ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.11.2017 Справа №905/2242/17
Суддя господарського суду Донецької області Кротінова О.В.,
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,
розглянув матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка", м.Донецьк, ЄДРПОУ 35420520,
до відповідача 1, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 34898944,
до відповідача 2, Приватного нотаріуса Бадахова Юрія Назіровича, м.Київ,
про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,-
за участю представників сторін:
від позивача: Храброва А.М.. - за довіреністю;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубльовка", м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №2209/17-1 б/д до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, та до Приватного нотаріуса Бадахова Юрія Назіровича, м.Київ, про визнання права власності на будівлю "Кафе-бар, центр дозвілля" загальною площею 939,7 м 2 , реєстраційний номер 12639847, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Заводська, б.96.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2242/17 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 28.09.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2242/17.
В подальшому розгляд справи відкладався відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається приписи ст.ст.316, 317, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.2-1, 53 Закону України Про нотаріат , п.3 глави 7 розділу 1, п.1.1 глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та втратою правовстановлюючих документів на спірну нерухомість (договір купівлі-продажу приміщення від 22.06.2010р., реєстровий №718).
На підтвердження вказаних обставин позивач надав довідку про балансову вартість нерухомого майна №22-09/17 від 22.09.2017р., акт "Про втрату документів" №02-05/17 від 02.05.2017р., наказ "Про проведення дій, необхідних внаслідок втрати документів та номерних знаків" №02-05/17 від 02.05.2017р., а також у копіях: договір купівлі-продажу приміщення №718 від 22.06.2010р., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №8681287 від 22.06.2010р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26512330 від 24.06.2010р., інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №97463925 від 15.09.2017р., заяви №б/н б/д про видачу дублікату договору купівлі-продажу приміщення від 22.06.2010р. (реєстровий №718), фіскальні чеки КМД ПАТ Укрпошта Київ 54 №7056 від 15.05.2017р., №1647 від 06.07.2017р., описи вкладення у цінні листи, датовані 15.05.2017р., 06.07.2016р., лицьовий бік поштового конверта, датований 07.08.2017р., лист №304/01-12 від 26.05.2017р. Відповідь щодо отримання дублікату , роздруківка з сайту Єдиний реєстр нотаріусів щодо відповідача 2, правоустановчі документи підприємства позивача.
18.10.2017р. від позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист, яким долучено до матеріалів справи додаткові документи, зокрема: копію висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, письмові пояснення №б/н б/д, у яких вказано, що нотаріус не має права оформити відчуження майна без оригіналу або дублікату правовстановлюючого документа, послався на п.3 гл.7 р.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зауважено, що позивачем вжито усіх можливих заходів щодо отримання дублікату втраченого договору купівлі-продажу приміщення від 22.06.2010р., що засвідчує право власності на нерухоме майно, наразі в позивача відсутній інший, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права; звернуто увагу суду, що в позовній заяві не йдеться про оспорення або невизнання права іншою особою, позивач скористався правом пред'явлення позову про визнання права власності у зв'язку із втратою документу, відсутність якого позбавляє позивача права реалізувати своє право власності на зазначене майно.
07.11.2017р. від відповідача 1 через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання №4-20-01,4-21-124 від 01.11.2017р. про розгляд справи без його участі, а також заперечення вих. № 4-20-01, 4-21-124 від 01.11.2017р. на позовну заяву про визнання права власності на майно, за змістом яких зазначено, що Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області не може виступати в якості учасника судового процесу у справі, оскільки останній не має права на вчинення будь-яких нотаріальних дій, в тому числі видачі дублікатів; зауважено, що наказом Головного управління юстиції у Донецькій області №54/2 від 15.09.2014р. припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу БадаховаЮ.Н. за власним бажанням з 15.09.2014р., відповідно до п.6 зазначеного наказу останній зобов'язаний передати справи нотаріальних документів на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву після закінчення АТО, до цього часу вони перебувають на відповідальному зберіганні у приватного нотаріуса БадаховаЮ.Н., на теперішній час видати дублікат договору купівлі-продажу будівлі Кафе-бар, центр дозвілля , посвідченого приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н.22.06.2010р. за реєстровим №718, неможливо через проведення антитерористичної операції у м.Донецьк, де здійснював свою діяльність нотаріус; вказано, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки право власності вже виникло та зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у цьому випадку можливе лише визнання факту, що має юридичне значення, а саме, перебування об'єкта у власності, який ніхто не заперечує та не оспорює.
