ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
28 листопада 2017 року Справа № 913/730/17
Провадження №1/913/730/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Валуйске МТС , с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області
до відповідача Станично-Луганської районної державної адміністрації, смт. Станиця Луганська Луганської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області
та Вільхівська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області
про визнання додаткової угоди укладеною
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання Сокрута Н.М.
Представники не викликалися
Суть спору: про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди земельних ділянок від 06.04.2009 (запис про реєстр. № 040942300017 від 15.06.2009) на термін 5 років з датою закінчення дії договору 06.04.2019 та щодо решти умов таких, які передбачені договором оренди земельної ділянки від 06.04.2009 (з урахуванням заяв позивача про уточнення позовних вимог від 26.10.2017 та від 20.11.2017).
Ухвалою господарського суду від 04.10.2017 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області та Вільхівську сільську раду Станично-Луганського району Луганської області.
Ухвалою від 13.11.2017 розгляд справи продовжено до 28.11.2017 за заявою представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.
Так, 02.04.2009 в.о.голови Станично-Луганської РДА було прийняте розпорядження № 231 "Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Валуйська МТС" в оренду земельних ділянок із складу тимчасово незапитаних земельних часток (паїв) реформованого СВАТ "Батьківщина" (арк. справи 12), за яким в оренду ТОВ "Валуйська МТС" (позивачу) передані в оренду на 5 років в разі не витребування власниками земельні ділянки загальною площею 93,48 га ріллі нормативною грошовою вартістю 304876,19 грн. із складу тимчасово незапитаних земельних часток (паїв) реформованого СВАТ "Батьківщина", розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також встановлено орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
На підставі цього розпорядження 06.04.2009 між ТОВ "Валуйська МТС" (позивачем) та Станично-Луганською районною державною адміністрацією (відповідачем) було укладено договір оренди земельних ділянок, за яким позивачу передана в оренду земельна ділянка загальною площею 93,48 га ріллі, яка за складом та видами угідь відносяться до земель сільськогосподарського призначення, із складу тимчасово незапитаних земельних часток (паїв) реформованого СВАТ "Батьківщина" Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.
Відповідно до п. 8 договору початком його дії визначено - 06.04.2009, закінчення - 06.04.2014 .
За умовами п. 5 договору нормативна вартість земельної ділянки складає 921335,85 грн.
Також сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі земельних ділянок та п. 18 договору передбачено передачу земельної ділянки без розроблення проекту її відведення.
Договір зареєстрований у Станично-Луганському районному реєстраційному окрузі, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 15.06.2009 № 040942300017.
Наявний у справі додаток до договору у вигляді розрахунку орендної плати містить перелік тимчасово незапитаних земельних часток (паїв) з номерами відповідних земельних ділянок, який свідчить, що предметом договору оренди земельних ділянок від 06.04.2009 є земельні ділянки №№ 103, 112, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 259, 260.
Розташування зазначених земельних ділянок міститься на Викопіюванні з плану Вільхівської сільської ради (землі колишнього СВАТ "Батьківщина") з зазначенням земельних ділянок із складу незапитаних паїв (арк. справи 90-94, т. 1).
Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області надано копію рішення Вільхівської сільської ради від 17.03.2009 № 34/3 "Про погодження передачі в оренду земельних ділянок зі складу тимчасово незапитаних земельних ділянок (паїв)". Втім, витребуваний судом акт про прийняття в розпорядження райдержадміністрації невитребуваних земельних часток (паїв) відповідачем не наданий.
Також згідно листа Відділу Держкомзему у Станично-Луганському районі Луганської області від 10.04.2009 № 1180, наданим на звернення позивача, підтверджуються факти присвоєння кадастрових номерів усім орендованим земельним ділянкам (арк. справи 235, т. 1).
Як свідчить зміст позову, йдеться про поновлення орендних правовідносин у порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, в обґрунтування якого позивач посилається на факт надіслання у лютому 2014 року на адресу відповідача листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди, який залишений відповідачем без задоволення та відповіді.
У липні 2017 року позивач звернувся до відповідача з листом № 69 з метою отримання роз'яснень щодо дії договору, на який відповідач листом від 03.08.2017 № 5202 повідомив, що за період часу з 01.01.2014 по 01.06.2014 він не одержував від ТОВ "Валуйська МТС" кореспонденції з питання продовження строків вказаного вище договору оренди землі. Крім того, позивач зазначає, що добросовісно сплачує орендну плату за землю, заперечення проти використання земельної ділянки зі сторони відповідача відсутні, тому позивач вважає договір оренди земельної ділянки відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" пролонгованим на термін, передбачений договором, тобто на наступні п'ять років.
До позовної заяви доданий проект додаткової угоди (арк. справи 3, т. 2) , в якій у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди земельних ділянок від 06.04.2009 пропонується п. 8 розділу "Строк дії" договору доповнити абзацом наступного змісту: "п. 8. Термін дії договору продовжено на 5 років. Дата закінчення дії договору 06.04.2019. Всі інші умови договору залишаються незмінними. Додаткову угоду вважати укладеною на термін та на умовах, передбачених договором оренди земельної ділянки від 06.04.2009, зареєстрованого за № 040942300017".
Відповідач у відзивах проти позову заперечує з посиланням на відсутність в обліково-реєстраційній документації вхідної кореспонденції, яка збереглася у райдержадміністрації, доказів одержання від позивача листа з додатковою угодою про поновлення орендних правовідносин. За твердженням відповідача, за умови наявності листів про намір подовжити орендні правовідносини, відповідна додаткова угода мала бути укладена сторонами до 06.05.2014.
За листом від 22.09.2017 № 5894 відповідач подав заяву про застосування при розгляді спору правил позовної давності, виходячи з трирічного строку позовної давності до вимоги про укладання додаткової угоди та строку, який обчислюється від 06.05.2014.
Крім цього, відповідач повідомляє, що за даними Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на земельні частки (паї), які орендувались позивачем, №№ 112.2, 112.3, 247 та 249 вже оформлено право власності приватних осіб.
Також відповідач наголошує на невірному визначенні розміру орендної плати за договором, який має бути не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі.
До справи також додане розпорядження голови Станично-Луганської РДА від 22.09.2017 № 299, яким в оренду іншому орендарю ФГ Лани Айдарщини передані земельні ділянки зі складу тимчасово нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) реформованого СВАТ Батьківщина №№ 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 260.
У відповідності до довідки за листом від 17.10.2017 № 264 Військово-цивільної адміністрації сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області площі земельних ділянок, переданих в оренду ТОВ Валуйська МТС складають 2520,9393 га, з яких ріллі - 2486,9993 га, решту витребуваних судом документів надати неможливо через відсутність первинних документів.
Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області надані пояснення щодо обставин укладання договору між позивачем та відповідачем та повідомлено, що з огляду на положення ст.ст. 5, 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відсутні повноваження щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду іншим орендарям або оформлення права на них власниками паїв. З приводу надання матеріалів розподілу земельних ділянок та проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) згідно ст.ст. 7, 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", то Головне управління Держгеокадастру у Луганській області вказує, що в серпні 2014 року будівля, розташована за адресою: смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53, в якій знаходився Відділ Держгеокадастру у Станично-Луганському районі у Луганській області, зазнала часткових руйнувань, що спричинило викрадення комп'ютерного обладнання та часткове знищення землевпорядної документації, в результаті чого порушено кримінальне провадження за номером 12015130570000800 від 06.10.2015, у зв'язку з чим не є можливим надати витребувані судом документи.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, у задоволенні якого слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ст. 3 ЗК України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В Указі Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 № 720/95 зазначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (КСП).
Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).
Так, порядок організації робіт, правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) унормовані Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" N 899-IV від 05.06.2003 (далі - Закон № N 899-IV) і постановою КМ України від 04.02.04 N122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" .
