Рішення

від 04.12.2017 по справі 905/2262/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2017р. Справа №905/2262/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглемеханізація - МАТО", м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта комсомолець Донбасу",

м.Добропілля

про стягнення заборгованості в розмірі 381704,45 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: Місяць О.А.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 20.11. 04.12.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглемеханізація - МАТО", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта комсомолець Донбасу", м.Добропілля, про стягнення заборгованості в розмірі 381704,45 грн., у тому числі основний борг в сумі 361878 грн., три проценти річних в сумі 5532,27 грн. та інфляція в сумі 14294,18 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р. в частині повної та своєчасної оплати товару, протоколи розбіжностей від 05.05.2016р., від 12.05.2016р. до договору №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р., специфікацію до нього від 16.12.2016р., видаткову накладну №РН-0000005 від 23.01.2017р., довіреність на отримання матеріальних цінностей.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 20.11.2017р., в якому повідомив суд про припущення позивачем порушень строків поставки продукції, внаслідок чого на адресу позивача надіслано розрахунок штрафних санкцій на суму 11358,90 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.265 Господарського кодексу України договір, в якому одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, є договором поставки.

05.05.2016р. між сторонами був підписаний договір №533-КД-ДЦ, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості та строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач (покупець) взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити продукцію, яка постачається у його власність, згідно з умовами договору (п.п.1.1-1.2 договору).

Згідно розділу 4 договору №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р. поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яке супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції DDP, згідно Інкотермс-2010, з урахуванням умов та застережень, які містяться у договорі та/або відповідних специфікаціях до договору (п.4.1 договору).

Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки (п.4.2 договору).

За змістом п.4.7 договору №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р. датою поставки вважається дата, вказана представником відповідача на відповідних товаросупровідних документах, які надані позивачем.

Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору (п.4.8 договору).

Право власності згідно п.4.9 на продукцію, ризики втрати або пошкодження продукції переходять від постачальника до покупця з дати поставки продукції.

За умовою п.8.1 договір №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р. набирає законної сили з 05.05.2016р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками підприємств та діє до 31.12.2017р. включно.

У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх обов'язків за даним договором, термін дії продовжується до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

На виконання умов договору, між сторонами укладено специфікацію від 16.12.2017р., в якій сторонами погоджено найменування, кількість, ціну та вартість товару. Умовами поставки згідно з останньою є DDP, місце призначення поставки: м.Павлоград, вул.Тернівська, 5.

Як встановлено, згідно видаткової накладної №РН-0000005 від 23.01.2017р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар з'єднувачі стрічкові U37/1000, U38/1200 на загальну суму 361878,00 грн.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму відповідачем не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.4 договору №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р. розрахунки за поставлену постачальником продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника від покупця протягом 5 робочих днів з 55 календарного дня поставки відповідної продукції.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 361878,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 25.03.2017р. по 26.09.2017р. в розмірі 5532,27грн. та інфляцію за період з квітня 2017р. по серпень 2017р. в розмірі 14294,18 грн.

За висновками суду. розрахунок трьох процентів річних та пені, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на припущення позивачем порушень строків поставки продукції, внаслідок чого на адресу позивача надіслано розрахунок штрафних санкцій на суму 11358,90 грн.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає з огляду на таке:

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частинами 1, 3 ст.203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). При цьому з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (гроші, однорідні речі); 3) зрілість вимог - необхідно щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи що б термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; 4) ясність вимог.

Як встановлено, відповідачем надіслано на адресу позивача розрахунок від 30.10.2017р., згідно якого здійснено розрахунок штрафних санкцій до договору №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р.

Проте, за висновками суду, за своїм змістом даний розрахунок відповідача не є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім цього, у разі наявності порушення позивачем прав відповідача за договором поставки №533-КД-ДЦ від 05.05.2016р., останній у відповідності із ст.1 Господарського процесуального кодексу України має право звернутися до суду з самостійним позовом до позивача.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 381704,45 грн., у тому числі основний борг в сумі 361878 грн., три проценти річних в сумі 5532,27 грн. та інфляція в сумі 14294,18 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглемеханізація - МАТО", м.Київ Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта комсомолець Донбасу", м.Добропілля про стягнення заборгованості в розмірі 381704,45 грн., у тому числі основний борг в сумі 361878,00 грн., три проценти річних в сумі 5532,27 грн. та інфляція в сумі 14294,18 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта комсомолець Донбасу" (85000, Донецька обл., м.Добропілля, вул.Київська, буд.1, рах.№26007962490466 в ПАТ ПУМБ м.Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 05508186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглемеханізація - МАТО" (03680, м.Київ, вул.Академіка Кримського, 27А; оф.103, рах.№26005420263 в ПАТ Райффайзен банк Аваль м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 33351838) основний борг в сумі 361878,00 грн., три проценти річних в сумі 5532,27 грн. та інфляцію в сумі 14294,18 грн., всього заборгованість в сумі 381704,45 грн., судовий збір в сумі 5725,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.12.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина