Постанова

від 21.11.2017 по справі 804/6852/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 р. Справа № 804/6852/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Туренко К.М.

за участю:

представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Чорнобук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Уповноваженої особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АКТАБАНК Куліш Віктор Миколайович про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Актабанк Куліш Віктора Миколайовича, в якому просять:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними правочинів: Додаткова угода №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс ; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. та складання повідомлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс про нікчемність правочинів вих. №2241 від 21.09.2017 з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича у формі повідомлення про нікчемність правочинів вих. №2241 від 21.09.2017;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними правочинів: Додаткова угода №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс ; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. та складання повідомлення на адресу ОСОБА_5 про нікчемність правочинів вих. №2237 від 21.09.2017 з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича у формі повідомлення про нікчемність правочинів вих. №2237 від 21.09.2017;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними правочинів: Додаткова угода №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між: Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс ; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. та складання повідомлення на адресу ОСОБА_6 про нікчемність правочинів вих. №2238 від 21.09.2017 з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича у формі повідомлення про нікчемність правочинів вих. №2238 від 21.09.2017;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними правочинів: Додаткова угода №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс ; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01- 911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. та складання повідомлення на адресу ОСОБА_7 про нікчемність правочинів вих. №2239 від 21.09.2017 з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича у формі повідомлення про нікчемність правочинів вих. №2239 від 21.09.2017;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними правочинів: Додаткова угода №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс ; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; Правочин (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01- 911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. та складання повідомлення на адресу ОСОБА_4 про нікчемність правочинів вих. №2240 від 21.09.2017 з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01- 911/Т від 28.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича у формі повідомлення про нікчемність правочинів вих. №2240 від 21.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, між ПАТ Актабанк (Кредитор) та ТОВ Вега-Плюс (Позичальник) було укладено Кредитний договір №01-911/Т від 28.03.2012 (з усіма змінами та доповненнями - Додаткові угоди №№1-6). На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №01-911/Т, ПАТ Актабанк було укладено ряд акцесорних договорів: договори поруки, договори застави майнових прав.

Згодом, у зв'язку з невиконанням ТОВ Вега-Плюс зобов'язань у встановлений кредитним договором строк, ПАТ Актабанк на підставі положень договорів застави майнових прав було задоволено кредиторські вимоги за рахунок предметів забезпечення вищеназваних договорів.

Зауважено, що умови та фактичні обставини укладання таких договорів свідчать, на думку позивачів, про їх реальний характер, а також про належне виконання заставодавцями умов таких договорів.

Крім того, як вбачається з дат укладання договорів забезпечення, договорів банківських депозитів, останні укладалися ще в 2012-2013 роках, тобто, значно раніше липня-серпня 2014 року, в час, коли банк працював в загальному порядку без жодних обмежень щодо діяльності, за відсутності жодних підстав, що вказували б на погіршення фінансового стану банку та проблем з власною ліквідністю.

Тому, позивачі вважають, що визнаний нікчемним правочин аж ніяким чином не свідчить про виведення активів ПАТ Актабанк з огляду на те, що рух коштів за правочином був спрямований саме на користь задоволення вимог ПАТ Актабанк як кредитора.

Проте, в подальшому на адресу позивачів надійшли повідомлення про нікчемність правочинів від 21.09.2017 року. Згідно отриманих позивачами повідомлень про нікчемність правочинів, уповноваженою особою було визнано нікчемними правочини, а саме: Додаткову угоду № 6 від 25.07.2014 року до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГА-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 30600346); правочин (банківської операції) від 28.07.2014 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Вега Плюс № 01-911/Т від 28.03.2012 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; правочин (банківської операції) від 28.07.2014 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Вега- Плюс № 01-911/Т від 28.03.2012 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн.

Підставою визнання правочинів некчемними є висновок відповідача, що вищевказаний договір був укладений з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур Банку, з чого він вбачає наявність підстав, визначених пунктами 1, 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що, в свою чергу, привело до повторного покладення обов'язку по виконанню зобов'язання за Кредитним договором №01-911/Т від 28.03.2012р . всупереч положень ст.ст. 526, 599 ЦК України, ст. 193 ГК України, адже, де-факто, заборгованість за Кредитним договором №01-911/Т від 28.03.2012 є погашеною в повному обсязі та банком було повідомлено як боржника, так і поручителів/ заставодавців про факт виконання основного зобов'язання та наслідки такого виконання зобов'язання боржника іншою особою.

Таким чином, позивачі вважають такі дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Актабанк Куліша В.М. протиправними, такими, що грубо порушують інтереси як основного боржника - ТОВ Вега-Плюс , так і інтереси поручителів/ заставодавців за основним зобов'язанням - позивачів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, в обґрунтування позовних вимог, позивачами було зазначено про порушення відповідачем строків на проведення перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Зауважено, що максимальний строк на проведення відповідних дій по виявленню та визнанню правочинів, укладених ПАТ Актабанк , нікчемними становить до 17.01.2016р ., разом з цим, оскаржуване рішення відповідача, оформлене у вигляді повідомлення про визнання правочинів нікчемними, датується 21 вересня 2017 року, тобто, через більше, ніж півтора року з дати спливу строку на проведення таких дій .

Представники позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов, в яких зазначив, що оскаржувані дії відповідача було здійснено з дотриманням чинного законодавства, що підтверджується Протоколом Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" № 115 від 21.09.2017р. та Наказом щодо заходів пов'язаних з наслідками № 166 від 21.09.2017 року, які обґрунтовують дії відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2015 року № 576 Про віднесення Публічного акціонерного товариства АКТАБАНК до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 року прийнято рішення № 90 про запровадження в Банку з 17.09.2014 року тимчасової адміністрації.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 №19 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКТАБАНК , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015 № 6 Про початок процедури ліквідації ПАТ АКТАБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку термін дії ліквідації банку до 15 січня 2018 року.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.05.2017 № 1217 Про заміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ АКТАБАНК , з 07.06.2017 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Актабанк Куліш Віктору Миколайовичу (далі - Уповноважена особа Фонду ).

У відповідності до підпункту 8 частини 1 статті 48 Закону, Фонд/Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону. Згідно частини 2 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі -Закон ), протягом дії тимчасової адміністрації Фонд/Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня: впровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), щодо нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На виконання вищезазначених вимог Закону , на підставі наказу №25 від 30.06.2017 року, відповідачем була проведена перевірка договорів при кредитуванні ТОВ Вега - Плюс , за результатами якої були складені повідомлення від 21.09.2017 рок №2241, 2237, 2238, 2239, 2240 про нікчемність правочинів, а саме: Додаткової угоди № 6 від 25.07.2014 року до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега - Плюс (код ЄДРПОУ 30600346); правочину (банківської операції) від 28.07.2014 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Вега Плюс № 01-911/Т від 28.03.2012 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; правочину (банківської операції) від 28.07.2014 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Вега - Плюс № 01-911/Т від 28.03.2012 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. згідно п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

На виконання повідомлень про нікчемність правочину було видано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича Щодо заходів, повязаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів від 21 вересня 2017 року № 166.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням № 826 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016р., правочини (договори) є нікчемними у разі наявності підстав, визначених частиною третьоюстатті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та/або іншими законами, що підтверджується відповідними доказами.

Відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в оскаржуваних повідомленнях про нікчемність правочину, зазначає, що правочини: Додаткова угода № 6 від 25.07.2014 року до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега - Плюс (код ЄДРПОУ 30600346); Правочин (банківської операції) від 28.07.2014 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Вега Плюс № 01-911/Т від 28.03.2012 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн.; Правочин (банківської операції) від 28.07.2014 р. щодо погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ Вега - Плюс № 01-911/Т від 28.03.2012 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. є нікчемними з підстав, визначених пунктами 1, 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Однак, зазначені обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України , зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 651 Цивільного кодексу України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між ПАТ Актабанк (Кредитор) та ТОВ Вега-Плюс (Позичальник) було укладено Кредитний договір №01-911/Т від 28.03.2012 (з усіма змінами та доповненнями - Додаткові угоди №№1-6) (далі - Кредитний договір), відповідно до предмету якого Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 9 000 000,00 грн. (дев'ять мільйонів гривень 00 копійок), а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.

Додатковою угодою №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору сторони встановили, що кінцевий строк повернення повної суми Кредиту за Кредитним договором визначенйи25.07.2014.

В забезпечення виконання Кредитором умов Кредитного договору ПАТ Актабанк було укладено ряд акцесорних договорів, в тому числі:

- Договір поруки №01-911/Т/1 від 28.03.2012 (з усіма змінами та доповненнями), укладений між ПАТ Актабанк (Кредитор) та ОСОБА_6 (Поручитель), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за належне виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012;

- Договір поруки №01-911/Т/2 від 28.03.2012 (з усіма змінами та доповненнями), укладений між ПАТ Актабанк (Кредитор) та ОСОБА_4 (Поручитель), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за належне виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012;

- Договір застави майнових прав №01-911/Т/5 від 02.10.2012 (з усіма змінами та доповненнями), укладений між ПАТ Актабанк (Заставодержатель) та ОСОБА_5 (далі - Заставодавець-1), відповідно до умов якого Заставодавець-1 в забезпечення виконання ТОВ Вега-Плюс умов Кредитного договору передає у заставу Заставодержателю право вимоги на отримання грошових коштів по Договору банківського вкладу Універсальний №В19-207670/Т від 26.12.2013, укладеному між Заставодавцем-1 та Заставодержателем (далі - Договір застави майнових прав-1). Відповідно до п. 1.4. Договору застави майнових прав-1, вартість предмету застави складає 6 000 000,00 грн. (шість мільйонів гривень 00 копійок);

- Договір застави майнових прав №01-911/Т/6 від 02.10.2012 (з усіма змінами та доповненнями), укладений між ПАТ Актабанк (Заставодержатель) та ОСОБА_7 (далі - Заставодавець -2), відповідно до умов якого Заставодавець-2 в забезпечення виконання ТОВ Вега-Плюс умов Кредитного договору передає у заставу Заставодержателю право вимоги на отримання грошових коштів по Договору банківського вкладу Універсальний №В19-207665/Т від 26.12.2013, укладеному між Заставодавцем-2 та Заставодержателем (далі - Договір застави майнових прав-2). Відповідно до п. 1.4. Договору застави майнових прав-2, вартість предмету застави складає З 000 000,00 грн. (три мільйони гривень 00 копійок).