08.11.2017р. від відповідача 2 через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив б/н від 24.10.2017р. на позовну заяву, у якому вказано, що 15.09.2014р. приватна нотаріальна діяльність нотаріуса Донецького міського нотаріального округу БадаховаЮ.Н. припинена на підставі наказу №54/2 Головного управління юстиції у Донецькій області, у зв'язку з чим всі документи нотаріального діловодства повинні бути передані до Донецького обласного нотаріального архіву, але через те, що станом на сьогодні проводиться антитерористична операція м.Донецька, архів не працює, тому документи знаходяться у м.Донецьку; зазначено, що на сьогодні у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Ю.Н. немає доступу до документів нотаріального діловодства приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу, у зв'язку з чим видача засвідчених копій документів, на яких ґрунтується відзив на позовну заяву - є неможливо; звернуто увагу, що ним ніяким чином не порушувалось право ТОВ "Рубльовка" та взагалі не є правозобов'язальним суб'єктом у цій справі, висловлено прохання визнати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу БадаховаЮ.Н. неналежним відповідачем у справі, розглянути справу та винести рішення без його участі.
До означеного відзиву додано у копіях: свідоцтво №7735 від 10.09.2009р. про право на зайняття нотаріальною діяльністю, реєстраційне посвідчення №369 від 25.09.2009р. про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності.
20.11.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано супровідний лист вих. №16 - 11/17 від 16.11.2017р., до якого додано документи, наведені у переліку, а також супровідний лист вих. №14-11/17р. від 14.11.2017р., до якого додано газету "Часопис Донеччина", видання №34 (15963) від 26.09.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні; зазначив, що запис стосовно права власності позивача на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не скасовано та не оскаржено.
Представник відповідача 1 у судове засідання 27.11.2017р. не з'явився.
Представник відповідача 2 у судове засідання 27.11.2017р. не з'явився.
Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідачів для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
З огляду на таке, клопотання представника відповідача 1 №4-20-01,4-21-124 від 01.11.2017р. про розгляд справи без його участі та клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи та винесення рішення без його участі задоволені судом.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.
Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача, з посиланням на приписи ст.392 Цивільного кодексу України, про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
Згідно акту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" "Про втрату документів" №02-05/17 від 02.05.2017р. в період з 27 квітня по 2 травня 2017р. комісією у складі директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" - ОСОБА_5 та фахівця з надання послуг права -ОСОБА_4, здійснено перевірку наявності документів щодо нерухомого майна, яке обліковується на балансі товариства, в ході перевірки виявлено втрату, зокрема, договору купівлі-продажу приміщення від 22.06.2010р. (реєстровий №718), з причин, що не залежать від волі працівників, а саме: бойові дії в м.Донецьку, поспішне звільнення та евакуація працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка", з якими втрачено зв'язок, відібрати будь-які пояснення не є можливим, зазначені документи можуть бути поновлені у порядку, обумовленому діючим законодавством України.
Відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" "Про проведення дій, необхідних внаслідок втрати документів та номерних знаків" №02-05/17 від 02.05.2017р. наказано вжити заходів щодо поновлення втрачених документів.
Як свідчать обставини справи, позивач звернувся до Донецького обласного державного нотаріального архіву із заявою щодо видачі дубліката означеного вище договору, на який останній надав відповідь у листі №304/01-12 від 26.05.2017р.
За змістом приведеного листа "Відповідь щодо отримання дублікату" повідомлено заявника про неможливість надання дубліката договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, посвідченого 22.06.1010р. за №718 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н., оскільки документи нотаріального діловодства та архіву означеного нотаріуса на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальних архів не передавались.
Одночасно позивач 06.07.2017р. звернувся до приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Бадахова Ю.Н. із заявою про видачу дубліката договору купівлі-продажу приміщення №718 від 22.06.2010р.
Відповіді на означений запит суду не представлено.
З огляду на викладені обставини як втрата документів та неможливість отримання їх дублікатів, приписи ст.ст.316, 317, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.2-1, 53 Закону України Про нотаріат , п.3 глави 7 розділу 1, п.1.1 глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивач вважає відсутнім інший, окрім судового, шлях для відновлення порушеного права, обґрунтованим пред'явлення позову про визнання права власності у зв'язку з втратою документа, відсутність якого позбавляє позивача реалізувати своє право власності на зазначене майно, зокрема, оскільки для оформлення переходу права власності на нерухоме майно нотаріусу необхідно надати оригінал втраченого договору.
Зважаючи на положення ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від доведеності одночасної наявності таких елементів: захищуваного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення означеного ним права чи інтересу з боку відповідача; належність обраного способу захисту (його адекватність характеру правовідносин і здатність відновити порушені права чи інтереси, можливість до застосування за змістом діючого законодавства).
Відсутність або недоведеність позивачем згідно приписів чинного процесуального законодавства належними доказами будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Як свідчить представлені позивачем копії документів, 22.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська фірма Шквал" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу приміщення, за умовами п.1 якого Продавець як іпотекодержатель, діючи на підставі ст.38 Закону України Про іпотеку продав, а Покупець купив будівлю "Кафе-бар, центр дозвілля" загальною площею 939,7 кв.м., реєстраційний номер: 12639847, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Заводська, б.96.
Згідно п.10 договору, цей договір підлягає державній реєстрації. Право власності, що виникає у Покупця за цим договором підлягає державній реєстрації.
Як свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №8681287 від 22.06.2010р., державна реєстрація договору відбулась.
Згідно даних витягу про реєстрацію права власності №25612330 від 24.06.2010р., право власності на нерухоме майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" 24.06.2010р., номер запису про право власності 12639847.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №105228940 від 27.11.2017р. вищевказана інформація про право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 12639847) є актуальною, власником значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубльовка".
Беручи до уваги довідку про балансову вартість нерухомого майна №22-09/17 від 22.09.2017р., відсутність доказів протилежного, після придбання у 2010 році по теперішній час вказане нерухоме майно обліковується на балансі позивача.
Відповідно до п.9 ч.2 наказу Міністерства юстиції України №247/7р. від 25.11.2014р. Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області встановлений обов'язок керівника Головного управління юстиції у Донецькій області вжити заходи щодо вивезення, у разі можливості, майна та документації територіальних органів і установ юстиції Донецької області, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій українською владою території.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування ст.392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.
Приведена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України №3-18гс111 від 04.04.2011р.
У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 04.12.2012р. №26/133 та від 11.12.2012р. №56/68.
Згідно з висновками, викладеними у постанові ВСУ від 23.12.2014р. №5011-74/9393- 2012, за змістом статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування зазначеної статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Позивач набув права власності на оспорюване майно на підставі договору купівлі-продажу приміщення, яке зареєстровано відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Це майно з моменту передачі перебуває у володінні позивача та знаходиться у нього на балансі. Відсутність у нього оригіналу примірника договору не може бути підставою вважати неправомірним набуття ним прав власності на нього.
Разом з цим, відповідачі не ставлять під сумнів наявність права власника на означене нерухоме майно, не вбачається наявності факту відмови, невизнання або його оспорювання, за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на підтвердження такого права.
Доказів будь-якого звернення до відповідачів, за наслідками якого можуть мати місце перелічені обставини, суду не представлено. До того ж, не встановлено наявності сумнівів або створення неможливості реалізації позивачем свого права власності через них внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Одночасно, у розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
За приписом ч.5 ст.12 приведеного Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Факт скасування відомостей про зареєстроване право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" на нерухоме майно: будівлю "Кафе-бар, центр дозвілля" загальною площею 939,7 кв.м., реєстраційний номер: 12639847, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Заводська, б.96, з матеріалів справи не слідує, судом не встановлено.
Главою 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, передбачений перелік документів, що подаються нотаріусу при вчиненні правочину про відчуження та заставу майна. Так, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються (п.1.1 Порядку).
За умовами п.1.2 Порядку право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.
У разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.
Як вже зазначалось, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" на спірне майно.
Відомостей про видачу правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності суду не представлено.
Відтак, не встановлено обставин, за яких відповідачі не визнають, оспорюють факт чи мають сумніви щодо належності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рубльовка" будівлю "Кафе-бар, центр дозвілля" загальною площею 939,7 кв.м., реєстраційний номер: 12639847, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Заводська, б.96, своїми діями чи бездіяльністю перешкоджають, або зумовлюють неможливість реалізації права власності, у тому числі як вільне розпорядження спірним нерухомим майном, а також відсутності у позивача змоги реалізації своїх правомочностей, зокрема, у вчиненні правочину щодо його відчуження за відсутності оригіналу договору купівлі-продажу, або наявності перешкод у цьому.
Відтак, суд не вбачає підстави для захисту права відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України.
Так, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності таких елементів, як порушення означеного ним права; належність обраного способу захисту (його адекватність характеру правовідносин і здатність відновити порушені права чи інтереси, можливість до застосування за змістом діючого законодавства).
Одночасно суд звертає увагу про відсутність спору у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно у розглядуваному випадку.
Таким чином, твердження позивача при розгляді справи не знайшли свого підтвердження, а отже є безпідставними та необґрунтованими.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача про визнання права власності є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубльовка", м.Донецьк, до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, та до Приватного нотаріуса Бадахова Юрія Назіровича, м.Київ, про визнання права власності на будівлю "Кафе-бар, центр дозвілля" загальною площею 939,7 м 2 , реєстраційний номер 12639847, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Заводська, б.96, відмовити.
2. У судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2017р.
Суддя О.В. Кротінова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 04.12.2017 |
Номер документу | 70672553 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.В. Кротінова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні