Постанова

від 04.12.2017 по справі 816/2050/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа №816/2050/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватної виробничо-комерційної фірми "Хортиця", третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2017 року позивач Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Хортиця" (надалі - відповідач, ПВКФ "Хортиця"), третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - третя особа, ДПІ у м. Полтаві), в якій просить стягнути з рахунків відповідача кошти за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 15 376,41 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб. У зв'язку з несплатою відповідачем суми боргу добровільно, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача та представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, вказувала, що у зв'язку зі складними обставинами у підприємства наразі скрутний фінансовий стан, через що підприємство не може в повній мірі сплачувати власні податкові зобов'язання. Зазначала про намір погасити по мірі можливості залишок суми податкового боргу.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглядати справу без участі сторін в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 7) ПВКФ "Хортиця" (код ЄДРПОУ 13948195) зареєстроване як юридична особа 06.10.1992, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 19.10.2012 за №1 588 176 0000 010914. Підприємство перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві як платника податків.

Заборгованість ПВКФ "Хортиця" з орендної плати з юридичних осіб виникла внаслідок несвоєчасної сплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань.

Так, 20.02.2017 ПВКФ "Хортиця" подано до ДПІ у м. Полтаві звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1700046445 за 2017 рік, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 24 676,20 грн, з яких не сплачено: по терміну сплати 30.03.2017 - 981,96 грн (частково погашено за рахунок переплати в сумі 1074,39 грн); по термінам сплати 30.04.2017; 30.05.2017; 30.06.2017; 30.07.2017; 30.08.2017; 30.09.2017 та 30.10.2017 - по 2056,35 грн, на загальну суму 15 376,41 грн (а.с. 8).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Враховуючи те, що узгоджені суми податків в розмірі 15 376,51 грн не були сплачені відповідачем в установлені строки, то дані суми набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню в порядку погашення податкового боргу.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

У відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Встановлено, що на виконання вищезазначених норм ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 12.05.2017 №2377-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 3038,31 грн, яка направлена та вручена відповідачу 29.05.2017 (а.с. 9).

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.

Згідно відомостей з витягу інтегрованої картки платника орендної плати з юридичних осіб податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи, враховуючи заявлені вимоги, становить 15 376,41 грн (а.с. 20-21).

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо функцій та прав контролюючих органів та щодо функцій державних податкових інспекцій.

З 01.01.2017 контролюючим органом в межах даної справи є ГУ ДФС у Полтавській області.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Таким чином наявність у відповідача податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати орендної плати з юридичних осіб підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

Щодо пояснень відповідача про неможливість сплатити добровільно податковий борг у зв'язку з тяжким матеріальним становищем суд зазначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, як це передбачено ст. 67 Конституції України.

Загальною засадою податкового законодавства визначеною статтею 4 ПК України є, зокрема, загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

При цьому, відповідач не позбавлений права на звернення до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення податкового боргу в порядку ст. 100 ПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватної виробничо-комерційної фірми "Хортиця" (код ЄДРПОУ 13948195) кошти за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 15 376 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн 41 коп на р/р 33214812700002, код бюджетної класифікації платежу 18010600, одержувач: УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Б. Супрун