ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 17 листопада 2017 року м. Київ К/800/38182/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Ольга» про стягнення заборгованості, – в с т а н о в и в : Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Ольга» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено. До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року і задовольнити позов. Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права. Частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХII (далі – Закон № 875-ХII) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Судами встановлено, що відповідачем на виконання вимог Закону № 875-ХII були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів та прийнято на роботу двох інвалідів, а тому ним вчинено передбачені законодавством заходи для виконання вказаного нормативу. Доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовило інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано. Оскільки відповідач у 2016 році вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення адміністративно-господарського правопорушення, тому підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені відсутні. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову є правильними. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України у даній категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права. Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Ольга» про стягнення заборгованості. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Штульман
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2017 |
Оприлюднено | 04.12.2017 |
Номер документу | 70661120 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Штульман І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні