Рішення

від 22.11.2017 по справі 908/2073/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/145/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2017 Справа № 908/2073/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський Машинобудівний завод "Світло Шахтаря", (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський механічний завод", (72364, с. Костянтинівна, Мелітопольський район, Запорізька область, вул.Фрунзе, 74/2)

про стягнення 198 319 грн. 37 коп.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача - Маленко Ю.А., довіреність № 1903 від 26.09.2017р.

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Харківський Машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський механічний завод" про стягнення 198 319 грн. 37 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. справу прийнято до провадження, провадженню присвоєно номер 32/145/17. Справа призначена до розгляду на 18.10.2017р.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду додаткові документальні докази в обґрунтування заявлених вимог.

17 листопада 2017р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з зайнятістю юриста в іншому судовому засіданні.

Клопотання відповідача розглянуто в судовому засіданні 22.11.2017р. та залишено без задоволення, оскільки відповідач у справі є юридичною особою і зайнятість адвоката в іншому процесі не позбавляє керівника підприємства направити в судове засіданні іншого представника або особисто прийняти участь.

Судом встановлено що наданих суду матеріалів достатньо для розгляду спору по суті, згідно зі ст. 75 ГПК України.

22.11.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду передано спір про стягнення відповідача 198 319 грн. 37коп. заборгованості внаслідок не виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідачем не виконано умови договору, товар - зазначений у специфікації № 5 від 21.05.2015р. на адресу позивача не поставлено, внаслідок чого, позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.

Оцінивши матеріали справи, судом встановлено, що між ПАТ Харківський Машинобудівний завод "Світло Шахтаря" (надалі - позивач) та ТОВ "Мелітопольський механічний завод"" (надалі - відповідач) було укладено договір № СШ/46/254-15П від 16.02.2015 р. (надалі - договір), до якого сторонами було підписано специфікацію № 5 від 21.05.2015 р.

Відповідно до договору та специфікації відповідач повинен був поставити покупцю ланцюг ріжучий КН78.21.10.000М (без різців) відповідно до креслення КН78.2110.000М СБ у кількості 2 (двох) штук (далі - товар) на загальну суму 768 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3 специфікації передбачено, що оплата за товар здійснюється наступним чином: передплата 420 000 грн. (з ПДВ) на протязі місяця з моменту підписання специфікації, частками відповідно до графіку зазначеного в специфікації.

На виконання умов договору та специфікації позивачем частково була здійснена передоплата, а саме:

200 000 грн. - платіжним дорученням №494 від 02 червня 2015 року

85 000,00грн. - платіжним дорученням №10307 від 11 червня 2015 року

176 958,09 грн. - платіжним дорученням №559 від 23 червня 2015 року, а разом на загальну суму - 461958,09 грн.

Зазначений у специфікації № 5 від 21.05.2015 р. товар відповідачем поставлено не було.

Грошові кошти перераховані позивачем відповідачу у якості передплати залишились у розпорядженні відповідача.

Згодом у позивача відпала необхідність у придбанні зазначеного товару, тому позивач відмовився від придбання даного товару і зажадав від відповідача повернення здійсненої ним у 2015 році передплати, про що відповідачу 12.05.2017р. було направлено відповідну вимогу з проханням повернути суму передплати у розмірі 461958,09 грн. відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивач пояснив, що між позивачем та відповідачем тривають взаємні відносини, що

витікають з декількох договорів та мають зустрічний характер. Тому, сторони мають взаємні обов'язки та заборгованість.

16.05.2017р. сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог сторін №СШ/11/53-17 від 16.05.2017р., що витікають з різних договорів (долучено до матеріалів справи).

Згідно вказаної угоди сторонами було припинено взаємні зустрічні вимоги шляхом зарахування на суму 326602,72 грн.

До складу дебіторської заборгованості позивача, яка має бути погашена зарахуванням зустрічних однорідних вимог, частково увійшла сума здійсненої ним передплати за ланцюг ріжучій на підставі договору, а саме 200000,00 грн. - сума передплати здійсненої за платіжним дорученням №494 від 02 червня 2015 року та 63638,72 грн. - частина суми передплати здійсненої за платіжним дорученням №10307 від 11 червня 2015 року у сумі 85000,00 грн.

Згідно наданого суду розрахунку залишок заборгованості відповідача за платіжним доручення № 10307 від 11 червня 2015р. становить 21361грн. 28 коп.

З урахуванням часткового погашення заборгованості за вищевказаним платіжним дорученням залишок заборгованості складається з 21361грн.28коп. + 17658 грн. 09коп., що були перераховані позивачем платіжним дорученням № 559 від 23 червня 2015 року

20.07.2017р. позивачем було направлено відповідачу вимогу (вих. №1474 від 20.07.2017р.) про погашення суми заборгованості відповідача у розмірі 299032,61 грн., яка лишилася після проведення зарахування зустрічних вимог за угодою №СШ/11/53-17 від 16.05.2017р.

Позивачем також долучено до матеріалів справи лист № 27 від 15.05.2017р. яким відповідач визнав та погодився повернути отриману за договором суму передплати в розмірі 461958грн. 09коп.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк не виконав роботу (послуги), покупець (замовник) має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Харківський Машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський механічний завод" про стягнення 198 319 грн. 37 коп. задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський механічний завод", (72364, с. Костянтинівна, Мелітопольський район, Запорізька область, вул.Фрунзе, 74/2, ЄДРПОУ 35924943) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський Машинобудівний завод "Світло Шахтаря", (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, ЄДРПОУ 00165712) суму передплати в розмірі 198319 (сто дев'яносто вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 37 коп., суми судового збору 2974 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 79 коп.

Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "27" листопада 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.