ПАТ Актабанк листом вих. №2136 від 28.07.2014 було повідомлено ОСОБА_5 про звернення стягнення за Договором застави майнових прав-1. Вказане стягнення було здійснено для погашення заборгованості за Кредитним договором №01-911/Т від 28.03.2012 у зв'язку з невиконанням ТОВ Вега-Плюс за даним кредитним договором своїх зобов'язань. Звернення стягнення було проведено на умовах та відповідно до порядку, передбаченому Договором застави майнових прав-1. Враховуючи викладене, Банком було повідомлено Заставодавця-1 про набуття останнім права вимоги до ТОВ Вега - Плюс в розмірі та обсязі, визначеним договором та розміром фактичного погашення заборгованості за кредитом боржника перед Банком за Кредитним договором, а саме - на суму 6 000 000,00 грн. Право вимоги до боржника за Кредитним договором було набуто в момент здійснення Банком списання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Листом вих. №2137 від 28.07.2014 ПАТ Актабанк повідомлено ОСОБА_7 про звернення стягнення за Договором застави майнових прав -2. Вказане стягнення було здійснено для погашення заборгованості за Кредитним договором №01-911/Т від 28.03.2012 у зв'язку з невиконанням ТОВ Вега-Плюс за даним кредитним договором своїх зобов'язань. Звернення стягнення було проведено на умовах та відповідно до порядку, передбаченому Договором застави майнових прав-2. Враховуючи викладене, Банком було повідомлено Заставодавця-2 про набуття останнім права вимоги до ТОВ Вега- Плюс в розмірі та обсязі, визначеним договором та розміром фактичного погашення заборгованості за кредитом боржника перед Банком за Кредитним договором, а саме - на суму 3 000 000,00 грн. Право вимоги до боржника за Кредитним договором було набуто в момент здійснення Банком списання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Крім цього, листом вих. №2157/1 від 28.07.2014 та листом вих. №2159/1 від 28.07.204 ПАТ Актабанк повідомило ТОВ Вега-Плюс про невиконання станом на 28.07.2014 належним чином зобов'язань за Кредитним договором №01-911/Т від 28.03.2012 та про погашення заборгованості за Кредитним договором шляхом звернення стягнення за Договором застави майнових прав-1, укладеного банком з ОСОБА_5, Договором застави майнових прав-2, укладеного банком з ОСОБА_7, що забезпечували виконання зобов'язань за Кредитним договором, повідомлено про передачу на користь Заставодавця -1,-2 права вимоги до боржника за Кредитним договором у частках, пропорційних стягненню за договорами, що забезпечували виконання основного зобов'язання по сплаті кредиту боржником.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням ТОВ Вега-Плюс зобов'язань у встановлений кредитним договором строк, ПАТ Актабанк на підставі положень договорів застави майнових прав -1,-2 було задоволено кредиторські вимоги за рахунок предметів забезпечення вищеназваних договорів.

А саме, згідно положень п. 2.1.1. Договору застави майнових прав -1,-2 заставодержатель має право у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем умов цього договору, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання звернути стягнення на заставлене право.

Пунктом 3.2.2. Договору застави майнових прав -1, -2 встановлено, заставодавець доручає заставодержателю здійснювати договірне списання грошових коштів з вкладного рахунку заставодавця та надає заставодержателю право здійснити списання грошових коштів у розмірі, достатніх для задоволення ПАТ Актабанк своїх грошових вимог, для погашення існуючої заборгованості позичальника за кредитним договором, у тому числі нарахованих процентів. В такому випадку ПАТ Актабанк списує меморіальним ордером грошові кошти, що знаходяться на вкладному рахунку заставодавця відповідно до зазначеного договору банківського вкладу та спрямовує їх на задоволення вимог заставодержателя. що випливають із кредитного договору та цього договору.

Так, наслідком проведення дій по зверненню стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав -1, -2 стало те, що ПАТ Актабанк отримало повне погашення заборгованості за вищевказаним Кредитним договором. Тобто, внаслідок даних правочинів кошти та/або майно не вибували із володіння ПАТ Актабанк , а навпаки, внаслідок даних правочинів ПАТ Актабанк в повному обсязі задовольнив свої вимоги.

Таким чином, вказані правочини були спрямовані на задоволення вимоги Кредитора - Банку.

Відповідно до п.1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо:

банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Так, відповідачем не доведено, а судом не встановлено неправомірних дій банку під час укладання провочину, а саме безоплатного здійснення відчуження майна або відмови банку від власних майнових вимог, прийняття зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним, надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, внаслідок даного правочину ПАТ АКТАБАНК в повному обсязі задовольнив свої вимоги. Відповідачем не доведено, що укладення такого договору містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність банку.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Між тим, Рішення відповідача про нікчемність правочинів не містить жодних обставин та підстав, за яких такі правочини мають вважатись нікчемними; за відсутності аргументованих посилань на докази, що вказують на невідповідність вищезазначених правочинів приписам діючого законодавства та підпадання їх під положення ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Суд зазначає, що фактично, в даному рішенні - повідомленні Уповноваженої особи Фонду на ПАТ Актабанк Кулиш В.М. наявні лише посилання на повноваження Уповноваженої особи Фонду, обраної ліквідатором Банку, норми ст. 215 ЦК України Недійсність правочину , ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - щодо підстав визнання нікчемним правочину. Водночас, не визначено, внаслідок чого зазначені правочини є нікчемними, а лише повідомлено про сам факт нікчемності.

Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності жодної з ознак, яка дозволяла б ідентифікувати правочини нікчемними.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України , необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України , є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу , належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок, чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання Уповноваженою особою правочинів нікчемними та направлення з цього приводу повідомлень.

Окремо суд зазначає про порушення відповідачем частини 2 статті 38 Закону №4452-VI, оскільки закон визначає обмеження строками проведення перевірок на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, оскільки така перевірка проводиться виключно протягом дії тимчасової адміністрації.

Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення , затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993 (далі Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.

Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що норми підзаконного нормативно-правового акту суперечать вимогам Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб , оскільки визначають не передбачені законом повноваження Фонду та Уповноваженої ним особи, наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів.

Суд наголошує, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку, а не у період його ліквідації.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем вчинено дії та прийнято рішення у формі повідомлень з порушення цього принципу, що свідчить про порушення при цьому гарантій, передбачених ст.1 Першого протоколу до Конвенції, для позивачів.

Приймаючи до уваги те, що судом встановлено протиправність віднесення відповідачем зазначених вище правочинів до нікчемних, то в останнього обов'язок, визначений ч. 4 ст. 38 Закону №4452-VI , не виникає, у тому числі, щодо повідомлення сторін про нікчемність цих договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачами сплачено судовий збір: Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс у розмірі 1600,00 грн. згідно квитанції від 23.10.2017 року №397346, ОСОБА_4 у розмірі 640,00 грн. згідно квитанції від 23.10.2017 року № 397331, ОСОБА_5 у розмірі 640,00 грн., сплачені згідно квитанції від 23.10.2017 року №397333, ОСОБА_6 у розмірі 640,00 грн., сплачені згідно квитанції від 23.10.2017 року №397336, ОСОБА_7 у розмірі 640,00 грн., сплачені згідно квитанції від 23.10.2017 року №397340.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Уповноваженої особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АКТАБАНК Куліш Віктор Миколайович про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними Додаткової угоди №6 від 25.07.2014 до Кредитного договору №01-911/Т від 28.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Актабанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс , правочину (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_7, в розмірі 3 000 000,00 грн., правочину (банківська операція) від 28.07.2014 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ Вега-Плюс №01-911/Т від 28.03.2012 за рахунок депозитних коштів ОСОБА_5, в розмірі 6 000 000,00 грн. та складання повідомлень на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про нікчемність правочинів визнати протиправними.

Визнати протиравними та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк Куліша Віктора Миколайовича у формі повідомлень про нікчемність правочинів вих.№2241 від 21.09.2017р., вих.№2237 від 21.09.2017р., вих.№2238 від 21.09.2017р., вих.№2239 від 21.09.2017р., вих.№2240 від 21.09.2017р.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснені та документально підтверджені судові витрати:

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вега-Плюс у розмірі 1600,00 грн. згідно квитанції від 23.10.2017 року №397346,

на користь ОСОБА_4 у розмірі 640,00 грн. згідно квитанції від 23.10.2017 року № 397331,

на користь ОСОБА_5 у розмірі 640,00 грн., сплачені згідно квитанції від 23.10.2017 року №397333,

на користь ОСОБА_6 у розмірі 640,00 грн., сплачені згідно квитанції від 23.10.2017 року №397336,

на користь ОСОБА_7 у розмірі 640,00 грн., сплачені згідно квитанції від 23.10.2017 року №397340.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складений 27 листопада 2017 року.

Суддя В.В. Кальник