Ухвала

від 23.11.2017 по справі 804/4141/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м.Київ К/800/7566/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агромаштрейд до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агромаштрейд звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18 лютого 2016 року №110110000/2016/000002/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 лютого 2016 року №110110000/2016/00004.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними і необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, позов задоволено.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із необґрунтованості та протиправності оскаржуваних рішення та картки відмови, недоведеності митницею обставин щодо об'єктивної неможливості визначити митну вартість товару на підставі наданих позивачем документів та також рівень митної вартості за ціною договору за правилами, визначеними ст.58 Митною кодексу України, непідтвердження належними доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів, Дніпропетровська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що апеляційним судом не взято до уваги, що подані позивачем документи не містили всіх даних щодо митної вартості ввезеного товару. Вказує про правомірність визначення митницею митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу із обґрунтуванням неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агромаштрейд у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17 лютого 2016 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агромаштрейд з метою митного оформлення товару (двигуни внутрішнього згоряння поршневі з компресійним запалюванням (дизель), нові, потужністю не більш як 15 кВт: двигун дизельний ДД180В - 50 шт. (потужністю 8 к.с/5,88 квт, робочий об'єм циліндрів 402 см 3 , одноциліндровий, чотиритактний, горизонтальний, з водяним охолодженням, стартер - ручний); двигун дизельний ДД180ВЭ - 60 шт. (потужністю 8 к.с/5,88 квт, робочий об'єм циліндрів 402 см 3 , одноциліндровий, чотиритактний, горизонтальний, з водяним охолодженням, електростартер); двигун дизельний ДД190В - 24 шт. (потужністю 10,5 к.л.с/7,72 квт, робочий об'єм циліндрів 510 см 3 , одноциліндровий, чотиритактний, горизонтальний, з водяним охолодженням, стартер - ручний); двигун дизельний ДД190ВЭ - 50 шт. (потужністю 10,5 к.с/7,72 квт, робочий об'єм циліндрів 510см 3 , одноциліндровий, чотиритактний, горизонтальний, з водяним охолодженням, електростартер); двигун дизельний ДД195ВЭ - 52 шт. (потужністю 12 к.с/8,82 квт, робочий об'єм циліндрів 572см 3 , одноциліндровий, чотиритактний, горизонтальний, з водяним охолодженням, електростартер), ввезеного на підставі укладеного з SHANDONG CHANGLIN DEUTZ-FAHR MACHINERY CO., LTD контракту від 23 вересня 2015 року №CL/5, надано митниці електрону митну декларацію №110010000/2016/000252, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: контракт від 23 вересня 2015 року №№СL/5; додаток від 23 вересня 2015 року №2015-1 до контракту; рахунок фактуру від 23 вересня 2015 року №СDF-20150923; платіжні доручення в іноземній валюті від 06 жовтня 2015 року №840 (№380), від 30 листопада 2015 року №425 на загальну суму 52192 дол. США; коносамент від 12 грудня 2015 року №MRFB15120611; СМR від 15 лютого 2016 року А №0000005; прайс-лист виробника-постачальника на вересень 2015 року; комерційна пропозиція від 21 вересня 2015 року; пакувальний лист від 23 вересня 2015 року; висновок експерта Торгово-промислової палати від 17 лютого 2016 року №Го-753 про вартісні характеристики товару; договір міжнародного морського перевезення від 01 грудня 2015 року №0112/912/2015; рахунок-фактуру про сплату послуг з морського перевезення від 08 лютого 2016 року №СНL0070; заявку на доставку вантажу від 30 листопада 2015 року; інформацію про технічні характеристики товару; цінову інформацію на товар в мережі Інтернет; митну декларацію країни експорту від 10 грудня 2015 року.

З посиланням на встановлення під час здійснення митного контролю розбіжностей у поданих для підтвердження заявленої митної вартості документах стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару, митним органом повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Одночасно декларанта повідомлено, що ч.6 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що він за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом від 17 лютого 2016 року №38 декларантом на вимогу митного органу надано висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 17 лютого 2016 року №ГО-753 щодо визначення ринкової вартості поставленого товару.

18 лютого 2016 року відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №110010000/2016/00004, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2016/000002/1, відповідно до якого митна вартість товару визначена за другорядним (резервним) методом і скоригована до 379,7600 дол. США/1шт.

В графі 33 рішення зазначено, що в результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 3500 до 4300 USD; сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічній країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях; декларантом до митного оформлення надано договір перевезення від 01 грудня 2015 року №0112/912/2015, укладений між виконавцем ContainerHD-Line OU та замовником ТОВ ТД Металпромресурс . Враховуючи вищезазначене, під час консультацій декларанта зобов'язано згідно вимог ст.53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення. 17 лютого 2016 року митницею отримано лист №38, яким декларант інформував про надання висновку експерта ТПП від 17 лютого 2016 року №ГО-753, а також, що інші додаткові документи не надаватимуться. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 становить 2,351611 дол. США/ кг з урахуванням сировини виготовлення та основної одиниці виміру відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України Про митний тариф України від 05 квітня 2001 року №2371-ІІІ (кілограм). Рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за митною декларацією від 04 грудня 2015 року №305080005/2015/21292, становить 3,780344 дол. США/кг. З урахуванням зазначеного, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ), - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 Митного кодексу України). Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартості, МД від 04 грудня 2015 року №305080005/2015/21292.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо визначення митної вартості товару митним органом на підставі рівня митної вартості, раніше визначеної митними органами, оформленої за митною декларацією від 04 грудня 2015 року №305080005/2015/21292, яка становить 3,780344 дол.США за кг., слід зазначити, за вказаною митною декларацією декларувались двигуни, які мають різні технічні характеристики: потужність, об'єм циліндрів та інші. Ціна за одиницю товару згідно специфікації та інвойсу відрізняється з огляду на різні характеристики. Проте, митним органом визначена скоригована ціна, виходячи з кілограму ваги дизельного двигуна, а не його асортименту та якісних характеристик. При цьому, у даній справі товар не є тотожнім раніше ввезеному товару за МД №305080005/2015/21292, а вартість двигунів, що оформлені у 2015 році, у МД визначена виходячи із одиниці виміру в штуках, а не кілограмах.

