Ухвала

від 04.12.2017 по справі 804/8102/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

        ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА  04 грудня 2017 р.                                                                                 справа 804/8102/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Навчально-виховного комплексу №148" Спеціалізованої школи -дошкільного навчального закладу (Ясла-садок) "Планета щастя" Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування, -   в с т а н о в и в: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Навчально-виховного комплексу №148" Спеціалізованої школи -дошкільного навчального закладу (Ясла-садок) "Планета щастя" Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 13, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 42 Комунального закладу освіти "Навчально-виховного комплексу №148" Спеціалізованої школи -дошкільного навчального закладу (Ясла-садок) "Планета щастя" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 36839868) до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта. Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". 01 січня 2017 року набрав законної сили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  від 06.12.2016 № 1774-VIII, згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", в тому числі щодо ставок судового збору. У відповідності до  п.п. 1) п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"(зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII, які набрали законної сили з 01.01.2017) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600,00 гривень. Предметом позову є вимоги позивача про застосування заходів реагування (вимога немайнового характеру). Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1600 грн. Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не надано документа, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову. Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є органом державної влади і бюджетною установою, неприбутковою організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету та на момент звернення до суду у означеним позовом, в кошторисі видатки в частині сплати судового збору відсутні, у зв'язку з чим просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. Суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Суд відзначає, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами. Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору. Обґрунтовуючи причини відстрочення сплати судового збору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області посилається на відсутність відповідного фінансування, у той час як самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору. Окрім того, до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем не надано доказів, на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, у зв'язку з чим, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Також, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, оскільки майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Згідно зі статтею 108 КАС України позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 106, 108, 160, 165 КАС України, суд,-   у х в а л и в: Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Навчально-виховного комплексу №148" Спеціалізованої школи -дошкільного навчального закладу (Ясла-садок) "Планета щастя" Дніпровської міської ради  про застосування заходів реагування залишити без руху. Надати позивачу строк до 14 грудня 2017 року для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1600,00 грн. Роз'яснити заявнику, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України заява повертається заявникові, якщо він не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення  ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. Суддя                                                                                                О.В. Царікова