Рішення

від 30.11.2017 по справі 922/2824/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р.Справа № 922/2824/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до ФОП Кононенко Володимир Митрофанович, м. Харків ТОВ" Ксенар" м.Харків про розірвання договору оренди землі за участю представників:

прокурор - Горгуль Н.В.

позивач (ХМР) - Перетяченко М.О.

відповідач ( СПДФО Кононенко В.М) - Новікова О.М.

відповідач ( ТОВ"Ксенар") - Докашенко Д.В ( директор)

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Кононенко Володимира Митрофановича про розірвання договору оренди землі від 22.11.2005 р. укладений між Харківською міською радою та ФОП Кононенко В.М., зареєстрований у Харківській регіональній філії Держаного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 22.11.2005 р. за №75289/05, кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:01:010:0007. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на п. 40 Договору оренди землі від 22.11.2005 р., яким встановлено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та спору. Наявність чинного договору оренди землі з ФОП Кононенко В.М. унеможливлює укладення з новим власником нежитлових приміщень договору оренди вказаної земельної ділянки із застосуванням збільшеної нормативно-грошової оцінки землі, у зв'язку з чим, порушуються інтереси власника земельної ділянки - Харківської міської ради на отримання належних платежів за землю.

Ухвалою суду від 03.10.2017 року до участі у справі було залучено другого відповідача ТОВ" Ксенар" ( м. Харків, вул. Пушкінська, 21/23 код 35700667), як покупця нежитлової будівлі літ "А-2" загальною площею 1033,4 кв.м. що розташована за адресою м. Харків, вул. Франківська, 10 ( а.с. 56-57 та 83-85).

Харківська міська рада надала відзив на позов та просить суд відмовити прокурору у задоволені позовних вимог оскільки прокурором порушується порядок зміни та розірвання договору, шляхом підписання угоди про розірвання договору та дій щодо державної реєстрації про припинення, яке передбачено Порядком оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, який затверджений рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року № 960/12 ( а.с.58-62).

Крім того, Харківська міська рада посилається на рішення господарського суду Харківської області у справі за № 922/3451/14 від 30.10.2014 року яким позовні вимоги прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Харківської міської ради до ФОП Кононенко В.М. задоволено повністю.

Внесено зміни до договору оренди землі від 22.11.2005р. № 75289/05, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі, зареєстрованого " 22" листопада 2005 року за № 75289/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах"

" " 20 року

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича з одного боку та ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДРИЄМЕЦЬ КОНОНЕНКО В.М. (Орендар) з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Відповідно до Податкового кодексу України. Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013". рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013". рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій. земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" пункти 5., 9., 13.. 14. договору оренди землі, зареєстрованого " 22" листопада 2005 року за № 75289/05 змінити, доповнити пункт 2. словами та пункт 28. підпунктом д) і викласти у такій редакції:

" 2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:01:010:0007."

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 617 від 17.10.2013 становить 15504372 гри. (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот чотири тисячі триста сімдесят дві гривні).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки."

" 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитні отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходженні земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 547/14 від 11.11.2013 на рік становить 5.6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 868244,83. (вісімсот шістдесят вісім тисяч двісті сорок чотири гривні 83 копійки), або в місяць 72353,74 грн. (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят три гривні 74 копійок)".

" 13. Розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексам визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки:

г) внаслідок інфляції щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом."

" 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно діючого законодавства."

" 28. д) в разі ухилення Орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 1З договору, Орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції." II Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого " 22" листопада 2005 року за № 75289/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державу реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

Дане рішення набрало законної сили та не було оскаржене сторонами до Харківського апеляційного господарського суду ( а.с.38-46).

Крім того, Харківська міська рада посилається на статтю 7 закону України "Про оренду землі" щодо переходу права на оренду земельної ділянки.

Так, станом на день укладання договору купівлі-продажу від 02.04.2008 року вказана стаття не містила частини третьої , яка передбачала що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1702-VI тільки 05.11.2009.

ТОВ" Ксенар" проти позовних вимог заперечує та просить суд повністю відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки придбаний об*єкт нерухомості було знесено , про що свідчать : інформаційна довідка видана Міським центром нерухомості після обстеження на місці від 17.08.2017 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 06.09.2017 року та прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 06.09.2017 року ( а.с.103-105).

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.11.2017 року до 30.11.2017 року до 10 години.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.11.2005 року між Харківською міською радою та СПДФО Кононенко В.М. було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,7800 га у тому числі під забудову 0,0825 га та інші угіддя 0,6975 га. на підставі рішення ХХХІІІ сесії Харківської міської ради ІУ скликання від 22.02.2005 року № 30/05 " Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" за адресою м. Харків, вул.Франківська,10 ( п.1 та 2 договору). На земельній ділянці знаходився об*єкт нерухомого майна , а саме нежитлова будівля літ "А-2" , яка належала орендарю на праві приватної власності . Договір оренди укладено строком до 01.02.2030 року. Кадастровий номер 6310137500:01:010:0007. Умови використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови ( п. 15 та 16 договору). ( а.с.18-20).

02.04.2008 року між СПДФО Кононенко В.М. та ТОВ" Ксенар" ( код ЄДРПОУ 35700667) було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного нежитлового приміщення літ "А-2" загальною площею 1033,4 кв.м. розташованого за адресою м. Харків, вул. Франківська, 10. Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень посвідчений приватним нотаріусом по Харківському міському нотаріальному округу Широковою В.А. 02.04.2008 року за реєстровим № 1207 та зареєстрований в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2008 року ( реєстраційний номер майна 2636997).( а.с.56-57).

За таких обставин, як стверджує прокурор СПДФО Кононенко В.М. з моменту продажу приміщення не є власником нежитлового об*єкту літ. "А-2" загальною площею 1033,4 кв.м. розташованого за адресою м. Харків, вул. Франківська, 10. та фактично не повинен використовувати земельну ділянку надану за договором оренди від 22.11.2005 року та зареєстрованим у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" в Державному реєстрі земель від 22.11.2005 року за № 75289/05.

30.10.2014 року на підставі рішення господарського суду Харківської області у справі за № 922/3451/14 внесено зміни до договору оренди землі від 22.11.2005р. № 75289/05, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору оренди землі , а саме змінена нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 617 від 17.10.2013 що становить 15504372 гри. (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот чотири тисячі триста сімдесят дві гривні). Позивачем у даній справі виступав прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ФОП Кононенко В.М.

Даним рішенням змінені розділи договору про оренду землі від 22.11.2005 року, а саме, "орендна плата" ( п.9) та п. 13 додаткової угоди та викладені у наступній редакції, а саме " Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитні отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходженні земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 547/14 від 11.11.2013 на рік становить 5.6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 868244,83. (вісімсот шістдесят вісім тисяч двісті сорок чотири гривні 83 копійки), або в місяць 72353,74 грн. (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят три гривні 74 копійок)".

" 13. Розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексам визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки:

г) внаслідок інфляції щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом."

" 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно діючого законодавства." ( а.с.38-47).

Відповідно до приписів ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на приміщення одночасно є підставою для переходу відповідного права на землю. Частина земельної ділянки на яких розташована нерухомість, слідує юридичній долі нерухомості.

Разом з тим, на даний час ФОП Кононенко В.М. на даній земельній ділянці розпочато будівництво 9-ти поверхового житлового комплексу за адресою : м.Харків, вул. Франківська, буд. 10. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт, яку зареєстровано 10.10.2016 року за № ХК 083162811533.( а.с.111-116).

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до приписів пункту 7 частини 1 статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України. Зокрема, ця норма Конституції означає, що підстави обмеження права володіння та користування приватною власністю визначаються виключно законами України.

Закони України не містять жодних норм, які дозволяють стороні з підстав, викладених у позові, вимагати обмеження права володіння та користування приватною власністю відповідача.

У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобовязує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться й у статті 319 Цивільного кодексу України.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов*язки. Це конституційне положення пов*язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об*єктами власності. Власність зобов*язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб*єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Згідно статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканості самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

У Земельному кодексі України міститься норма, яка фактично не допускає такої автоматичності переходу права оренди. Це ч. 1 ст. 116 ЗК України, у якій ідеться про те, що громадяни та юридичні особи набувають право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, передаються в користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування тільки після припинення користування ними в порядку, визначеному законом.

Норма ст. 141 ЗК України, чітко вказує на те, що набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, розташовані на земельній ділянці, є всього-навсього підставою для припинення права користування земельною ділянкою, а не фактом припинення такого права.

У пункті 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз*яснено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно.Новий власник будинку (будівлі, споруди ) у зв*язку з чим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому-п*ятому підпункті 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови КМ України від 06.05.2009 року за № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Аналогічна за суттю правова позиція міститься і в постанові Вищого господарського суду України від 20 травня 2015 у справі № 5024/2507/2011, у якій констатується, що земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу права на земельні ділянки, а необхідне оформлення прав на них за визначеною процедурою, яку не можна підмінювати судовим рішенням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у своїй постанові від 15 квітня 2015 у справі № 28/5005/5627/2012 на підтвердження висловленої вище думки також зазначає, що відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу та ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на будинок, споруду, що перебуває на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому самому обсязі, що був у попереднього землекористувача. Однак при цьому договір оренди земельної ділянки попереднього власника нерухомого майна не припиняється автоматично, а новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на себе у встановленому чинним законодавством порядку.

Тобто , суд висловлює таку позицію: у зв'язку з переходом права власності на будинок до нового власника цей факт є підставою для припинення права користування земельною ділянкою попереднім землекористувачем і до нового власника переходить право користування земельною ділянкою під будинком. Однак, право користування земельною ділянкою попереднього користувача слід припинити та набути (переоформити) власником будинку у встановленому законом порядку. Такий порядок передбачає необхідність прийняття уповноваженими органами рішень про припинення/наданні в оренду зазначеної земельної ділянки та здійснення державної реєстрації зазначених прав. Автоматичність у цьому питанні відсутня.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV "Про міжнародні договори України" застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому, розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом було встановлено, що підставою для звернення з позовом, прокурором визначено п.40 договору оренди землі від 22.11.2005 року ,за яким встановлено перехід права власності на споруду літ "А-2" загальною площею 1033,4 кв.м. розташованої за адресою м.Харків, вул.Франківська, 10, до другої особи від ФОП Кононенко В.М до ТОВ "Ксенар". Судом встановлено, що договір купівлі-продажу даної будівлі укладався в 2008 році. За час до звернення з позовом до господарського суду пройшло близько дев*яти років. В 2014 році , як уже було зазначено раніше, прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах Харківської міської ради звернулись до ФОП Кононенко В.М. про внесення змін до договору оренди землі від 22.11.2005 року. Позовні вимоги прокурора у справі 922/3451/14 від 30.10.2014 року задоволено повністю.

Дане рішення свідчить, що ТОВ" Ксенар" не переоформляв права користування земельною ділянкою на себе у встановленому чинним законодавством порядку.

ТОВ "Ксенар" провів державну реєстрацію припинення прав власності на нежитлову будівлю літ "А-2" площею 1033,4 кв.м. з реєстраційним номером 1343998963101.

На теперішній час, на орендованій земельній ділянці відповідач побудував дев*яти поверховий житловий будинок загальною площею відповідно до проектної документації 11000,56 кв.метрів, у тому числі житловий будинок 10984,56 кв. метрів. Дане забудова погоджена з Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт, яку зареєстровано 10.10.2016 року за № ХК 083162811533.

На підстав викладеного , суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,82-85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог.

Повне рішення складено 30.11.2017 р.

Суддя Л.С. Лаврова