Також, як на підставу невизнання вартості за першим методом, митний орган вказує вартість перевезення. Проте, поставка товару за МД №305080005/2015/21292 здійснювалась на умовах поставки DDU ( Поставка без сплати мита ) м.Ужгород згідно правил ІНКОТЕРМС. Цей термін означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких мит (розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого мита покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту. Продавець не зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

При поставці на умовах DDU передбачається, що витрати на транспортування при декларуванні митної вартості окремо не зазначаються, оскільки вже включені у вартість товару. Таким чином, у ціну товару були включені транспортні витрати як до порту Одеса, так і від порту Одеса до кінцевого пункту поставки м.Ужгород.

З копії інвойсу від 13 жовтня 2015 року №20151013 вбачається, що вартість одиниці товару за цими умовами складає 139,30 дол. США, 179,20 дол. США та 190,15 дол.США, тоді як вартість двигунів за 1 штуку згідно інвойсу №CDF-20150923 від 23 вересня 2015 року в оскаржуваному випадку на умовах FOB Qingdao (КНР) складає 186 дол.США, 220 дол.США, 222 дол.США, 254 дол.США та 282 дол.США.

Отже, різниця ціни одиниці товару на умовах FOB (без додавання транспортних витрат до порту Одеса) складає від 42,8 до 80 дол.США від ціни одиниці товару, оформленого на умовах DDU (з включенням у ціну товару транспортних витрат) у м.Ужгороді.

При цьому, митне оформлення товарів за МД №305080005/2015/21292 Закарпатською митницею здійснено відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) без коригування митної вартості, тобто митна вартість товару визначена на підставі вартості одиниці та загальної ціни товару, зазначеної в інвойсі від 13 жовтня 2015 року №20151013, тоді як визначена митна вартість одиниці товару у 379,76 дол.США на умовах FOB Дніпропетровською митницею фактично у двічі перевищує вартість товару за одиницю товару, на підставі якої здійснено митне оформлення Закарпатською митницею.

Так, для підтвердження витрат на транспортування позивачем надано: договір міжнародного морського перевезення від 01 грудня 2015 року №0112/912/2015; коносамент від 12 грудня 2015 року №MRFB15120611; рахунок-фактуру про сплату послуг з морського перевезення від 08 лютого 2016 року №СНL0070; заявку на доставлення вантажу від 30 листопада 2015 року; платіжне доручення в іноземній валюті від 22 березня 2016 року №475 про сплату транспортних послуг за договором перевезення від 01 грудня 2015 року №0112/912/2015; акт виконаних робіт від 08 березня 2016 року. Дані документи підтверджують суму витрат на транспортування, яка була включена до митної вартості в якості складової митної вартості, не мають розбіжностей та ознак підробки.

При цьому, митним органом зазначено в якості розбіжності у документах, яка вплинула на рівень митної вартості, те, що згідно листа компанії-перевізника ContainerHD-Line OU у порт Одеса вантаж був доставлений судном MED TEKIRDAG , тоді як у митній декларації вказано, що ввезення товару на митну території України здійснено на судні MSC DEILA , що свідчить про перевантаження товару на інше судно, а також те, що вартість перевантаження не зазначена у рахунку-фактурі перевізника. На підставі цього митницею зроблений висновок про заявлення недостовірних відомостей про транспортний засіб та характер перевезення, а також відсутність документального підтвердження повноти включення транспортної складової до заявленої митної вартості товару.

Проте, факт перевантаження товару на інше судно ніяким чином не вплинув на рівень митної вартості товару, оскільки відповідно до умов договору перевезення від 01 грудня 2015 року №0112/912/2015 (пункт 4.4, пункт 4.5) виконавець (перевізник) має право у разі необхідності і в інтересах замовника на зміну термінів доставки, маршруту, відхилення від найкоротшого шляху дотримання, захід в інші порти, перевалку контейнерів в проміжному порту на інше судно. У разі перевантаження (перевалки) контейнера на інше судно в проміжному порту вартість цього перевезення включається в загальну вартість морського перевезення вантажу. Це підтверджується також рахунком-фактурою від 08 лютого 2016 року №СНL0070, платіжним дорученням про сплату вартості фрахту від 22 березня 2016 року №475, листом компанії перевізника від 14 квітня 2016 року, актом виконаних робіт від 08 лютого 2016 року.

Крім того, в листі від 14 квітня 2016 року компанією-перевізником повідомлено про значне зниження рівня ставок на морський фрахт з листопада 2015 року, у зв'язку зі світовою кризою і конкуренцією на ринку і підтверджує ставку фрахту у розмірі 560 дол.США на грудень 2015 року за контейнер.

Також, обґрунтовано не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій посилання митниці як на підставу для відмови у прийнятті митної вартості, визначеної декларантом, відсутність та ненадання до митного оформлення доручення Комітента Комісіонеру за внутрішнім договором комісії, оскільки вимога про надання такого документу не висувалась митницею в ході митного контролю та такий документ не є обов'язковим у розумінні п.2 ст.53 Митного кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження правильності, повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді