Рішення

від 28.11.2017 по справі 905/1644/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.2017 Справа №905/1644/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Г.Є. Курило, суддів О.В. Попова, С.С. Тарапати

при секретарі судового засідання А.О. Кащеєві

розглянувши матеріали справи

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., м. Київ

до відповідача : Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне

про стягнення 8 772 177,99 євро

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Логвиненко О.С. - за довіреністю.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м.Київ звернувся господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", село Гранітне про стягнення заборгованості за кредитним договором №11 від 26 травня 2008р. у сумі 8772177,99 євро.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову №12/2-25237 від 19.08.2015.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем, своїх зобов'язань за кредитним договором №11 від 26 травня 2008р.

Позовна заява подана позивачем в порядку п.7.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції . Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 05.02.2013 по справі №28/178, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2013, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк", м.Київ до Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", смт. Тельманове про стягнення заборгованості за кредитним договором №11 від 26.05.2008р. в сумі 64171566,95 грн. задоволено частково та стягнуто з ПАТ „Тельманівський кар'єр" на користь ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором №11 від 26.05.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 48502654,02грн., заборгованість за відсотками в сумі 9172999,23грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 376339,80грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 479118,14грн., штраф в сумі 2645599,31грн. Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2014 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2013 та рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2013 скасовано, оскільки судами під час розгляду справи і вирішення спору по суті не було перевірено виконання банком вимог пунктів 2.7.2 та 2.12.1 кредитного договору № 11 від 26.05.2008 (з урахуванням зміни нумерації пунктів згідно з договором про внесення змін № 2 від 26.06.2009) щодо порядку зміни величини ставки EURIBOR, що приймається для розрахунку процентної ставки за користування кредитом. Зазначене має суттєве значення для встановлення правильності нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008. Також при встановленні розміру заборгованості по процентах за користування кредитом судами не було встановлено, яка саме ставка EURIBOR застосовувалася при визначенні процентної ставки, виходячи з відомостей щодо розміру ставки EURIBOR за період з 26.05.2008 по 06.08.2010. У зв'язку з вищевикладеним, справу №28/178 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду. Ухвалою суду від 05.02.2014 справу прийнято до провадження. Розгляд справи не завершений. Ухвалою господарського суду Донецької області у справі №28/178 від 14.05.2014 призначено судову оціночну експертизу та зупинено провадження по справі. У відповідності зі ст.15 Закону України "Про судову експертизу", п.1.9 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (зі змінами та доповненнями), господарський суд надсилав матеріали справи №28/178 судовому експерту Машиніченко О.А. на адресу 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 68. Проте, у зв'язку з проведенням Антитерористичної операції у місті Донецьку матеріали справи втрачені, доказів протилежного суду не надано.

За змістом п.7.6 зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ не підлягає відновленню справа, втрачена до закінчення судового розгляду. В такому разі заявник не позбавлений права на подання нової позовної заяви (іншого звернення, передбаченого ГПК) у загальному порядку.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2015 порушено провадження у справі №905/1644/15.

17.09.2015 позивачем надано суду письмові пояснення від 15.09.2015 №11/2-30114 щодо порядку визначення застосованої процентної ставки з урахуванням розміру EURIBOR.

28.09.2015 позивач, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ до канцелярії суду надав заяву про призначення експертизи.

07.10.2015 відповідач, Публічне акціонерне товариство "Тельманівський кар'єр", село Гранітне звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просить призначити судово-економічну експертизу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2015 по справі №905/1644/15 призначено судову економічну експертизу. Проведення експертизи доручено судовим експертам Приватного підприємства "Бюро Маркуса". Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2015 по справі №905/1644/15 провадження по справі зупинено на строк проведення експертизи. Однак експертиза не була проведена у зв'язку з неоплатою банком витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

20.10.2015 відповідач звернувся до суду з клопотанням №13/10-1 від 13.10.2015, в якому просить позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки в господарському суді Донецької області перебуває на розгляді справа №28/178 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору із тих же підстав. Розгляд по справі №28/178 не закінчено, остаточне рішення не прийнято, провадження по справі зупинено на строк проведення експертизи.

24.05.2016 відповідач звернувся до суду з клопотанням №20/05-1 від 20.05.2016, в якому просить суду призначити по справі №905/1644/15 судову експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.05.2016 по справі №905/1644/15 призначено судову економічну експертизу. На вирішення експерту поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості за тілом кредиту згідно умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015?

2. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості по процентам за користування кредитом згідно умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008р., укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015?

3. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми пені за несвоєчасне погашення кредиту згідно умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015?

4. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом згідно умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015?

5. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості за комісіями згідно умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015?

6. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту згідно умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015р.?

7. Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості по 3% річних згідно умов кредитного договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015?

8. Якщо подані позивачем у судову справу розрахунки заборгованості по тілу кредиту, процентам, пені, комісії, 3% річних проведені невірно і не відповідають умовам кредитного договору № 11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м.Київ та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього проведені з помилками, то навести правильний розрахунок за спірний період з визначенням суми заборгованості по тілу кредиту, процентам, пені, комісії, 3% річних.

Проведення експертизи доручено судовим експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.05.2016 по справі №905/1644/15 провадження по справі зупинено на строк проведення експертизи.

До господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової економічної експертизи № 699 по господарській справі №905/1644/15 від 26.06.2017. Відповідно до висновків судової експертизи встановлено наступне:

По першому питанню: Згідно результатів здійсненого дослідження даних наданих експерту документів встановлено, що розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості за тілом кредиту згідно умов договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 підтверджується документально в повному обсязі (в сумі 4708000,0євро).

По другому питанню: На підставі наданих експерту документів підтвердити дані розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості по процентам за користування кредитом згідно умов кредитного договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 не надається можливим.

По третьому питанню: На підставі наданих експерту документів підтвердити дані розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми пені за несвоєчасне погашення кредиту згідно умов кредитного договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 не надається можливим.

По четвертому питанню: На підставі наданих експерту документів підтвердити дані розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом згідно умов кредитного договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 не надається можливим.

По п'ятому питанню: На підставі наданих експерту документів підтвердити дані розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості за комісіями згідно умов кредитного договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 не надається можливим.

По шостому питанню: На підставі наданих експерту документів підтвердити дані розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту згідно умов кредитного договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 не надається можливим.

По сьомому питанню: Згідно результатів здійсненого дослідження наданих експерту документів встановлено, що розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості по 3% річних по кредиту згідно умов договору №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне та додаткових угод до нього станом на 12.08.2015 підтверджується частково на суму 378601,67 євро.

По восьмому питанню: З урахуванням результатів дослідження даних наданих експерту документів, встановлено, що подані позивачем у судову справу розрахунки заборгованості по тілу кредиту, процентам, пені, комісії, 3% річних за кредитним договором №11 від 26.05.2008, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне документально підтверджені частково в сумі 5086601,67 євро.

В заяві від 28.08.2017 №22/2-23600, які надійшли до суду 31.08.2017, позивачем вказано, що розрахунок, доданий до позову, зроблено за допомогою облікової банківської системи Б2 , яка застосовується у банківських установах України та зокрема використовується у ПАТ ВіЕйБі Банк , надати іншого відмінного розрахунку не вбачається можливим.

20.09.2017 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому відповідачем зазначено, що позивачем порушено порядок надання кредиту, а саме п. 1.1.6 та п.1.3.1 спірного кредитного договору. Відповідач також вважає, що предмет спору визначено позивачем невірно, оскільки у відповідача не виникло зобов'язання повернення кредитних коштів, відсотків і т.п. за кредитним договором. Крім того, відповідач зазначає, що змінний розмір ставки EURIBOR порушує його права. Також відповідач вказує на незрозумілість нарахування відсотків з врахуванням ставки EURIBOR та відсутність можливості перевірити правильність розрахунків по процентам за користування кредитом, оскільки такі розрахунки не долучені позивачем до позовної заяви.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.08.2017 призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Г.Є. Курило, суддів О.В. Попова, І.К. Чорненької. У зв'язку перебуванням суддів І.К. Чорненької у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.10.2017 змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Г.Є. Курило, судді С.С. Тарапата, О.В. Попов.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався та продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 26 травня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - кредитодавець, правонаступником якого є позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр" (далі - позичальник, правонаступником якого є відповідач) укладено кредитний договір №11 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору, а також на підставі та на умовах відповідного Індивідуального кредитного договору, що укладається кредитодавцем з банком Landesbank Berlin AG, Alexanderplatz 2, 10178 Berlin, Федеративна Республіка Німеччина (SWIFT: Beladebe), (як невідємна частина базової угоди від 2008р.) та буде зареєстрований у встановленому порядку в Національному банку України.

За своєю правовою природою кредитний договір №11 від 26.05.2008 є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п.1.1.1 кредитного договору, кредит надається в сумі 5416000,00 євро, що еквівалентна сумі 41350455,92 грн. в національній валюті за курсом гривні до валюти кредиту, встановленим на день підписання цього договору, та включає: - 5 136 000,00 євро, що складає 80% від загальної суми контракту №2008-04-03 від 03.04.2008р., укладеного позичальником з компанією RIMAC Maschinen und Anlagen GmbH Im Bruch 4-10/Postfach 1124 D-69256 Mauer/Heidelberg, Німеччина на поставку обладнання для виробництва бетонних виробів; - до 280 000,00 євро - премія Euler Hermes Kreditversicherungs, AG.

Згідно з п.1.1.5 кредитного договору, надання кредиту буде здійснюватись в повному обсязі або окремими частинами (траншами). Видача кредиту на цілі, визначені п.1.2.1 цього договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок покриття по акредитиву №26025040000002 в ВАТ "ВіЕйБі Банк". Моментом (днем) надання траншу/кредиту вважається день перерахування грошових коштів згідно з п.2.2 цього договору в сумі відповідного траншу/кредиту (п.п.2.2, 2.4 в редакції договору про внесення змін №2 від 26.06.2009 до кредитного договору №11 від 26.05.2008).

Відповідно до п.1.1.3 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить EURIBOR+4%, де EURIBOR означає ставку пропозиції Європейської міжбанківської біржі для євро, яка є річною процентною ставкою та відповідає котируванню за процентний період 6 місяців.

Додатковою угодою №1 від 31.10.2008 до кредитного договору сторони внесли змін до п.1.1.3 кредитного договору, встановивши, що процентна ставка за користування кредитом: ставка фінансування фінансуючого банку+3,125% річних, де ставка фінансуючого банку: ставка EURIBOR+0,875% річних, що округлена до наступної повної 1/16 процента. Для цілей цього договору EURIBOR означає ставку пропозиції Європейської міжбанківської біржі для євро, яка є річною процентною ставкою та відповідає котируванню за відповідний процентний період.

Додатковою угодою №3 від 31.07.2009 (п.1) сторони домовились визначити процентну ставку за користування кредитом в розмірі 6 місячного EURIBOR+4% річних з округленням до наступної 1/16 процента.

У відповідності до договору про внесення змін №5 від 29.06.2010 до кредитного договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитом наступним чином:

- з 26.05.2008 по 30.07.2009 - EURIBOR+4%;

- з 31.07.2009 по 14.07.2010 - 6 місячний EURIBOR+4% річних з округленням наступної 1/16 процента;

- з 15.07.2010 - 6 місячний EURIBOR+4,225% річних з наступним округленням до наступної 1/16 процента.

Згідно з п.3, вищевказана угода набуває чинності після її підписання кредитодавцем та позичальником, скріплення печатками сторін, а також за умови набуття чинності додатковим договором №1 до індивідуального кредитного договору №01 (2008), що укладається між ПАТ ВіЕйБі Банк та фінансуючим банком Landesbank Berlin AG, а саме після виконання наступних умов: отримання фінансуючим банком від EKA Euler Hermes Kreditversicherungs AG поправки до їхнього покриття щодо відстрочки першої виплати по індивідуальному кредитному договору до 15.07.2011р.; отримання фінансуючим банком від ПАТ ВіЕйБі Банк комісійних для сплати премії EKA Euler Hermes Kreditversicherungs AG; отримання фінансуючим банком від ПАТ ВіЕйБі Банк коштів по сплаті додаткової комісії у розмірі EUR 750,00; отримання фінансуючим банком поправки до зобов'язання експортера у зв'язку з відстрочкою першої виплати по індивідуальному кредитному договору до 15.07.2011р., реєстрації в Національному банку України змін до індивідуального кредитного договору №01 (2008).

Згідно з п.п.2.7.1-2.7.2 кредитного договору (з урахуванням зміни нумерації пунктів, запровадженої договором про внесення змін №2 від 26.06.2009 до кредитного договору), проценти за користування кредитом нараховуються банком виходячи з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу). Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки встановленої згідно з п.1.1.3 цього договору. Величина ставки EURIBOR, що приймається для розрахунку процентної ставки за користування кредитом, може бути змінена протягом терміну дії цього договору на підставі отриманого кредитодавцем письмового повідомлення від виконуючого банку про таку зміну. Кредитодавець письмово повідомляє позичальника про введення в дію іншої величини ставки EURIBOR, яка є кінцевою та зобов'язуючою для позичальника. Вказане в цьому пункті письмове повідомлення надсилається кредитодавцем позичальнику рекомендованим листом через відділення зв'язку або надається позичальнику, який письмово засвідчує на екземплярі кредитодавця факт отримання такого письмового повідомлення. Проценти, нараховані за місяць відповідно до п.2.7 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п.2.8.1 кредитного договору).

Відповідно до умов кредитного договору (п.1.1.1, п.1.2) цільовим призначенням кредиту серед іншого є покриття по акредитиву (далі "акредитив"), відкритому відповідачеві для розрахунків по контракту №2008-04-03 від 03.04.2008р., укладеного позичальником з компанією RIMAC Maschinen und Anlagen GmbH Im Bruch 4-10/Postfach 1124 D-69256 Mauer/Heidelberg (далі "бенефіціар"), та забезпечення сплати премії Euler Hermes Kreditversicherungs, AG .

Позичальник сплачує на користь кредитодавця наступні комісії: комісію за надання кредитних коштів в розмірі 0,1% від суми кредиту. Комісія сплачується протягом 3 банківських днів від дня отримання позичальником повідомлення кредитодавця про надання кредиту, як зазначено в п. 1.1.6 цього договору. Комісія сплачується у гривневому еквіваленті по курсу Національного банку на дату сплати. Комісію за призначення процесуального агента по індивідуальному кредитному договору, розмір якої дорівнює сумі інвойсу відповідного процесуального агента (копія інвойсу надається кредитодавцем позичальнику за його першою вимогою). Комісія сплачується протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення від кредитодавця в валюті інвойсу (п. 1.6. кредитного договору).

Згідно п. 1.7 кредитного договору позичальник згідно з відповідними повідомленнями кредитодавця сплачує наступні комісії фінансуючого банку: комісію за управління в розмірі 0,25% від загальної суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 цього договору, в термін не пізніше 2 (двох) з моменту отримання повідомлення від кредитодавця, комісію за зобов'язання в розмірі 0,25% річних від суми будь-якої невибраної часини кредиту, яка нараховується за період з дати укладання індивідуального кредитного договору до дати отримання позичальником повної суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 цього договору, із розрахунку 360 днів у році, в термін не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитодавця.

Статтею 4 кредитного договору сторонами кредитного договору узгоджено підстави та обсяг відповідальності за його неналежне виконання. Зокрема, відповідно до п.4.2, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем. У разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.3, 3.3.5-3.3.18, 3.3.20, 3.3.21 цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 цього договору, за кожний випадок порушення за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем (п.4.3 в редакції додаткової угоди №2 від 26.06.2009р.). Сторони погодились (п.4.4), що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі.

Термін остаточного повернення кредиту - 20.12.2012 (п. 1.1.2 кредитного договору).

Повернення кредиту здійснюється щомісячними платежами 15-го числа кожного місяця, починаючи з четвертого місяця від відправної точки. Відправною точкою вважається дата запуску обладнання в експлуатацію, яка підтверджується відповідним актом, що підтверджується експортером та позичальником. Сума погашення для кожного з перших трьох платежів дорівнює 300 888,89 євро, сума погашення кожного з наступних платежів (30 платежів) дорівнює 150 444,44 євро (п. 2.3 кредитного договору в редакції Договору про внесення змін №2 до Кредитного договору №11 від 26.05.2008).

Згідно з п.7.4, кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, банк на виконання п.1.1.1 кредитного договору в межах встановленого ліміту надав позичальнику грошові кошти наступними траншами: 01.09.2008 в сумі 214000,00 євро (для виплати премії Euler Hermes Kreditversicherungs, AG), 31.10.2008 в сумі 214200,00 євро, 26.11.2008 в сумі 189700,00 євро, 09.12.2008 в сумі 469000,00 євро, 23.12.2008 в сумі 513800,00 євро, 16.02.2009 в сумі 193900,00 євро, 04.03.2009 в сумі 422100,00 євро, 09.04.2009 в сумі 383950,00 євро, 28.04.2009 в сумі 205 100,00 євро, 05.05.2009 в сумі 101500,00 євро, 15.05.2009 в сумі 99400,00 євро, 20.05.2009 в сумах 196700,00 євро та 240800,00 євро, 09.06.2009 в сумі 65800,00 євро, 12.06.2009 в сумі 143306,80євро, 22.06.2009 в сумі 76724,20 євро, 06.07.2009 в сумі 149100,00 євро, 09.07.2009 в сумі 284084,50 євро, 16.07.2009 в сумі 282740,50 євро, 22.07.2009 в сумі 233660,00 євро, 13.08.2009 в сумі 28434,00 євро. Суд перевірив та встановив, що надання кожного траншу кредиту відбувалося на другий-четвертий день після отримання позивачем SWIFT- повідомлень від Landesbank B erlin AG, в яких зазначалося про розмір виплати бенефіціару та Euler Hermes Kreditversicherungs, AG. Розмір кожного траншу відповідає розміру виплати, зазначеної у відповідному SWIFT- повідомлені. Отже позивачем доведено факт видачі кредиту в розмірі 4 708 000,00 євро.

Позивач на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, копія якої наявна в матеріалах справи має право здійснювати кредитування клієнтів в іноземній валюті.

Твердження відповідача про необхідність його повідомлення щодо надання траншів, викладені у відзиві на позов, суд відхиляє, оскільки в п.1.1.6 кредитного договору №11 від 26.05.2008 підставою для надання кредиту визначено письмове повідомлення, отримане кредитодавцем від Landesbank Berlin AG, Alexanderplatz 2, 10178 Berlin, Федеративна Республіка Німеччина (SWIFT: Beladebe). Водночас, виходячи зі змісту п.2.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 26.06.2009 моментом надання траншу/кредиту вважається день перерахування грошових коштів згідно п. 2.2 у сумі відповідного траншу/кредиту, а видача здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок покриття по акредитиву.

На відміну від договору позики, кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним, оплатним і двостороннім. Отже, твердження відповідача, що кредитний договір є реальним є помилковим. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 2 липня 2014 року.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах меморіальні ордери, банківськи виписки, суд робить висновок про належне виконання банком зобов'язань з кредитування позичальника в межах встановленого ліміту.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

З метою встановлення факту існування заборгованості відповідача за кредитним договором, судом призначалася судова економічна експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. У висновку судової економічної експертизи №699 від 26.06.2017 встановлено, що станом на 12.08.2015 заборгованість за кредитом становить 4708000,00 евро, підтвердити заборгованість за відсотками та комісією не надається можливим.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих суми заборгованості за кредитом в сумі 4708000,00 евро не здійснено до теперішнього часу, отже суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 4708000,00 евро.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

У висновку судовим експертом зазначено, що умовами кредитного договору №11 від 26.05.2008 та додаткових угод до нього не визначено, яка ставка "EURIBOR" (яка діяла на дату підписання кредитного договору (додаткових договорів до нього), або дату видачі кредитних коштів) підлягає врахуванню при розрахунку розміру процентів за користування кредитними коштами, що в свою чергу не задає безумовних підстав для обґрунтованого застосування будь-якої з ставок. Також ставка "EURIBOR" (річна або 6-місячна) у періоди, з моменту видачі кредитних коштів до 12.08.2015 (дата по яку належить визначити суму заборгованості позивача) змінювалась, що відповідно до п. 2.8.2 передбачає можливість (не безумовний обов'язок) зміни ставки процентів за користування кредитними коштами на підставі "отриманого кредитодавцем письмового повідомлення від Фінансуючого банку". Таким чином, договором чітко не визначено, що процентна ставка за користування кредитом, яка діяла на момент отримання кредитних коштів є незмінною у продовж періоду користування кредитними коштам, незалежно від зміни одного з компонентів ставки - значення "EURIBOR". Отже кредитним договором не визначена методика розрахунку відсотків за користування кредитом, крім того в матеріалах справи відсутні вихідні відомості для їх розрахунку, з урахуванням зазначених обставин розрахунок суми заборгованості по відсоткам не здійснено, відповідно документальну обґрунтованість розрахованої банком суми заборгованості по сплаті процентів підтвердити не надається можливим.

Так, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення даного господарського спору, ухвалами від 20.09.2017, 11.10.2017, 02.11.2017 суд зобов`язав позивача детальний розрахунок процентів, комісій, пені, 3% річних з урахуванням умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008 та висновку судового експерта; надати письмі пояснення щодо застосування ставки EURIBOR на кожну дату, зазначену в розрахунку та механізму розрахунку остаточної відсоткової ставки відповідно до умов кредитного договору № 11 від 26.05.2008; надати відомості щодо розміру ставки EURIBOR (її зміни) за період дії кредитного договору № 11 від 26.05.2008 (витяги з офіційних сайтів, тощо); докази набуття чинності додаткової угоди № 5 від 29.06.2010, викладені за приписами ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою (відповідний переклад); заяву про відкриття акредитиву; SWIFT-повідомлення в підтвердження відкриття акредитивів, з метою покриття яких здійснювалось кредитування відповідача; документально підтвердити сплату за рахунок кредитних коштів премії Euler Hermes Kreditversicherungs AG; докази запуску обладнання в експлуатацію, а саме акт, підписаний між експортером та позичальником (п. 2.3. кредитного договору № 11 від 26.05.2008р.); докази одержання від фінансуючого банку підтвердження про надання національним агентством експортного страхування кредитів Euler Hermes Кreditversicherungs Ag страхового покриття по індивідуальному кредитному договору; копію повідомлення зазначеного в п. 1.1.6 кредитного договору № 11 від 26.05.2008 та докази його направлення відповідачу. Однак, вимоги ухвал суду не виконанні.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми передбачено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, на підставі поданих доказів.

Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст.34 ГПК України, згідно ч.2 якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

При цьому суд зазначає, що згідно наданого позивачем розрахунку з 01.09.2008 проценти нараховувались за ставкою 9,165% річних; 31.10.2008 проценти нараховувались за ставкою 8,875% річних, 26.11.2008 проценти нараховувались за ставкою 8,00% річних, 09.12.2008 проценти нараховувались за ставкою 7,5625% річних; 23.12.2008 проценти нараховувались за ставкою 7,0625% річних, 16.02.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,50% річних, 02.03.2009 проценти нараховувались за ставкою 6,00% річних, 04.03.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,9375% річних , 09.04.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,6250% річних, 28.04.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,5% річних, 05.05.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,4375% річних, 15.05.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,3750% річних, 20.05.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,3125% річних, 09.06.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,25% річних, 12.06.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,25% річних, 22.06.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,125% річних, 06.07.2009 проценти нараховувались за ставкою 4,875% річних, 09.07.2009 проценти нараховувались за ставкою 4,8125% річних, 16.07.2009 проценти нараховувались за ставкою 4,7500% річних, 22.07.2009 проценти нараховувались за ставкою 4,6875% річних, 13.08.2009 проценти нараховувались за ставкою 4, 4375% річних, 02.09.2009 проценти нараховувались за ставкою 5,125% річних, 02.03.2010 проценти нараховувались за ставкою 5,00% річних, 15.07.2010 проценти нараховувались за ставкою 5,375% річних.

EURIBOR - основна ставка міжбанківського кредитування в ЄС, яка застосовується як в рамках кредитів корпоративним позичальникам або випуску облігацій, так і для визначення ціни різних деривативів.

Як зазначено експертом згідно відомостей Reuters у 2008 році визначений 12-місячні ставки EURIBOR станом на 02.05.2008 становить 4,952% (на дату підписання кредитного договору), станом на 31.10.2008 (дата підписання додаткового договору № 1 до кредитного договору) ставка фінансування фінансуючого банку+3,125% річних. Ставка фінансування фінансуючого банку: ставка EURIBOR+0,875% річних, що округлена до наступної повної 1/16 процента. Для цілей цього договору EURIBOR означає ставку пропозиції Європейської міжбанківської біржі для євро, яка є річною процентною ставкою та відповідає котируванню за відповідний процентний період. Річна ставка EURIBOR становить - 5,505%. Станом на 31.07.2009 (підписання додаткового договору №3 до кредитного договору) процентна ставка становить 6 місячний EURIBOR+4% річних з округленням наступної 1/16 процента, 6 місячна ставка EURIBOR - 1,303 %.

На підставі вищевикладеного та враховуючи умови кредитного договору суд дійшов висновку, що кредитний договір містить невизначеність стосовно порядку застосування показника котирування ставки EURIBOR.

Враховуючи умови кредитного договору та експертного висновку, суд зазначає, що дійсно ставка EURIBOR станом на момент підписання кредитного договору та додаткових договорів до нього відрізняються від ставки EURIBOR станом на дати видачі кредитних коштів, при цьому умовами кредитного договору не визначено, яка ставка EURIBOR підлягає врахуванню при розрахунку розміру процентів за користування кредитними коштами.

В поясненнях від 05.09.2015 №11/2-30114 позивач зазначив порядок визначення застосованої процентної ставки з урахуванням розміру EURIBOR, однак ці пояснення не спростовують факт невизначення порядку застосування показника котирування ставки EURIBOR з посиланням на пункти кредитного договору №11 від 26 травня 2008р.

Крім того, позивач не довів настання обставин, з якими сторони пов'язують набуття чинності договором про внесення змін №5 від 29.06.2010 до кредитного договору.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази виконання банком вимог пунктів 2.7.2 та 2.12.1 кредитного договору № 11 від 26.05.2008 (з урахуванням зміни нумерації пунктів згідно з договором про внесення змін № 2 від 26.06.2009) щодо порядку зміни величини ставки EURIBOR, що приймається для розрахунку процентної ставки за користування кредитом та повідомлення позичальника про введення в дію іншої величини ставки EURIBOR, яка є кінцевою та зобов'язуючою для позичальника.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, що доданий до матеріалів справи, зазначено комісія по акредитиву № 11.1 дата нарахування 28.02.2013 сума 54659,38 євро. В матеріалах справи наявний договір № 11.1 від 26.05.2008 про відкриття документального акредитива від 26.05.2008, однак враховуючи відсутність доказів наявності заборгованість за комісіями в розмірі 54659,38 євро (акредитиву, що випущений на виконання договору № 11.1 від 26.05.2008, докази фактичного залишку зобов'язань за акредитивом, тощо) позивач не довів її наявність. Аналогічні висновки викладені в експертному висновку.

При цьому, суд враховує те, що положення ГПК України не надають суду право самостійно збирати докази на підтвердження позиції тієї чи іншої сторони спору, що порушуватиме принцип об'єктивності судового розгляду господарської справи. Одночасно, прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав невірного обрання способу їх захисту чи недоведеності, позбавить позивача можливості в подальшому захистити свої права та інтереси в спірних правовідносинах, а залишення позову без розгляду, як процесуальна можливість виправити недоліки позову та звернутись до суду із даним позовом повторно, забезпечуватиме збалансованість прав та інтересів усіх сторін спору.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, п.п.4.8, 4.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку ст.38 ГПК України, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому, береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.41 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними доказами.

Враховуючи, що ненадані позивачем документи, витребувані судом, мають істотне значення для встановлення обставин справи та їх належної правової оцінки у світлі заявлених вимог, суд позбавлений можливості встановити відповідні обставини за допомогою інших засобів доказування. За таких умов, суд взагалі позбавлений можливості розглянути спір в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам в розмірі 1621595,51 євро, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 456849,31 євро, заборгованості за комісіями - 54659,38 євро, пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту - 15942,32 євро, заборгованість по 3% річних несвоєчасну сплату процентів - 111967,47євро.

Звідси, дані обставини свідчать про незацікавленість позивача у всебічному та повному розгляді господарського спору із дослідженням всіх доказів, що відповідно перешкоджає розгляду даної справи, з врахуванням чого суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам в розмірі 1621595,51 євро, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 456849,31 євро, заборгованості за комісіями - 54659,38 євро, пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту - 15942,32 євро, заборгованість по 3% річних несвоєчасну сплату процентів - 111967,47євро.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Крім того, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1373166,67 євро за період з 12.02.2015 по 12.08.2015.

Як зазначалося вище відповідно до п.4.2 кредитного договору, відповідно до п.4.2, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено с. Гранітне, Волноваського району, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, що розташовані на лінії зіткнення увійшло с. Гранітне, Волноваського району.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України "Про боротьбу з тероризмом", прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та вважає неправомірним нарахування банком пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1373166,67євро за період з 12.02.2015 по 12.08.2015 та відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту в повному обсязі.

Крім того суд зазначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

При вирішенні зазначеного питання суд, в порядку ст. 82 ГПК України, застосовує висновки Верховного суду України, викладені у Постанові по справі №3-29гс15 від 01.04.2015 та є обов'язковими для всіх судів України відповідно до ст. 111-28 ГПК України.

Як вбачається з позовної заяви позивач нараховує пеню в іноземній валюті, при цьому виходячи з наданого позивачем розрахунку, пеня ним була розрахована в евро виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що порушує принципи, визначені Верховним судом України в Постанові від 01.04.2015 та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення зобов'язань за кредитом.

Позивачем заявлено також до стягнення 3% річних на заборгованість по тілу кредиту в розмірі 429997,33 євро за період з 12.08.2012 по 12.08.2015.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

У відповідності до висновку судової економічної експертизи №699 від 26.06.2017, за даними дослідження сума 3% річних на заборгованість по тілу кредиту склала у сумі 378601,67 євро.

Оскільки за висновком судового експерта сума 3% річних на заборгованість по тілу кредиту склала менше, ніж заявлено до стягнення, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних на заборгованість по тілу кредиту підлягають задоволенню частково в розмірі 378601,67 євро за період з 21.12.2012 (20.12.2012 - дата погашення кредиту) по 12.08.2015. При цьому суд зазначає, що період нарахуванення 3% річних з 12.08.2012 є необгрунтованим.

Всі інші доводи та заперечення сторін не приймаються судом до уваги у зв'язку з безпідставністю.

Разом з позовом позивачем подано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах ціни позову; заборони у будь-який спосіб відчужувати майно та грошові кошти, відповідача в межах ціни позову.

В матеріалах справи наявні заперечення відповідача проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливлює вжиття таких заходів, заява про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

Клопотання відповідача, що надійшли до суду 20.10.2015 про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України оскільки в господарському суді Донецької області перебуває на розгляді справа №28/178 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору із тих же підстав не підлягає задоволенню, в зв'язку з тим, що матеріали справи №28/178 залишились на тимчасово непідконтрольній території у місті Донецьку та є втраченими.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, які підлягали сплаті позивачем на дату подачі позову, що був поданий до суду 27.08.2010, покладається на відповідача оскільки з його вини виник спір, суми за проведення судової експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 41, 43, 47, 49, 69, 75, 77, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк", м.Київ до Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с. Гранітне про стягнення заборгованості за кредитним договором №11 від 26.05.2008р. про стягнення заборгованості за кредитним договором №11 від 26 травня 2008р. у сумі 8772177,99 євро задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с. Гранітне (87123, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Гранітне, вул. Южна, буд. 21, код ЄДРПОУ 04628681) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк", м.Київ (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором №11 від 26.05.2008 за кредитом в сумі 4708000,00 євро, 3% річних за неповернення кредиту в розмірі 378601,67 євро, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Залишити без розгляду позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк", м.Київ до Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с. Гранітне в частині стягнення заборгованості по процентам в розмірі 1621595,51 євро, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 456849,31 євро, заборгованості за комісіями - 54659,38 євро, пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту - 15942,32 євро, заборгованість по 3% річних - 111967,47 євро на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 28.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано протягом 5 днів. Повний текст рішення підписано 30.11.2017.

Головуючий суддя Г.Є. Курило

Суддя О.В. Попов

Суддя С.С. Тарапата