеріали податкових органів.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, такою підставою в даному випадку є протокол серії АА № 754210 від 11.06.2015 року складений старшим о/у Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області майором податкової міліції ОСОБА_5

Однак, в вказаному протоколі не міститься інформації про встановлення факту зберігання алкогольних напоїв в місті, що не внесено до ЄДР місць зберігання. У протоколі вказано лише про факт реалізації алкогольних напоїв без ліцензії, що, в подальшому, було спростовано судовим рішенням.

Отже, судом першої інстанції ця обставина не була прийнята до уваги, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,

Висновки суду щодо незаконного зберігання позивачем алкогольних напоїв базуються на припущеннях, будь-яких доказів з цього приводу ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірну постанову про накладення штрафу, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, порушив встановлений діючим законодавством порядок проведення перевірки та накладення штрафу, а тому вона є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень про застосування фінансових санкцій.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги про скасування вказаних рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Керуючись приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 11.08.2015 року № 00002100004 та № 00002100003, прийняті Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог позивача стосовно скасування рішень неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196 п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017р. по справі № 820/1994/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень задовольнити.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 00002100004 від 11.08.2015 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 00002100003 від 11.08.2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9

Повний текст постанови виготовлений 01.12.2017 р.