Виходячи з правових положень вказаних Закону № 899-IV та постанови, земельною часткою (паєм) є умовна частка сільськогосподарських угідь, яка не має чітко визначених меж та розміру у фізичних гектарах, переданих у колективну власність юридичним особам (КСП, СК , СВАТ), розмір якої визначався як середній у господарстві в умовних кадастрових гектарах. Згідно із ст. 2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат про право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до п. 17 розділу X "Перехідні положення" ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Нерозподіленою (невитребуваною) земельною часткою (паєм) є земельна частка, яка виділена в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), якщо власник такої земельної частки не звернувся за її отриманням або помер, а спадкоємці з певних причин спадщини не прийняли.
Згідно зі ст. 13 Закону N 899-IV нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Окремо слід зазначити, що згідно з п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, тобто відповідні районні державні адміністрації.
В розділі ІХ Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
Виходячи з вказаних вище нормативних актів, суд вважає доцільним звернути увагу на наступні особливості договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв), які в цілому мають значення для оцінки судом укладеного сторонами у справі правочину, про поновлення якого заявлено вимоги:
- по-перше, невитребувані земельні частки (паї) за своїм правовим статусом не відносяться до земель державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, оскільки фактично залишились у колективній формі власності, а приватну форму вони набувають при здачі сертифікатів їх власниками та одержанні державних актів;
- по-друге, надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) у користування без проведення земельних торгів, є законним, оскільки конкурсні засади за ст. 124 ЗК України передбачені для земель державної чи комунальної власності;
- по-третє, розроблення проекту землеустрою для передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду в порядку ст. 13 Закону N 899-IV вказаним Законом не передбачено, який має переважну силу, оскільки Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV, був прийнятий раніше вказаного спеціального Закону № 899-IV від 05.06.2003.
Таким чином, суд робить висновок, що укладений 06.04.2009 між ТОВ "Валуйська МТС" (позивачем) та Станично-Луганською районною державною адміністрацією (відповідачем) договір оренди земельних ділянок (запис про реєстрацію від 15.06.2009 № 040942300017) відповідає чинному законодавству.
Щодо розміру сплаченої орендної плати, то надані позивачем податкові декларації з плати за землю за 2014-2017 роки свідчать про подання звітності виходячи з розміру щорічної орендної плати із застосуванням 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно розпорядження Станично-Луганською РДА від 03.02.2012 № 64, яким нормативну вартість земельних ділянок визначено в сумі 1713160 грн. 29 коп., з урахуванням коефіцієнту 1,756, а орендну плату - 51394 грн. 81 коп. на рік (арк.справи 8-9, 14-15, 19, 22, т. 2). Втім, учасники судового процесу не надали доказів укладання додаткової угоди згідно цього розпорядження, але сплата орендної плати у належному розмірі підтверджена платіжними документами, наданими позивачем.
У відповідності до умов п. 8 договору оренди земельних ділянок від 06.04.2009 після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору (06.04.2014) повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.
Позивач стверджує, що звертався до Станично-Луганської районної державної адміністрації з листом-повідомленням від 07.02.2014 про продовження дії договору відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", однак доказів направлення (вручення) цього листа не надано.
За доводами відповідача з посиланням на зміст Журналу реєстрації вхідних документів за 2014 рік, вказаний лист-повідомлення від 07.02.2014 не зареєстрований.
Втім, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Валуйська МТС" зверталось 08.05.2014 до Станично-Луганської РДА з листом № 59, в якому просило надати згоду на укладення договору оренди на невитребувані земельні ділянки (паї) реформованого СВАТ "Батьківщина" щодо ділянок №№ 251, 252, 253, 254, 255, 256, 260 загальною площею 48,07 га (арк.справи 201, т.1).
Згідно пояснень відповідача відповідь на це звернення не надавалась.
Позивач 17.07.2017 направив по пошті відповідачу лист стосовно результатів вирішення в 2014 році питання про поновлення договору. Станично-Луганська районна державна адміністрація 03.08.2017 повідомила заявника, що не має будь-якої інформації стосовно договірних відносин з ТОВ "Валуйська МТС" і запропонувала надати відповідні копії.
У зв'язку з тим, що додаткова угода про поновлення договору оренди земельних ділянок не була укладена, ТОВ "Валуйська МТС" звернулось до суду з цим позовом.
Після порушення провадження судом у цій справі відповідач 22.09.2017 прийняв розпорядження № 299 про передачу в оренду тимчасово нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ФГ "Лани Айдарщини", у тому числі: 68,49 умовних кадастрових гектарів, які перебувають у користуванні ТОВ "Валуйська МТС" (арк.справи 206, т.1).
При цьому, як повідомив відповідач ним не вживались заходи до повернення земельних ділянок з урахуванням положень п. 21 договору.
Матеріали справи свідчать, що спір виник у зв'язку з несвоєчасним оформленням додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою врегульовано питання поновлення договору оренди землі.
Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, в оренду були передані земельні ділянки, які є невитребуваними, у зв'язку з чим та на підставі спеціального Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на передачу цих земель в оренду покладено на сільські, селищні, міські ради чи районні державні адміністрації.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено наступне, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).
Верховний Суд України у своїй постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 висловив правову позицію щодо застосування вказаної норми. Зазначено, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частині 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).
Так, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Отже, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є обов'язковим. Згідно ч. 9 ст. 33 вказаного Закону спір може бути вирішено в суді.
З урахуванням викладеної правової позиції суду касаційної інстанції та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що спірні відносини регулюються ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки Станично-Луганська РДА не довела, що нею повідомлявся орендар у 2014 році про заперечення щодо поновлення договору оренди земельних ділянок, у той час, як орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за договором, що підтверджено документально.
Однак, як було встановлено судом у ході розгляду справи, за даними Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за листом від 14.09.2017 № 14-12-0.2-3820/2-17 (арк.справи 204, т.1) на земельні частки (паї), які орендувались позивачем, №№ 112.2, 112.3, 247 та 249 вже оформлено право власності приватних осіб, а саме:
- ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, зареєстрований за № 98 від 28.02.1998 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). На підставі сертифікату було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_2, реєстрац. № 442488451002813 від 20.07.2012 , ділянці присвоєно кадастровий № НОМЕР_3;
- ОСОБА_4 отримала у спадщину від ОСОБА_5 2/3 сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_4, зареєстрований за № 274 від 07.08.2009 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). На підставі сертифікату було виготовлено Державні акти на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 НОМЕР_5, реєстрац. № 010942300260 від 06.10.2009 , ділянці присвоєно кадастровий № НОМЕР_6 та НОМЕР_7, реєстрац. № 010942300261 від 06.10.2009 , ділянці присвоєно кадастровий № НОМЕР_8;
- ОСОБА_6 отримав у спадщину від ОСОБА_7 сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_9, зареєстрований за № 22 від 16.07.2008 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). На підставі сертифікату було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_10, реєстрац. № 442488451000815 від 02.08.2011 , ділянці присвоєно кадастровий № НОМЕР_11.
Так, в розділі ІХ Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
За таких обставин суд вважає, що договір оренди земельних ділянок від 06.04.2009 між ТОВ "Валуйська МТС" (позивачем) та Станично-Луганською районною державною адміністрацією (відповідачем) не може бути поновлений на тих самих умовах, оскільки після його укладання (06.10.2009, 02.08.2011 та 20.07.2012) вказані вище фізичні особи отримали державні акти на частину орендованої позивачем землі, яка стала приватною власністю, а тому вона не може бути предметом оренди між сторонами у справі.
Щодо клопотання відповідача про пропуск строку позовної давності, то воно не розглядається судом, оскільки відсутнє саме право позивача на поновлення договору оренди земельних ділянок від 06.04.2009 на тих самих умовах, про захист якого подано позов.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити. Витрати по судовому збору у сумі 1600 грн. 00 коп. покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову ТОВ Валуйске МТС , с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області до відповідача Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання додаткової угоди укладеною про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди земельних ділянок від 06.04.2009 (запис про реєстр. № 040942300017 від 15.06.2009) в і д м о в и т и.
2. Витрати по судовому збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.12.2017.
Суддя Н.М.Зюбанова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2017 |
Оприлюднено | 04.12.2017 |
Номер документу | 70673399 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Зюбанова Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні