Рішення

від 30.11.2017 по справі 925/1461/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа № 925/1461/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - Шевченко Ю.В. - представник за довіреністю

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та

газифікації "Черкасигаз", м. Черкаси

до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж,

смт. Чорнобай, Черкаської області

про стягнення 68 169 грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж про стягнення з відповідача 68 169 грн. 46 коп., а саме: 20 761 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 4 748 грн. 27 коп. 3% річних, у зв'язку з несвоєчасною сплатою останнім боргу стягнутого рішенням господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року зі справи №925/1813/13 та 7 626 грн. 83 коп. 3% річних і 35 032 грн. 94 коп. інфляційних втрат, у зв'язку з несвоєчасною сплатою останнім боргу стягнутого рішенням господарського суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року зі справи №925/1739/13.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30 листопада 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року було зобов'язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 листопада 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1461/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, рішенням господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року зі справи №925/1813/13 позов задоволено частково, стягнуто з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" - 244 616,00 грн. основного боргу за поставлений природний газ за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №14/167/ТЕ-12 від 28 лютого 2012 року, 9 463,78 грн. пені, 9 861,21 грн. 3% річних та 5 278,82 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищевказаним рішенням суду було стягнуто 3% річних нарахованих за період з 06 лютого 2012 року по 30 вересня 2013 року.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили у відповідності до вимог ГПК України.

В подальшому, у зв'язку з несплатою відповідачем стягнутого рішенням суду від 19 листопада 2013 року боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення річних та інфляційних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 липня 2016 року зі справи №925/621/16 позов задоволено повністю та стягнуто з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" - 139 060 грн. 88 коп. інфляційних втрат, 14 235 грн. 87 коп. 3% річних та 2 299 грн. 45 коп. судового збору.

Вищевказаним рішенням суду було стягнуто 3% річних нарахованих за період з 01 жовтня 2013 року по 05 червня 2016 року.

Також слід зазначити, що рішенням господарського суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року зі справи №925/1739/13 позов задоволено частково, стягнуто з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" - 182 663 грн. 50 коп. основної заборгованості, 12 433 грн. 77 коп. пені, 2 899 грн. 25 коп. - 3% річних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 3 959 грн. 94 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Підставою позову зі спору було невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого природного газу згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №14/167/ТЕ-13 від 02 січня 2013 року.

Вищевказаним рішенням було стягнуто 3% річних за період з 15 лютого 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Оскільки відповідачем не сплачувався борг стягнутий вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду про стягнення річних та інфляційних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21 червня 2016 року зі справи №925/622/16 позов задоволено повністю, стягнуто 14 698,19 грн. 3 % річних та 162 085,19 грн. втрат в наслідок інфляції, а також 2 651,75 грн. витрат по сплаті судового збору із Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз".

Зазначеним рішенням було стягнуто 3% річних та інфляційні за період з 01 жовтня 2013 року по 05 червня 2016 року.

Оскільки кошти стягнуті рішеннями суду від 19 листопада 2013 року зі справи №925/1813/13 та від 07 листопада 2013 року зі справи №925/1739/13 були сплачені відповідачем лише 27 жовтня 2017 року, позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача 4 748 грн. 27 коп. 3% річних та 20 761 грн. 42 коп. інфляційних втрат нарахованих на суму боргу 137 076 коп. 00 коп. (борг стягнутий рішенням суду від 19 листопада 2013 року зі справи №925/1813/13) за період з 06 червня 2016 року по 22 грудня 2016 року та на суму боргу 98 556 грн. 53 коп. за період з 23 грудня 2016 року по 26 жовтня 2017 року.

Також заявлено до стягнення 35 032 грн. 94 коп. інфляційних та 7 626 грн. 83 коп. 3% річних нарахованих за період з 06 червня 2016 року по 26 жовтня 2017 року на суму боргу 182 663 грн. 50 коп. (борг стягнутий рішенням суду від 07 листопада 2013 року зі справи №925/1739/13).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не забороняють звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.

При цьому судом першої інстанції враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду України зі справи №1/384-07 від 30 вересня 2008 року.

Крім того в пункті 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного виконання зобов'язання та сплати заборгованості стягнутої рішеннями суду від 19 листопада 2013 року зі справи №925/1813/13 та від 07 листопада 2013 року зі справи №925/1739/13.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки борг стягнутий рішеннями суду від 19 листопада 2013 року зі справи №925/1813/13 та від 07 листопада 2013 року зі справи №925/1739/13 був сплачений лише 27 жовтня 2017 року, то суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ:ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що інфляційні нараховано вірно, а тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню, водночас розрахунок 3% річних є невірним.

Так, розмір 3% річних нарахованих на суму боргу 137 076 коп. 00 коп. за період з 06 червня 2016 року по 22 грудня 2016 року складає 2 247 грн. 15 коп., за період з 23 грудня 2016 року по 26 жовтня 2017 року на суму боргу 98 556 грн. 53 коп. - 2 494 грн. 77 коп., за період з 06 червня 2016 року по 26 жовтня 2017 року на суму боргу 182 663 грн. 50 коп. - 7 618 грн. 25 коп.

З урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 12 360 грн. 17 коп. 3% річних, в решті стягнення 14 грн. 93 коп. річних слід відмовити.

При цьому судом також враховано, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж, вул. Спортивна, 3А, смт. Чорнобай, Черкаської області, ідентифікаційний код 14193942 на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", вул. Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402 - 12 360 грн. 17 коп. 3% річних, 55 794 грн. 36 коп. інфляційних втрат та 1 599 грн. 68 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 04 грудня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович